25 серпня я дізналась, що чекаю дитинку. Мій чоловік був на сьомому небі від щастя. Він готовий був носити мене на руках. І ось цей день настав. Ми батьки, тільки в наших очах відчай і ще щось таке, чого я й описати не можу… – На жаль, ваша дитинка не здорова, і вона ніколи не зможе самостійно ходити, їсти і розмовляти. – Чоловік не був готовий до такого випробування
Щоб інші тебе полюбили, потрібно, щоб ти сам себе почав любити. Розкажу трішки про себе. Народилась я в найкращій сім’ї, про яку можна тільки мріяти. Маю старшого брата
На день народження онучці я вділила з пенсії п’ятсот гривень. Гостей було дуже багато, і куми і родичі і друзі. І тут Анелія почала щось з себе показувати, капризувати. А сваха засміялася і сказала, що то викапана я, бо інші онуки спокійні і пішли в їх родину. І глянула так, наче то я її на світ привела і у всьому винна. Мені так неприємно стало. Навіть не знаю, як наступного разу маю той поріг переступити
Я живу в селі одна. Діти, хоча їх було четверо, всі порозбігалися. Хто в невістки пішов, хто свою хату вибудував. Моя остання надія була, що наймолодший син зі
Я сьогодні прийшла з церкви, і подзвонила до невістки. Питаю, як справи? Що робите? А Леся мені: “Олів’є хлопцям готую!”. Я ж зрозуміла, що це гарний привід забігти в гості. Та й кажу: “О, то добре! Я давно цього салату не їла, прийду до вас ближче вечора”. Я навіть з дивану не встигла піднятися, як пролунав дверний дзвінок. Відкриваю, а там мій онук старшенький – простягає посудинку з – олів’є!
Я сьогодні прийшла з церкви, та й подзвонила до невістки. Питаю, як справи? Що робите? А Леся мені: “Олів’є хлопцям готую!”. Я ж зрозуміла, що це гарний привід
Я була на сьомому небі від щастя! Нарешті знайшла рідну душу, нарешті він мене вислухає, порадить, підтримає. На жаль, від чоловіка я не мала такого розуміння. Дні минали за днями, місяці за місяцями, а я? Що ж я могла вдіяти? Коли бачила Василя – серце вискакувало, у животі “метелики “. Мені подобався цей стан, бо відчула взаємність. Одного вечора, коли мала виходити з маршрутки, Василь довго не відчиняв дверей
“Життя прожити-не поле перейти “,- так часто повторювала мені бабуся… Але своє життя я хотіла прожити по-особливому, не так, як у всіх! Працюю на хлібзаводі по змінах, чоловік,
Літо. Субота. Чоловік косив траву біля хати, а свекор сидів на лавці, був знервований. Я в цей час готувала вечерю, вікно було відчинене і все чула: “Синку, так сиджу і думаю, навіщо тобі вона, ви вже рік живете, а дітей нема! Кого ти собі взяв? Вона не в змозі подарувати тобі дитину!” Що я тоді відчула, один Бог знає!
Коли я прийшла в невістки – мені було 20! Я студентка, багато вчилася, а хатня робота, кухня та інші обов’язки були для мене додатковою нагрузкою. Щось встигала, а
Зовсім нещодавно телефонувала кума, а вона живе в іншій області, розказувала, що з сім’єю ходила в церкву, і як завжди, писала за здоров’я мого Назарчика. Цими кумами я дуже задоволена. А ось про “рідню” молодшого сина Андрійка, так сказати не можу. Виникла у мене така думка, звернути їм увагу, але не впевнена, чи так буде гарно з мого боку. Тому прошу вашої поради!
Зовсім нещодавно телефонувала кума, а вона живе в іншій області, розказувала, що з сім’єю ходила в церкву, і як завжди, писала за здоров’я мого Назарчика. Цими кумами я
Річ, яку я позичила Оленці, була мені дуже необхідна цими вихідними, адже вона мала допомогти мені у вирішенні вкрай важливої справи, що стосується роботи. Я звичайно пояснила подрузі ситуацію, але вона чомусь сприйняла це так, що я пожаліла для неї і все вигадала. Коли я зустріла Оленку, то почула від неї стільки огидних слів, що просто темніло в очах. Та ввечері мене осінило!
Річ, яку я позичила Оленці, була мені дуже необхідна цими вихідними, адже вона мала допомогти мені у вирішенні вкрай важливої справи, що стосується роботи. Я звичайно пояснила подрузі
Одного дня мама нас двох зібрала і повідомила, щоб потім не було колотнечі, що вона написала заповіт, де свою квартиру вона розділила між нами порівну. Я подякувала мамі, Наталя також не мала нічого проти. А ось родичі, як тільки про цей спадок дізналися, почали маму звинувачувати у несправедливості. – Наш брат, якби був живий, то ніколи б не відібрав у Наталі кусок даху над головою
Одного дня мама нас двох зібрала і повідомила, щоб потім не було колотнечі, що вона написала заповіт, де свою квартиру вона розділила між нами порівну. Я подякувала мамі,
Я тільки-тільки змирилася з вибором сина, через більше ніж двадцять років, а Ліза взяла та й покинула мого Тарасика, переїхавши з середущим сином до Польщі, ніби то на навчання. Але я то знаю правду. Ні стида ні совісті! Невістка навіть на весілля старшого сина не приїхала. Від нареченої все, як годиться, і мама і тато, а мій Тарас з опущеною головою всю забаву відходив. Дуже мені шкода сина, дуже!
Я тільки-тільки змирилася з вибором сина, через більше ніж двадцять років, а Ліза взяла та й покинула мого Тарасика, переїхавши з середущим сином до Польщі, ніби то на
Нещодавно мені виповнилось 45 років і чоловік захотів мене “розгрузити” від клопотів з приготування святкового столу, і запропонував все відсвяткувати в ресторані. Я така була щаслива. Туди ми покликали найрідніших, в тому числі і батьків, хотіли зробити їм приємне. Я ж була впевнена, що мама зрадіє такому повороту подій, оскільки живе в селі, і нічого крім нього не бачить. Та все сталося не так, як гадалося
Нещодавно мені виповнилось 45 років і чоловік захотів мене “розгрузити” від клопотів з приготування святкового столу, і запропонував все відсвяткувати в ресторані. Я така була щаслива. Туди ми

You cannot copy content of this page