Головна

olesya

Я не стрималася і залізла в телефон Ростика. Я ніколи такого не робила, завжди намагалася йому довіряти. Та з’ясувалося багато цікавого. Ростик переписувався  з якоюсь дівчиною, розповідаючи про те, що він живе один і не перебуває у стосунках. Та більше мене здивувало те, що він говорить неправду всім. Розповідає друзям та родичам про те, що він влаштувався на круту роботу, ще й заочно планує вступати на другу вищу. Комусь із родичів та друзів розповів, що я, виявляється, вже була заміжня. Описував у деталях, як ми з “колишнім” пережили важко розлучення
життєві історії 0
Коли я почала зустрічатися з Ростиславом то й не могла подумати, що він може так віртуозно говорити мені неправду. Іноді я помічала, що Ростик перебільшував свої досягнення у
Я не поїхала сьогодні на день народження онука, хоча дуже жалію, бо було там стільки смакоти на столі. Я це побачила на фото, та й не сумніваюся я в цьому, бо Наталя, моя невістка, дуже файна господиня. Але в цій ситуації є одне “але”, всі ці дорогі сири і ковбаси рублені за важко зароблені в Німеччині кошти мого сина, який там вже знаходиться третій рік
життєві історії 0
Я не поїхала сьогодні на день народження онука, хоча дуже жалію, бо було там стільки смакоти на столі. Я це побачила на фото, та й не сумніваюся я
Моя єдина дочка в свої сорок два виходить заміж. Я б хотіла скликати всю свою рідню і показати всім, що в нас все добре. Але я не можу це зробити, бо за ті роки, що минули, я про них і не згадувала. Мені 65 років. Я ніколи не була заміжня. В свій час я привела на світ доньку, без чоловіка. Батькам і всій нашій родині це не сподобалось. Я була така одна-єдина, хто зганьбив їх на все село. Мама мені ніби й нічого не казала, але я відчувала, що вони не хочуть мене бачити і чути
життєві історії 0
Я все своє життя прожила наче в тіні. В мене велика родина, як по татовій лінії так і по маминій, але я ні з ким не спілкуюся. Є
Минуло півтора року, як я підписала документи про розлучення зі своїм Павлом. Ми були разом 23 роки. Ми виростили двох синів, збудували невеличкий будиночок, і я думала, що ніщо не заважає нашому спільному майбутньому. Я дуже помилилася. Коли Павло сказав мені, що він кохає іншу жінку, з якою вже рік і збирається мене кинути, я була вражена. Я справді не очікувала від нього такого. Я наївно думала, що він мене любить і ніщо не зможе нас розлучити, принаймні так він мені завжди казав
життєві історії 0
Незважаючи на те, що мій чоловік втік з іншою жінкою через 20 років спільного життя, я вірю в нове кохання. Я занадто молода, щоб опускати руки… Минуло півтора
Минулого тижня, як і кожної середи, я була у бабусі та дідуся. Свекор ремонтував гойдалку Дмитрика в гаражі. Я була на кухні зі свекрухою. Дмитрик сидів у своєму кріслі й обідав. У нього була картопля, м’ясо та овочі. Я усе акуратно ріжу на дрібні шматочки. Ми обоє доглядали за Дмитриком, поки він їв. Раптом Дмитрик почав хрипіти. Я вперше в житті потрапила в таку ситуацію. Не знаю навіть, як би я вчинила, якби свекрухи не було поруч
життєві історії 0
У мене найпрекрасніша і найрозумніша свекруха у світі. Щосереди я їду з сином Дмитриком до свекрухи Ольги Яківни. Мій чоловік на роботі, тому я добре проводжу день у
Я віддала свого сина в дитячий будинок. Цього хотіли батьки. Вони казали, що в нас немає грошей, щоб поставити дитя на ноги. Пам’ятаю, ми не мали права їхати в село, поки я була при надії, щоб боронь Боже ніхто не дізнався нашу таємницю. Це я зараз розумію, що план віддати дитину відразу появився в їх голові. З того часу спливло багато води. Я вже не та дев’ятнадцятирічна дівчинка. Я розлучена, самотня і найголовніше, так ніхто в цьому житті не назвав мене заповітним – мама! Батьків вже немає на цьому світі, але я так їх і не пробачила
життєві історії 0
Я віддала свого сина в дитячий будинок. Цього хотіли батьки. Вони казали, що в нас немає грошей, щоб поставити дитя на ноги. Мені сорок п’ять років. Я розлучена
То золоті обручки Ольга Йосипівна в серванті залишила, хоч прекрасно розуміла, що додому навряд чи коли-небудь потрапить. А ось хлам, такий як: щоденники синів, зошити в косу лінійку з “5-ми”, марки, фантики і значки, словом, цілу сумку непотребу вона мені в київську квартиру приволокла. Ну нема права біля свекрухи похвалити синів, вона миттю згадує, що її сини робили, коли були малими. “Ой, та що там малюнок Маркіяна. Ти б бачила, яку картину твій чоловік, як був в його віці, намалював”
життєві історії 0
То золоті обручки Ольга Йосипівна в серванті залишила, хоч прекрасно розуміла, що додому навряд чи коли-небудь потрапить. А ось хлам, такий як: щоденники синів, зошити в косу лінійку
Коли Степан видавав заміж свою доньку, то не запросив Олену, рідну сестру на святкування. Та велику образу на брата затаїла. Але якщо чесно, я б також її не хотіла бачити на святкуванні, бо на неї лише глянь, і вже настрій пропадає. Більше того, вона такі “цирки” може влаштувати, що потім того сорому не обберешся. Саме тому її дзвінок після Великодня мене спантеличив. Ти диви до чого додумалася!
життєві історії 0
Коли Степан видавав заміж свою доньку, то не запросив Олену, рідну сестру на святкування. Та велику образу на брата затаїла. Але якщо чесно, я б також її не
Дружина на мене образилася, бо я не хочу її брати на весілля своєї дочки від попереднього шлюбу. Але я не хочу всім родичам Марусі показувати свою на вісім років старшу Анну. Просто, коли ми з нею розписалися, то були ще в розквіті сил, а зараз я ще виглядаю досить гарно і молодо, а ось про мою Анну такого не скажеш. Та й не хочу я лишній раз, щоб Маруся моя самоствердилася, бо виглядає вона в свої роки дуже гарно. Я за нею в соцмережах “підглядаю”, тому все знаю
життєві історії 0
Дружина на мене образилася, бо я не хочу її брати на весілля своєї дочки від попереднього шлюбу. Але я не хочу всім родичам Марусі показувати свою на вісім
Багато років тому я поїхала в Німеччину на заробітки, залишивши трирічного сина на свою маму. Я допомагала, як могла, хоча гроші мама казала не висилати, бо тато добре заробляв. Але часи змінилися. Я повернулася в Україну і не одна, а з Іваном. Ми придбали в районі квартиру і на даний час я при надії. Іван не проти щоб Андрійко жив з нами. Але втручається мама. Вона звикла за кимось доглядати і не віддає мені сина, аргументуючи все тим, що я погана мама, бо одного разу забула про його день народження
життєві історії 0
Багато років тому я поїхала в Німеччину на заробітки, залишивши трирічного сина на свою маму. Я допомагала, як могла, хоча гроші мама казала не висилати, бо тато добре

You cannot copy content of this page