Головна

olesya

Тесть відмовлявся до нас їхати, бо не мав у що взутися. – Ти приїдь, а ми вже на місці щось підберемо. – Приїхав він в шльопках, що розліталися, а погода дощова. Я згадав, що маю на карті зі спортивного магазину бонуси, за які можна було купити взуття. Пішли вони з дружиною на закупи, а повернулися з кросівками за три тисячі гривень. Ті, що за бали можна було придбати, йому не підійшли – по кольору. Це взагалі нормально?
життєві історії 0
Тесть відмовлявся до нас їхати, бо не мав у що взутися. – Ти приїдь, а ми вже на місці щось підберемо. – Приїхав він в шльопках, що розліталися,
Тиждень тому я дізналася, що подруга робила новосілля. Мене на це свято не запросила, ба більше – не знайшлось там місця і для рідної мами Зоряни. Виявляється, запрошена була одна еліта. При зустрічі за тиждень я нічого не говорила, хоча образа була велика. Але коли подруга почала пропонувати мені роботу біля свого свого будинку – я не стрималася. Я “дід”, але ґоноровий. Її насмішка досі бринить в голові!
життєві історії 0
Тиждень тому я дізналася, що подруга робила новосілля. Мене на це свято не запросила, ба більше – не знайшлось там місця і для рідної мами Зоряни. Виявляється, запрошена
Бачила, що змінився Іван, приходив з роботи, не питав: “Що сьогодні на вечерю?” Був ситий. Коли кидала до прання його одяг – чула аромат жіночих парфумів. Та відганяла від себе різні думки, бо знала, що працює у жіночому колективі. Того дня я гуляла з дочкою в парку і побачила Івана – з іншою. Ввечері відбулась серйозна розмова. Та найважчим було те, що Іван нічого не заперечував
життєві історії 0
Колись я з Іваном жила у маленькій квартирі на краю міста, ділились одним яблуком і одного хліба вистачало на кілька днів. Жили в мирі та злагоді. Влітку їздили
Недавно в мого сина було весілля, так моя сестра, до того ж, хресна мама, не прийшла на торжество, хоча Остап її особисто запрошував. Вона не може змиритися з тим, що я не забираю маму, якій вже 84 роки, до себе. Але річ в тім, що вона живе в двоповерховій віллі, яку будував наш тато, а я в трикімнатній квартирі чоловіка. Ми оплачуємо сусідці, за допомогу мамі. Але я вважаю, що спадок мені перепаде по-справедливості! Догляд мами тут ні до чого
життєві історії 0
В мого сина недавно було невеличке весілля. Молодята були у вишитих нарядах. Все було скоромно, без музики. Наречені лише свій перший танець протанцювали. Відразу ж хочеться подякувати нашим
Тітка Стефа приїхала з сином до нас погостювати. Вона ж з пустими руками ніколи не приїжджає. В нас два хлопці – солодке йде на “ура”. Сам же Денис нічого не купив, тому після сніданку тітка й каже: “Дай хоч на морозиво!”. Я не думала, що ця історія так закінчиться. Він не бідний: жінка по курортах, дорога автівка, квартира, а скупий такий, що стидно й описувати. Та що казати, про нас, він рідній мамі з покупкою телевізора не допоміг
життєві історії 0
Хочу з вами поділитись історією з життя рідної сестри моєї мами, моєї тітки. Живе моя тітка Стефа у місті Трускавець, з чоловіком вони побрались коли їй було 30,
Свати з весіллям сину нічим не допомогли. Для нас це дуже дивно, але я б промовчала, якби не ця ситуація зі сватом, в кінці гостини. Гості тоді вже розійшлися, а він переглянувся, чи нікого нема, і поцупив “біленьку”. Я ж то все бачила, так неприємно стало. Я ще до весілля знала, що будуть “цирки”, коли сваха задзвонила і запитала про “сценарій” торжества. Далекі вони люди, ой далекі. А на поправинах зять ледь не розплакався!
життєві історії 0
Непрості часи переживає наш народ, але, незважаючи на ці лихоліття, життя продовжується: молоді люди закохуються, одружуються і дітей народжують. У нашій родині нещодавно була гарна подія: моя донька
Звісно, виню себе, бо якби ми мали змогу і допомогли сину з дахом над головою, Богдан би не подався на ті заробітки. Три роки він жив на дві країни, а останній раз коли повернувся, сказав, що має там жінку, яку кохає до безтями і йде до неї. Мені в той час земля з-під ніг пішла. – Як? Двоє дітей, дружина? – Не послухав, хоч як ми тільки не просили з чоловіком. А цього року і молодший Андрійко про заробітки заговорив
життєві історії 0
Звісно, виню себе, бо якби ми мали змогу і допомогли сину з дахом над головою, Богдан би не подався на ті заробітки. Три роки він жив на дві
Ні брат, ні сестра, яка вже давно живе в Польщі, зі мною не спілкуються. Всьому виною старенький будиночок, який перейшов мені у спадок від бабусі. Мама з татом знають всю правду, але не хочуть йти проти когось із дітей. Коли прийшлося оплачувати прощальну церемонію, ніхто навіть не спитав, чи є в мене гроші, мені було за них соромно. А згодом спільні знайомі мені переказали слова сестри. “Вона над бабусею добряче попрацювала, щоб забрати все собі!”
життєві історії 0
Коли пішла з життя моя бабуся, я почувалася дуже погано. Я так сумувала за нею, а з іншого боку, була щаслива, що вона мені заповіла свій будиночок. Мої
Мені того дня потрібно було розміняти 100 гривень по 50, на дорогу дітям, а зранку ще магазин зачинений. Що мала робити? Через дорогу – тай до Лесі. А вона як налетіла на мене з вересками: “Ти, Софіє, якісь чари знаєш, чи що? Хто приходить зранку гроші міняти? Хочеш, щоб у нас зовсім нічого не було?”. Тепер ходять і навіть не вітаються. Так прикро мені. Я ж їм стільки добра зробила
життєві історії 0
У всіх є сусіди, але не завжди відносини між нами складаються добре. Кажуть: “Добрий сусід буває кращим за родича”. У мене ситуація з сусідом склалась дещо по-іншому. Не
Діти в село приїхали на білосніжній автівці, самі також були вибрані, як “до шлюбу”. Та це ще пів біди. Зранку я питаю: “Іринко, що на сніданок будеш: картоплю з котлетою, борщ чи вареники?” А вона мені: “Та що ви – ні! Я буду лише каву!” От, думаю, що за невістка. Як їсть – так і працює. А потім ми пішли на город. Мій Данило трохи до роботи привчений, на відміну від невістки. Ох і надивилася я!
життєві історії 0
Яка ж тепер молодь пішла: того не вміє, те не зробить, а навіщо щось садити, як можна купити. Так і у мене: син Данило і невістка Ірина живуть

You cannot copy content of this page