життєві історії
– Кажеш, твоя Соломія з Тернополя, а майбутній твій тесть, не доведи Господи, великий професор? – сказала Оксана Григорівна сину. – Ось, тримай, сам поглянь, і відкрий нарешті
Коли всі однолітки Руслана створювали сім’ї, той був під впливом своєї матері, і вправно виконував її волю. – Не пара вона тобі. Не спіши. Колись і на твоїй
Страва виходить дуже соковитою, ніжною, м’ясо просто тане в роті. Закуска прекрасно підходить до обіду або на вечерю, відмінно поєднується з різними гарнірами. Для приготування вам будуть потрібні
Оля не хотіла в це вірити, хоча в душі вже давно помічала “дзвіночки”. Залишившись сама з маленькою дитиною на руках, подалася на роботу до області, а Мар’янку залишила
Живе в нашому домі бабуся, ну не людина, а душечка. Завжди до всіх привітається, заговорить, побажає гарного дня. Якби ж таких людей в нашому світі побільше. Але я
Зараз згадую і сміюся, а тоді плакала. Почалася моя невелика історія любові. Мені було двадцять п’ять років; цивільний шлюб – в минулому, в сьогоденні – робота в лабораторії
– Я з тобою ще не закінчила! Куди ти пішла, а ну повернися? – кричала колишня свекруха мені вслід. Сьогодні я розлучилася, остаточно і безповоротно. Суд прийняв рішення
Мені одразу не сподобалась ні жінка брата, ні її сім’я, але я навіть слова не сказала Василю. Він доросла людина, і має голову на плечах. Я б і
Богданці важко було змиритися з тим, що братерською любов’ю потрібно ділитися, адже ті знайшли свої половинки і один за одним одружилися. – Ви в мене такі статні, хіба
Ну от бачить же, що всім створює незручність, і все одно їде в гості! Це я про свою сваху, свекруху дочки. Дочка подзвонила мені на тижні, і каже: