Від мене відвернулася вся рідня через те, що я залишила чоловіка з двома синами і виїхала на вільну територію. Так, для мене Україна і майбутнє моїх трьох дітей виявилися важливіші, може я й не права. Мовляв, всі близькі тут, все нажите, домівки. Якось, казали, відремонтуємося та будемо жити. Влада, мовляв, міняється, а наш дім тут
Чотири місяці ми родиною прожили в окупації, і ось мені з двома молодшими дочками вдалося виїхати через росію і Європу в Київ до старшого сина. У нас з
Батьки не задоволені моєю родиною і братовою, оскільки ми їх не забираємо до себе жити, а вони мешкають недалеко від Харкова. Але у нас з братом є на це причини, і вони приховані у самих батьках
Батьки не задоволені моєю родиною і братовою, оскільки ми їх не забираємо до себе жити, але у нас з братом є на це причини, і вони приховані у
Орендували ми з Русланом квартиру 5 років. Помалу збирали на свою, поки чоловік не залишився без роботи. Він не сидить удома, постійно шукає іншу, але поки що безрезультатно – самі розумієте, часи такі складні. І тут мама пішла на принцип та виставила квартиру на продаж. Але охочих, зрозуміло, поки що немає. Вона вже й вартість знизила
Орендували ми з Русланом квартиру в Києві 5 років. Помалу збирали на свою, поки чоловік не залишився без роботи. Він не сидить удома, постійно шукає іншу, але поки
Коли одружилися, я вже мав квартиру, машину, гарну високооплачувану роботу. Переїхали з дружиною до її батьків з Харкова в Наддвірну, залишили майже все, що нажили. І все б добре, та я втомився бути для них такситстом, ну чесно. Хоч не передову втікай! Конфлікт назрів цієї п’ятниці, теща сказала, що спекотно і їх у сотий раз треба відвезти і забрати з дачі
Переїхали з дружиною до її батьків з Харкова. І все б добре, та я втомився бути для них такситстом, ну чесно. Із дружиною Оленкою живемо 7 років, виховуємо
Переїхали ми з Бучі до батьків чоловіка на Закарпаття. Маємо дитину, донечку. І тут мій Гліб змінився так, що не упізнати. Його мати Тамара Петрівна та рідні для нього – все, вони святі, вони у всьому мають рацію, всі праві, лиш не я. Шлюб на межі, ще служити він зібрався. Гліб сказав, що якщо я так вчиню – це кінець
Переїхали ми з Бучі до батьків чоловіка на Закарпаття. Маємо дитину, донечку. І тут мій Гліб змінився так, що не упізнати. Чоловік абсолютно, ні в яку не хоче
Я з багатодітної та дружної родини. У нас заведено проводити усі свята разом, великою компанією, за одним столом. Займаємо гроші, якщо потрібно, чи робимо невеликі подарунки. сестра виїхала жити в Одесу, але тепер повернулася і я її прийняла в нашу родину
Я з багатодітної та дружної родини. У нас заведено проводити усі свята разом, великою компанією, за одним столом. Ми ходимо один до одного в гості без приводу і
Син вже тут польською заговорив, я на роботу влаштувалася, так ні – чоловік висмикнув, тоскно йому. Як я тепер тут серед качок? Все помічається: сміття, високі ціни, малі зарплати, вбогі наші будинки, ще й небезпека постійна
Майже п’ять місяців тому ми з семирічним синочком виїхали в Польщу з нашого села на Черкащині. Влаштуватися в Жешуві мені допомогла шкільна подруга, яка давно у Польщі живе.
Квартира це, на щастя моя, мені її батьки подарували. Але ми на свою голову дали про всяк випадок ключі Катіним батькам, а саме тещі Олесі Семенівні. Вийшла ціла халепа. Щоразу вона залишає записку. Вдома застав тещу, яка вирішила спекти нам пиріжки
Квартира це, на щастя моя, мені її батьки подарували. Живемо ми з дружиною Катрусею окремо, але про всяк випадок дали ключі від своєї квартири її батькам, а саме
Я говорила Петі: – Зателефонуй мамі, тату! А він відповідав: – Навіщо, адже у мене є ти. Петро давно переріс своїх батьків, його втомлює, що вони навантажують його своїми турботами, а самі нічого не хочуть у своєму житті міняти. Це я завжди його практично змушую зателефонувати мамі, батькові, я даю їм гроші
Я говорила Петі від початку нашого спільного життя: – Зателефонуй мамі, тату! А він відповідав: – Навіщо, адже у мене є ти. Ми одружені з Петром вже 15
Ми з чоловіком навчалися і одружилися у Бердянську, але вчасно виїхали і зараз живемо у його мами на Дніпровщині. Спочатку це були невинні переставляння посуду. Одного разу я півгодини шукала каструлю, яка чомусь опинилася в іншій шафі. Приготування вечері це взагалі комедія. Вона готувала своєму сину, а я готувала своєму чоловіку. Ще у нас на балконі лише одна мотузка
Ми з чоловіком навчалися і одружилися у Бердянську, але вчасно виїхали і зараз живемо у його мами на Дніпровщині. Але моє життя тепер схоже на справжнє пекло, а

You cannot copy content of this page