Миколка був знаменитістю дитячого будинку. За десять років його життя хлопчика забирали і повертали в дитячий будинок цілих п’ять разів. А тепер у нього вже і надія пропала. – Миколко, у мене серйозна розмова до тебе, – сказав тато. – Так, тату, – весело сказав, нічого не підозрюючи Миколка. – Ми з мамою чекаємо дитинку, він у мами в животику, – сказав тато. – Круто, – зрадів хлопчик.-Так, – сказав, відводячи очі, тато. – Він дуже багато їсть, ми його не прогодуємо, – сказала колишня мама
– Миколко, у мене серйозна розмова до тебе, – сказав тато. – Так, тату, – весело сказав, нічого не підозрюючи Миколка. – Ми з мамою чекаємо дитинку, він
І ось минуло пів року. Всі мої кордони порушені, я не спілкуюся з подругами, з родичами, не фарбуюся і яскраво не одягаю. Я завжди в усьому винна, абсолютно у всьому! Якщо купили фарбу не того кольору, я ні на що не здатна. Напередодні Великодня я йду на базар, купую продукти, готую строго по його меню
Я завжди була сильною людиною з характером і любила себе, як всі нормальні жінки. Але віднедавна на мене в дзеркало дивиться безхарактерна жінка з сумними очима. Тепер –
Мама цих дівчаток дуже вже пишалася заміжжям ідеальних, з її точки зору, дочок, Наді і Оленки. Фотки родин дочок в профілі своєму виставила. І тут така неприємна новина для мами – у Олени та її чоловіка величезні борги! Вже що там і як, але виплатити не можуть. І тут з’ясовується, що у цієї «недолугої» двоюрідної сестри є накопичення, але є у неї і мрія, на яку вона і збирала. Тітка вибрала час, коли старша сестра залишалася вдома зовсім сама, і наїхала на неї
У мене є дві двоюрідні сестри, Оленка і Надія, так звані «хороші дівчатка», яких багатьом ставили в приклад. У них є старша двоюрідна сестра, яку, вже не знаю
Я знаю, що для багатьох така перспектива – жити поруч з батьками – велике благо, а я дуже шкодую, що на все це погодилася. Грець з ним, що власник цієї квартири – мама, оскільки при вступі в права спадщини вона вмовила мене відмовитися від своєї частини на її користь з дуже схвальним формулюванням: «Я не хочу, щоб ти на старості років виставила мене на вулицю». Справа в іншому. Якого, розумієте, я їду за кордон, коли у мене тут квартира?
У мене дуже любляча і турботлива мама. Вона завжди опікувалася і контролювала мене, і дотримується цієї лінії досі. Я, за її словами, завжди буду для неї дитиною. Я
Хочу спитати у старших жінок. Чому ви не вчите своїх дочок бути гарними господинями і дружинами? А потім жінки і тещі дивуються, коли човіки йдуть у гречку… Та про все попорядку. Люблю дружину. Але моя Марина перестала стежити за собою і мене це дуже турбує. Ми в шлюбі 10 років. У нас двоє прекрасних дітей, 8 і 4 роки. З дружиною завжди були проблеми і непорозуміння через її неохайність і лінь
Хочу спитати у старших жінок. Чому ви не вчите своїх дочок бути гарними господинями і дружинами? А потім жінки і тещі дивуються, коли човіки йдуть у гречку… Та
Я поїхала зі свого рідного села у 17 років, відразу після закінчення школи. Вступила до Київського університету і отримала місце в гуртожитку. З дому я поїхала спеціально, я бачила, як важко моїм батькам годувати 7-х дітей, а так на один рот менше. Спочатку Роман придбав двоповерхову квартиру в центрі. Через багато років я приготувала макарошки з цибулею. Коли приїхав Роман, він відсахнувся: «Ти що? Що ти наробила? Навіщо ти приготувала це? Не дай Бог, хтось побачить, фу, це ж їжа для бідняків»
Я поїхала зі свого рідного села у 17 років, відразу після закінчення школи. Вступила до Київського університету і отримала місце в гуртожитку. З дому я поїхала спеціально, я
Моя сусідка на дачі – бабуся божа кульбабка. Її всі постійно ображають, і нічого з цим поробити не можна. То кущі викопають, то паркан зламають, то черешні й картоплю покрадуть, то ще щось. Бабуся постійно страшенно засмучувалася. І якось раз в розмові з нами вона розговорилася – мовляв, не ладнає з невісткою, тому і на дачі живе. І тут все кардинально змінилося. На дачу прибула не просто невістка
Моя сусідка на дачі – бабуся божа кульбабка. Її всі постійно ображають, і нічого з цим поробити не можна. То кущі викопають, то паркан зламають, то черешні й
Назар йшов через парк на обід. Він завжди ходив цією дорогою в улюблене кафе. Сьогодні видався дуже теплий, весняний день, і настрій у Назара був чудовий. Коли він проходив повз фонтан, який розсипав навколо прозорі бризки, то почув звуки гітари. – Назаре! – здивовано вигукнула жінка, подивившись на молодого чоловіка. – Ірина Степанівна! – в свою чергу здивувався Назар. Діти дивилися на них і нічого не розуміли
Назар йшов через парк на обід. Він завжди ходив цією дорогою в улюблене кафе. Сьогодні видався дуже теплий, весняний день і настрій у Назара було на висоті. Коли
– Милий, у нас на хуторі тільки одна вулиця і три автомобілі. Один Гришки-цигана, інший Петра нерозумного, а третій наш. У діда мого щось з ногами стало коїтися, а мені кізок годувати треба. Хто на дальній луг за травою поїде? Місто ваше мені триста років снилося
В автошколі я вчилася з дуже цікавою бабусею. Ну, як бабусею… Років шістдесят їй було. Багато жінок в цьому віці ще ого-го. І на підборах, і з модними
Щойно світанок народжувався над селом, дідусь Пилип брав вудки і вирушав на риболовлю. І так цілий рік. Старого ніколи не лякали примхи погоди. Років п’ятдесят тому він був репресований. А його молоду дружину вигнали з села, разом з немовлям. Він виростив величезний фруктовий сад і пригощав усіх діточок в окрузі вишнею і яблуками. – – Вітаю, діду Пилипе! – привітав старого голова громади. – Ювілей у Вас скоро, пів села прийде. – А ось і подарунок! Зустрічай! – виголосив голова і показав на ворота
Щойно світанок народжувався над селом, дідусь Пилип брав вудки і вирушав на риболовлю. І так цілий рік. Старого ніколи не лякали примхи погоди. У дощ і сніг він

You cannot copy content of this page