Головна

olesya

Я відразу ж побачила, що в сестри очі на мокрому місці, але не стала лізти в душу. Анна така людина, що має сама розкритись. Я заколотила фарбу і почала наносити на корені, як Анна розревілась. Я ж почала її заспокоювати. Як виявилося, її Євген знайшов собі жінку і сказав, що це його справжня любов, а вона так, помилка. Як тільки Євген з тою жінкою знайдуть житло, він переїде. Анна раз у раз схлипувала, а мені було неохота нагадувати їй, що я давно казала кинути цього ледаря, а вона дітьми обклалася, в надії його втримати
життєві історії 0
Пофарбувала сестру на свою голову. Тепер у всіх непорозуміннях з Євгеном Анна буде винити мене. Я не знаю, чим Анна думала, коли виходила за такого чоловіка заміж. Ні
Невістка боїться брати на себе відповідальність, тому коли наш Василь хворіє, вона відправляє його до нас. Але дивує навіть не це. За тиждень часу, поки син лежить пластом, та жодного разу його не провідає і мандаринки не принесе. Я і в аптеку за свої бігаю і в супермаркет. Але останнім часом його приїзди влітають мені в копієчку, бо після Василя злягає і мій Степан. Я ж не витримала і запитала сина, куди ж Леся їде, коли хворіє. – Я сам про неї піклуюся, я ж чоловік. – А що ж тоді буде, коли в них дитинка з’явиться?
життєві історії 0
У нас з чоловіком двоє дітей. Старша дочка давно заміжня, подарувала нам з чоловіком дві онучки, в яких ми з чоловіком душі не чуємо. З невісткою Оленою в
Моя свекруха вже давно на заробітках в Італії. Ось тому коли чоловік “перегнув палку” з “біленькою”, я й попросила в неї допомоги. А та запевнила мене, що я даремно панікую. Що це така професія і чин, він мусить уповажити людей з якими веде перемовини. Та я б навпаки сказала, що він при такій посаді має мати світлу голову і розум, бо приймати такі рішення через чарку дуже небезпечно. Та свекруха ні в яку не хоче приїжджати, а мені порадила підтримувати чоловіка у всьому
життєві історії 0
Моя свекруха зовсім не хоче втручатися в поведінку сина, а я відчуваю, що сама я собі не дам ради. Та щоб згодом вона не пошкодувала про свою байдужість
Моя свекруха і чути не хоче, вона вважає, що на таке тратити гроші, це повне безглуздя. – Якщо сильно хочеш, то гайда на город, там швиденько повернешся у форми. – Вона зчинила шум-глум і почала говорити, що я марнотратка. – Ти, мама, і повинна думати про дитину і чоловіка, чим їх смачно погодувати і як в хаті порядок тримати. А як хочеш схуднути, то слід менше солодкого їсти. – Я у відчаї, чоловік допізна на роботі, а Даринку окрім свекрухи мені залишити нема на кого
життєві історії 0
Ніколи не могла й подумати, що моя свекруха буде мені перешкоджати у занятті спортом. Це, на її думку, даремна трата грошей, краще завести господарство і свої сили і
На хрестини Валентина Іванівна подарувала онуку образочок. Онучці ж, наскільки я знаю, свої золоті сережки. Але і цим я не переймалася. – Мам, Артем вчора зробив свої перші кроки, – хвалився Богдан. Та його навіть до кінця не дослухала і почала про онучку тараторити. – А Софійка ще до року пішла, у неї краще виходить, Софійка молодець. За всі роки, а нашому сину вже двадцять, бабуся вітала його з днем народження разів з три і то, коли чисто випадково зателефонувала Богдану, а той їй нагадав. Але тепер все змінилося
життєві історії 0
Я просто знала, що таке буде, тому й не дивуюся, але заставляти сина бути добреньким до бабусі, яка його ігнорувала з того часу, як тільки він з’явився на
“А на цій кухні, окрім котлет і картоплі смаженої, є щось для мене?”, – сказав мені Микола кілька днів тому. Він також скаржиться і на мою випічку, до якої я так серйозно ставлюся. Його здоровий спосіб життя почав виводити мене з себе. Дійшло вже й до того, що я спеціально, щоб його “кольнути”, готую вареники зі шкварками чи борщ на реберцях і сметанкою та засмажкою. Він не робить і кроку, щоб мені допомогти, то чому я повинна біля нього “скакати”?
життєві історії 0
Здоровий спосіб життя важливий, але мій чоловік з цим вже переборщив. Я вже хвилююсь, щоб через цю ситуацію в нас не дійшло до розлучення. Минуло лише два роки,
В суботу приїхав наймолодший син з внучатами. Я наварила вареників зі шкварками, зробила олів’є, канапок. Невістки не було, бо вона на роботі. Та й тут діти почали мені розказувати дивні речі. Як вони голодні чекали зранку, поки прокинеться бабуся. А вона довго спала, бо звечора допізна дивилась телевізор. Тато приїхав з роботи, а холодильник пустий. Насмажив їм яєшню і зробив хлібчика з маслом, бо ні сира ні ковбаски не було. А ще наймолодший внучок Андрійко мене запитав, чи не дала б я їм з собою трохи їжі для мами
життєві історії 0
Ніколи і не могла б собі подумати, що віддаючи сина в зяті до таких панів, його застане така важка доля, і голодне життя. З чоловіком ми живемо в
Свекруха і копійки не доклала до нашої квартири. А коли переступає поріг, то кожного разу каже: “Все у вас є, завдяки моїм молитвам!” Зате задля даху над головою доні, вона улюблену дачу продала. Та оскільки любов до грядок залишилася, вона вирішила мою окупувати. В неділю ми всі сиділи за одним столом, і я дізналася, що Оленка, рідна сестра мого чоловіка, приводила на мою дачу друзів. А ще вони там планують провести Різдво і новий рік
життєві історії 0
Коли ми з чоловіком декілька років на всьому економили, оскільки збирали на перший внесок іпотеки, то свекруха лише руками розводила. – Ой, мої бідненькі! Але нічого, ви сильні,
Ми з чоловіком чекаємо другу дитину і хочемо переїхати в свою квартиру. – Як так? Катя тільки там ужилася! Куди вона з дитиною? – У нас також дитина буде і навіть друга. Про нас хтось думає? – У тебе чоловік є, а Катруся одна. А давайте так. Ви просто поміняєтесь квартирами. Ви в більшу переїдете, а Катруся в двійку? – А оренду одинадцять тисяч вона нам платитиме? В дві кімнати ми швидше орендарів поселимо. Це з трикімнатною проблеми були. – Ми Каті дали три місяці на те, щоб знайти собі житло, але поки вона не спішить
життєві історії 0
Я знала, що з цією сімейкою немає чого зв’язуватися, але не стала перечити чоловіку. Тепер він все це тихенько розхльобує. Але я так розумію, без мого розгону Катя
Коли Василь почав одягатись я помітила, що в нього досить тоненька курточка, вона геть не зимова. А взуття мене взагалі спантеличило. Він приїхав у кросівках, а на дворі одинадцять градусів морозу. Питаю племінника, як тебе мама так відпустила, а у відповідь почула: “Їй байдуже”. В мене була запасна куртка і старе взуття сина, тому я одягла його на прогулянку тепленько. А вже наступного дня ми всі разом автівкою поїхали в село. Сестра мені лише сказала: “Син мені не жалівся, що йому холодно!”
життєві історії 0
Що таке для кожної жінки бути мамою? По переду великі зміни і приємні турботи. Хоч, не для всіх однаково. Нещодавно до мене в гості завітав мій племінник Василько.

You cannot copy content of this page