життєві історії
Поліні двадцять п’ять, заміжня, синові п’ять років. Заміж Поліна вийшла ще в студентські роки, з великої любові і до того ж у зв’язку з очікуванням вже на дитину.
Коли я пройшла в квартиру, то здивувалась від шикарного вигляду. Були часи, що Оксана немала на що купити буханку хліба і молока. Я чим могла допомагала: і одяг
Хотів я забезпечити матері гідну старість, але, мабуть, не вийде. Думаю, дорога їй в будинок для людей похилого віку, я готовий платити. Адже не знаю, як довго я
Аби не платити чоловікові аліменти на доньку Іванку, я сказала, що подарую їй на весілля квартиру. Я виконала обіцянку. Але тепер Іванна, отримавши від мене житло, все одно
І вирішила я найняти няню хоча б на кілька годин в день, щоб трохи відволіктися від усіх турбот. Та грошей не було… *** Синочкові Остапчику вже рік, і
На той час дітей у нас з Олегом ще не було. Ми молоді, веселі та закохані, вирішили поїхати до Трускавця в санаторій (попалась гаряча путівка). Я, скажу чесно,
У Андрія своїх дітей немає, тому я щиро надіялась, що він полюбить мого Максима, як рідну дитину. Але все вийшло не так, як планувалося. З сином в нього
Я застеляла ліжко в спальні, свекруха пройшла на кухню, і давай виймати з пакета солодощі для дітей. І тут я чую: “Прибери руки! Це не тобі, а Устиму”,
Я зустріла Валеру з роботи, як завжди, приготувала смачну вечерю. Лук’янчик цього дня був у бабусі, тому нічого не заважало розставити всі крапки над “і”. – Мені попався
Пізно ввечері, коли дочка вже заснула, я сіла за стіл переговорів з Михайлом. – Скажи своїй мамі, щоб ноги її в нашому домі більше не було. Ти бачив,