Головна

життєві історії

Кілька років тому моя подруга поїхала з наших Чернівців на заробітки аж в Ірландію, збирати яблука. Коли в мене постало питання, куди втікати, Марічка покликала до себе. Та так сталося, що ми зрештою опинилися в різних містах. Холодний гуртожиток та нестерпний транспорт. Мікроскопічна кімната, з їжею складно. Кухню я ділила із ще трьома людьми. Мене врятувала французька сусідка. Речі залишалися на ніч у пральній машинці
життєві історії 0
Кілька років тому моя подруга поїхала з наших Чернівців на заробітки аж в Ірландію, збирати яблука. Та там і лишилася, вийшла заміж. Коли в мене постало питання, куди
Я з Полтави. Живемо з чоловіком і двома дітьми. І ось тоді я почала відкладати гроші, відмовившись навіть від помади та колготок, але зберегти секрет не вийшло і чоловік визнав мою таємницю. Днями Паша, коли мене не було вдома, шукав якийсь важливий документ
життєві історії 0
Я з Полтави. Живемо з чоловіком і двома дітьми. Я одружена вже майже 10 років. Живемо непогано, є власна квартира, яка чоловікові Паші дісталася від бабусі. Чоловік працює,
Так я дізналася про наявність іншої картки в чоловіка. І він ховає гроші не лише від мене, а й від нашої маленької доньки. Свекруха забажала аби ми переїхали до неї, а мою квартиру продали чи віддали під оренду. Зарплата не росла, і тепер я зрозуміла, чому. Хоча мама моя переконана, що варто чоловіка пробачити – час не той
життєві історії 0
Я завжди вважала, що у нас із чоловіком міцний шлюб. У нас майже завжди було повне порозуміння, мінімум суперечок та жодних секретів. Але раптом виявилося, що таємниці у
Служити на передовій, щоб заробляти для нашої родини 100 000 гривень, мій чоловік Артем не бажає. Але два дні тому гроші на їжу закінчилися, і чоловік помчав вечеряти до мами, не став їсти скромну вечерю, приготовлено мною – пшоняну кашу з сосискою
життєві історії 0
Служити на передовій, щоб заробляти для нашої родини 100 000 гривень, мій чоловік Артем не бажає. Але два дні тому гроші на їжу закінчилися, і чоловік помчав вечеряти
Звалилися нам на голову наші батьки-заробітчани, чомусь саме зараз їм забажалося повернутися на Батьківщину у Вінницьку область, хоча до цього роками про Україну і про нас з сестрою особливо не згадували. Я виплатила ту іпотеку, багато років на всьому заощаджувала. Зараз живу в цій квартирі з чоловіком і дитиною. У сестри взагалі троє дітей і чоловік на фронті
життєві історії 0
Звалилися нам на голову наші батьки-заробітчани, чомусь саме зараз їм забажалося повернутися на Батьківщину у Вінницьку область, хоча до цього роками про Україну і про нас з сестрою
З чоловіком і трьома дітьми ми тяжкими шляхами дісталися 8 місяців тому з Херсону в США. Якщо ти емігрант, то в Каліфорнії все для тебе. Все було: соціальна ізоляція, страхи, сумніви. Навчання наших дітей бачимо в Україні. Кажуть, що у в Україні все зав’язано на зв’язках. А тут – просто не те слово
життєві історії 0
З чоловіком і трьома дітьми ми тяжкими шляхами дісталися 8 місяців тому з Херсону в США. Якщо ти емігрант, то в Каліфорнії все для тебе. Опинилися в Сан-Франциско,
У 35 років з дочкою я опинилася в Швейцарії. Працюю офіціанткою. Тут все плавніше і простіше. Чого мені справді не вистачає – це розмов рідною мовою, млинців і борщу. А так то тут казка. І в Києві можна гідно жити, добре заробляти. Після вирахування податків я отримую 3300 франків на місяць. Оренда дуже дорога. Вони насилу приймають приїжджих
життєві історії 0
У 35 років з дочкою я опинилася в Швейцарії. Працюю офіціанткою. Мені завжди хотілося за кордон, хотілося хоча б недовгий час пожити в іншій країні. А тут війна.
Минуло вже кілька днів після того, як батьки невістки купили собі новий телевізор. А нам із дитиною вони не відправили жодної копійки. Але вчора ввечері мені зателефонував син. – Мамо, я знаю, що ти маєш трохи заощаджень і пенсію. Мій син із невісткою поїхали на заробітки за кордон і залишаються там наразі, онук у мене в Україні. – Все, що вам потрібно, – мовчки сидіти вдома з онуком
життєві історії 0
Минуло вже кілька днів після того, як батьки невістки купили собі новий телевізор. А нам із дитиною вони не відправили жодної копійки. Якщо чесно, я вже забула про
Я тепер навіть не знаю, як пояснити свекрусі, що її подарунок нікуди не годиться. Чоловік мій захищає Україну, ми недавно з донечкою повернулися з Польщі і на її день народження вирішили все ж таки влаштувати невеличне щасливе свято. Але мама чоловіка все затьмарила. Коли ми відкрили коробочку, яку принесла Марія Петрівна, пішов запах
життєві історії 0
Я тепер навіть не знаю, як пояснити свекрусі, що її подарунок нікуди не годиться. Чоловік мій захищає Україну, ми недавно з донечкою повернулися з Польщі і на її
Наш син Назар – це найдорожче, що маємо. Подарували ми їм на весілля квартиру, але однин екземпляр ключів я собі залишила – маю знати, як господарює невістка. Я ж вирішила, що хочу догодити Аллі, тому почала час від часу навідуватися до квартири. Прання повно, сантехніка не помита. Ось пущу переселенців у квартиру – будуть знати й жалкувати, що так повелися!
життєві історії 0
Наш син Назар – це найдорожче, що маємо. Він у нас єдина дитина. Усе життя ми намагалися зробити для нього все. Ось тільки нашу допомогу він зовсім не

You cannot copy content of this page