Ірина прекрасно знала про “походеньки” Богдана, але щиро вірила і надіялась, що він все це “переросте”, в них же дочка, негоже, щоб без батька дитина росла. Та й що приховувати, кому вона буде потрібна в тридцять, та ще й з дитиною. Батьки її жили в іншому місті, та й не розказувала вона їм нічого. Одного дня її благовірний зібрався на річку. Той день розставив все по місцях
Ірина прекрасно знала про “походеньки” Богдана, але щиро вірила і надіялась, що він все це “переросте”, в них же дочка, негоже, щоб без батька дитина росла. Та й
– Коли я вперше побачив свою викладачку з англійської мови, то зрозумів – треба все брати в свої руки, інакше хтось відведе з-під самого носа. Мені в той час було неважливо, що Мирослава була старша на цілих десять років, головне, що на пальчику не було обручки. Ми зустрічались близько року, і на Різдво я запропонував цій красуні руку і серце. Минули роки, які й змінили хід нашого життя
– Коли я вперше побачив свою викладачку з англійської мови, то зрозумів – треба все брати в свої руки, інакше хтось відведе з-під самого носа. Мені в той
Мати чоловіка, захотіла від його дружини заплатити за консервацію зі свого городу
Багато років ми жили з чоловіком в своєму власному будинку. У нас був не великий город. Садили все і за всім цим вели належний догляд. Паралельно допомагала і
Я знала, що Валера до мене був одружений, але через невеличку ревність, ми обоє вирішили, що цю тему в домі піднімати не будемо. Було та й було – це минуле. В теплу, але ледь вітряну п’ятницю я чекала Валеру з роботи. Приготувала свою коронну страву, одягла красиву сукню, навіть рум’янець підмалювала. Просто хотіла зробити цей день незабутнім. І ви знаєте, таким він і видався, але в геть протилежному напрямку ніж я хотіла
Я знала, що Валера до мене був одружений, але через невеличку ревність, ми обоє вирішили, що цю тему в домі піднімати не будемо. Було та й було –
Я довгий час жила в селі. Діти повиростали, створили свої сім’ї. А минулого року донька продала мою хатинку і купила в своєму місті однокімнатну квартиру. Так я стала пані з міста. Я задоволена, адже і внуки поруч, а з ними вже не так сумно. Але мова піде не про мене, а про сусідку Марічку, якій тільки-тільки двадцять виповнилося, а вона вже стільки горя “наїлася”
Я довгий час жила в селі. Діти повиростали, створили свої сім’ї. А минулого року донька продала мою хатинку і купила в своєму місті однокімнатну квартиру. Так я стала
Батькові справи йдуть не дуже, і у нього почуття власної гідності падає. Він робить роботу по дому і приносить мені їжу, коли я працюю. Я і так вже гігантське почуття обов’язку маю, і буду давати гроші батькам до кінця життя! Чи потрібно мені просто сказати спасибі, коли мені дають якийсь апельсин, або відмовлятися і демонстративно залишати на тарілці, щоб їжа псувалася і пропадала?
У нашій родині зараз у мого батька трохи впав авторитет, бо його справи йдуть не дуже, і у нього почуття власної гідності падає. Мама працює, я теж працюю,
Ось що сталося зі мною в 63 роки. 38-річна дружина перестала лаяти мене і ображатися через інших жінок, які у мене і зараз іноді трапляються. Чому так? Вона збайдужіла до мене? Але по ній цього не скажеш. Дуже хочеться почути жіночу думку, тому розповім тут свою історію
Ніколи не думав, що в 63 роки попрошу чужої поради, як бути в своїй родині. Мене звати Ігор, у мене третій шлюб. Дружині 38 років, шлюб по любові
Наступного дня після весілля я повернулася до мами і подала на розлучення з чоловіком. Адже свекри не подарували нам квартиру, як своєму старшому синові, а жити з ними я не підписувалася і не збираюся
Познайомилася я два роки тому з хорошим хлопцем, з Віктором. Ми з ним з сусідніх сіл. Я працюю у нас в школі, а Вітя працює водієм в райцентрі
Поки що я не готовий знайомити Марту з батьками, а вона не розуміє мене і ображається. Вона попросила мене  взяти її з собою. Мотивує це тим, що я знайомий з її мамою і бабусею. Але це ж зовсім інше! Вони самі захотіли побачити, з ким зустрічається їхня дочка. Марта нам тільки заважати буде, тим більше, що у нас двокімнатна квартира
Мені 25 років, вчуся в іншому місті, батьки живуть за 200 кілометрів. Тут я познайомився з чудовою дівчиною, з Мартою, разом ми вже рік. Я два-три рази їжджу
Богдан поспішав на якусь зустріч, тому дорожню сумку залишив в передпокої. Я вирішила поставити сумку на місце. Зазвичай я ніколи не лізу в кишені, а тут заглянула – там лежали жіночі джинси. Я домалювала лінії. Через кілька днів моя найкраща подруга з’явилася в офісі в нових джинсах, і прийшла до мене похвалитися новим подарунком свого чоловіка. І тут я побачила на джинсах знайомий орнамент з моїми лініями
Ми з Богданом були одружені три роки. Дітками не обзаводилися, хотіли якийсь час пожити для себе. Все у нас було добре, ми кохали одне одного. Працювали разом в

You cannot copy content of this page