Того дня я пішла до сусіда, щоб той світильник прикрутив, але це не його рук справа. Виручила дружина Руслана! В неї золоті руки! Те, що має робити чоловік – вона сама робить! Вміє все: і на городі сапає, з будовою чоловіку допомагає, а якщо треба – то розетку поміняє, карніз прикрутить, стелю перебілить! Не витримала одного разу і запитала: “Руслано, а навіщо тобі чоловік? Все робиш сама!” А вона мені: “Знаєте, та, мабуть, для краси!” Йой, та я б такого чоловіка і дарма не хотіла! Розсмішила тоді – “для краси!”
Ніколи б не подумала, що можна так жити з чоловіком. У моєї сусідки Руслани троє діточок шкільного віку, а її чоловік Ігор має сезонну роботу. Зате Руслана працює,
Вчора запланувала цибулю з городу прибрати, ще й щось почало хмаритись, тай кличу я невісточку Олену, щоб пішла мені допомогти, вже в двох швидше буде. А вона мені: “Голова тріщить і крутиться, не маю сили встати з ліжка. Я метео-залежна, на мене сильно впливає зміна погоди”. Та на кого вона не пливає, скажіть, будь ласка? А ввечері я попоралася, заходжу до хати, а вона кудись збирається
Життя моє минає в сільській місцевості. Тут я народилась, тут і минули мої молоді роки. Створила сім’ю, виховала дочку і сина. Завжди любила поратися на городі, тримаю трохи
Якось Зоряна прийшла на каву, і була трохи спантеличена. Сказала, що їде дочці допомогти з внуком, а потім додала: “Щось я почала запідозрювати, що мій чоловік мені “роги наставляє”. Чи не могла би ти за ним поспостерігати, поки мене не буде?”. Я особливо і не старалася “підглядати”, бо не вірила в це. Та ввечері йшла собаку годувати і побачила “картину”, від якої мурахи по шкірі. Цю ж мадам на джипі я прекрасно знаю
Якось Зоряна прийшла на каву, і була трохи спантеличена. Сказала, що їде дочці допомогти з внуком, а потім додала: “Щось я почала запідозрювати, що мій чоловік мені “роги
Пішла я до матері своєї сусідки Гальки, попросити продати яйця, оскільки вона тримає курей, а тоді була неділя і магазини закриті. Ось ми і сіли поговорили, добра вона душа, в пів ціни яйця віддала. Говорили ми говорили, аж тут вона зізналася, що її Галечці, якась бабця з іншого села, переписала дім. Бо бачте, ніхто з родичів не хоче туди їздити і бабку доглядати. Я додому йшла сама не своя. Це ж яка несправедливість!
Я довго не могла в це повірити… Живу я в центрі села і все про всіх знаю. Все життя важко працюю. Будую хату з чоловіком, всі сили в
Після почутого я довго не могла відійти. Вийшовши з лікарні в мене трусилися руки, ноги ледь слухалися, а в голові було пусто. Не знала, що робити. Тоді вирішила, що краще побути трішки на самоті, обдумати, як буде краще. Але я не хотіла бути тягарем для коханого. Розуміла, що в будь-який момент я можу і взагалі втрати зір, тоді йому б прийшлося не солодко
Після того, що сказав мені лікар, навіть сонце для мене буде світити інакше… А з чого все почалося? З самого дитинства я мала поганий різ, того і носила
Свекруха заздалегідь знала, що дочка з міста приїде на вихідні. Підготувала дві гуски, повідрізала філейні частини, “кості” втушила нам на неділю, ну а філе закинула в морозилку, щоб коли Мар’яна поїде – в торбу спакувати, бо як вона любить казати: “Там все купляти дорого треба, а ми маємо своє, ще й без хімії”. Мене від її слів теліпає. То я, невістка, маю в тому селі нагаруватися, щоб та пані приїхала і все готове собі набрала?
Живу я із свекрухою, чоловіком і трьома дітьми. Скажу чесно, що в невістках жити, це вам не мед ложкою їсти. Якою б ти доброю не старалась бути, ця
Два тижні тому присилає мені одна мама фото, як Оксана зі своїми дівчатами в Італії відпочиває. Щоб туди заїхати треба чималі кошти. В коментарях їм бажали гарного відпочинку, а мене від цього нудило. Бо в голові сиділи її слова: “В нас немає зайвих коштів! (на школу)”. То виявляється – вони є? То я, мама одиначка, що платить і за свою дитину і за її, не має права на відпочинок, а їй можна?
Два тижні тому присилає мені одна мама фото, як Оксана зі своїми дівчатами в Італії відпочиває. Щоб туди заїхати треба чималі кошти. В коментарях їм бажали гарного відпочинку,
Ми з сином поверталися зі Сходу, бо возили колишньому чоловіку автівку, яку Остап сам з Польщі пригнав. Мало того, що свекруха нічого Петру не передала, хоча все село і пиріжки і вареники ліпило, та нехай там. Просто дома мене чекало інше випробування. – Ти до мого Петра поїхала, бо хочеш його повернути? Він ж тепер які гроші заробляє. Хочеш за його рахунок збагатитися? А я казала, що колись ти за ним приповзеш!
Ми з сином поверталися зі Сходу, бо возили колишньому чоловіку автівку, яку Остап сам з Польщі пригнав. Мало того, що свекруха нічого Петру не передала, хоча все село
Заміж я вийшла за нелюба, бо цього хотіли батьки. Ігор з багатої родини, в них сімейний бізнес. “Не хочемо ми з батьком, щоб ти, як ми все життя, від зарплати до зарплати перебивалася”. Пішовши в них на поводу я упустила свій шанс бути коханою і щасливою з Данилом, якого кохала ще зі студентських часів. Вже на самому весіллі я зрозуміла, що зробила велику помилку. Такого фіналу я точно не очікувала
В студентські роки я зустрічалася з одним хлопцем, Данилом, дуже хорошим, він завжди був поруч, підтримував, все в ньому було ідеально, як принц з моїх мрій, але єдиним
Щоденне звітування свекрусі, мене вивело з себе. “Мамо, та я кінець кінцем вже доросла, сама маю дітей, чому ви мене так контролюєте? Я все роблю, зранку встаю, господарку обходжу, на роботу біжу – не маю коли і вгору глянути, а ви постійно мене чіпаєте, ще й Петра проти мене налаштовуєте”. Одного разу я зайшла у ванну і довше приймала душ – скільки я тоді наслухалась: “За воду платити потрібно, а газ дорогий, скільки води ти витратила, що ти собі думаєш – економити потрібно!”
Так хочу, щоб всі жили в мирі та злагоді. Та, на жаль, життя не можна прожити за якимось сценарієм! Мій чоловік Петро – одинак, батьки душі в ньому

You cannot copy content of this page