Жила у розкоші. Вона була аристократкою. Все в неї було: палац, коштовності, сукні, рояль. Батьки раз на тиждень відвідували. І спілкувалися за класної дами з дівчинкою. І була одружена з льотчиком. І ще тричі була одружена
Жила у розкоші. Вона була аристократкою. Все в неї було: палац, коштовності, сукні, рояль.
Я подумки підраховувала, скільки могла коштувати покупка нового дивана, заміна засмальцьованих стільців, дзеркала, розбитого та заклеєного обгорткою від шоколаду. Поки ми говорили, в уяві я білила стелю та міняла шпалери. Мені хотілося вимити вікна, обсижені мухами, повикидати палиці та картонки, що стирчать з-під дивана, битий горщик для квітів, обв’язаний панчохою. Понад двадцять років вона збирала гроші, щоб купити дачу. Вона одна виховувала двох дочок. Дівчата жили на одних кашах, і старша з них розповідала мені
У дитинстві вдома в однокласниці ми часто стрибали на дивані, доки не бачили дорослі.
Задумалася. Озирнулась на всі боки: по дивану розкидані шкарпетки та футболки, на столі крихти і немиті чашки, фантики. На килимі купа котячої вовни, на стільцях висять джинси. Щоранку, прокидаючись, я готую сніданок племінниці. Люблю свекруху та свекра. Коли буряк пом’яв двері машини
У мене зріст 150 см, у чоловіка – 157. А у мого батька –
Капітан був старий. У такі хвилини рідна рука обіймала його, немов бажаючи утримати його, не відпустити назустріч невідворотному. І він прордовжував жити. – Досить тобі, розбурчав. Ходімо додому, увечері ще побалакаєте. Звук повністю підкорив його свідомість. Немов віддав частинку свого життя врятованому. Тільки бабуся поралася на кухні, зрідка схлипуючи
Пес Капітан був старий. Навіть за людськими мірками кількість прожитих псом років виглядала дуже
Мама та тато Арсена нам на весілля подарували ділянку під будівництво. Але все б нічого, та знаходилась вона паркан в паркан з їх домом. Ми порадившись, вирішили її продати і купити квартиру. Що тоді почалось, з їх боку. Хоча, спершу вони не показали свого невдоволення, воно “вилізло” згодом. Так склалися обставини, що мали ми необережність пожити разом з ними під одним дахом
Мама та тато Арсена нам на весілля подарували ділянку під будівництво. Але все б
На нашому з Ольгою весіллі мама сиділа в кутку зали, чорніше хмари. Вона не могла того пережити, що я стільки грошей “викинув” на вітер. – Краще б сестрі допоміг. Ти ж знаєш, в якій вона скрутній ситуації. Сама виховує двох дітей. – А десь через тиждень я попросив дружину, щоб заїхала до мами, і забрала мою банківську карту. – Ось ти й показала справжнє лице. Гроші тобі від мого сина потрібні, так?
На нашому з Ольгою весіллі мама сиділа в кутку зали, чорніше хмари. Вона не
Ми на Катерини йшли вітати свою бабусю. Крім іменин у неї ще й день народження – 70 років. Кожному з нашої сім’ї я вручила по подарунку. Чоловік тримав в руках велику коробку з пилососом і червоним бантом, Андрійко поважно тримав букет червоних троянд, ну я наважилась, і власноруч спекла улюблений мамин “спартак”. І тут син на порозі нам видає фразу
Ми на Катерини йшли вітати свою бабусю. Крім іменин у неї ще й день
На Різдвяні свята я приїхала в село до мами. Вона тоді не дуже добре почувалася, тому й попросила завести її до нотаріуса. Згодом ми з сестрою вийшли на кухню, і щоб мама не чула, домовилися, що я відмовляюсь від своєї частки, але натомість Зоряна доглядає за матір’ю. Я допомагала мамі і сестрі. Аптека, і інші фінансові питання були на мені. А одного дня сестра поставила мене перед фактом. – Я їду на роботу в іншу країну
На Різдвяні свята я приїхала в село до мами. Вона тоді не дуже добре
Я приїхав на адресу і посигналив. Прочекавши кілька хвилин, я просигналив знову. Оскільки це мав бути мій останній рейс, я думав про те, як поїхати, але натомість я припаркував машину, підійшов до дверей і постукав. «Хвилинку», відповів тендітний, літній жіночий голос. Я чув, як щось тягли по підлозі. Квартира виглядала так, ніби
Працюю я давно вже у службі таксі. Я приїхав на адресу і посигналив. Прочекавши
Жінку, яку я доглядала в Італії, звали Габріела. За тих дванадцять років ми з нею так зблизились, що коли її не стало, я дізналася, що все своє майно, вона переписала на мене. Та замість того, щоб хоч на старість літ пожити нормально, я знову взялась за пошуки роботи, оскільки повинна допомагати дітям. У мене їх троє. І ось дзвонить мені наймолодша
Жінку, яку я доглядала в Італії, звали Габріела. За тих дванадцять років ми з

You cannot copy content of this page