Головна

життєві історії

«Ось тут, мамо, тобі буде добре, – сказав Павло, лишаючи Ніну в будинку пристарілих. – І нам заважати не будеш, і собі коло спілкування підходяще знайдеш». Через півроку, коли вперше навідав матір, Ніна приголомшила сина новиною.
життєві історії 0
Катерина поставила одразу після весілля умову: – З мамою твоєю не те, що жити разом, навіть спілкуватися не буду. Не подумай, Павлику, я особисто проти неї не маю
“Ну от так все й вийшло, виклала тобі як на сповіді.., – закінчила свою розповідь Тоня. Після уроків вона сама запросила Олеся на каву. – Розумієш, я так не хочу від дитинки теє… Начиталася-надивилася про те. І гріх великий, і з моїм здоров’ям у майбутньому хтозна, що буде”. Але ж він мав плани вчитися, а не женитися… Але це тоді, коли про майбутнє з нею забороняв собі і думати… А тут таке… А вчитися і заочно можна…
життєві історії 0
Тоня вилила на себе відро холодної води, щоб остаточно прокинутися і усвідомити те, про що вчора дізналася: вона в 11 класі, їй 16-ть і вона чекає дитинку. А
Мама часто мені телефонувала, та цього вечора дзвінок від неї мене одразу насторожив. По її ледь зрозумілим фразам, я зрозумів, що негайно потрібно виїжджати. В лікарню ми приїхали близько 10-ї вечора. Поки лікарі оглядали маму, я подзвонив сестрі, та на моє здивування, вона так спокійно сказала: “Добре, що подзвонив, я завтра заїду”
життєві історії 0
Ви 100 відсотків скажете, що я не правий, що так з рідною сестрою не можна, а я просто не можу інакше. Вже пішов 10-й рік, як я не
Таке відчуття, що я стала порожнім місцем. Всі всю увагу приділяли моєму, ще не народженому, братику. Якраз почалися літні канікули, і бабуся з дідусем покликали мене до себе. Мама була тільки рада. Вона була поглинена своїм чудовим станом
життєві історії 0
Сказати, що мені бракувало уваги батьків – ні. Вони мене любили, балували як тільки могли. Та скажу чесно,  з бабусю та дідусем мені було  краще. Я обожнювала проводити
«Не плач Надійко, – Люба обережно витерла дитячу сльозинку. – Мама буде дивитися на тебе з хмаринки і оберігати. А ми махатимемо рукою їй і посміхатимемося.» Люба прийшла у життя Тараса ще під час хвороби Лідії. І Ліда їх благословила. А її, Любу, попрохала полюбити їх з Тарасом донечку.
життєві історії 0
Ними всі милувалися: така гарна родина! Побралися тарас і Ліда, коли їм виповнилося всього по 19-ть. Нікого не послухали з тих, хто говорив: рано ще, ви такі молоді,
– Є гріх перед тобою, дочко. Прости мене. – Мамо, не хвилюйся. Не приїхав тато, то й не приїхав. Це на його совісті. Серце Зої захлиналося від сліз. Після дочкиного весілля Зоя захворіла. Їй стало неможливо боляче жити з Семеном і вина перед Марусею не давала спокою. Скільки разів поривалася все розповісти. Але не встигла… Пішла.
життєві історії 0
Дядько Петро не був постійним відвідувачем сільського буфету, але іноді на пиво заглядав. А діти бігали в забігайлівку за солодощами. Іноді діставалися якісь копійки на цукерки і Марусі.
А потім свекруха стала нас уникати. Ні сама не приходить, ні до себе не кличе. Питаю у чоловіка – може, образилася на що? Ні, каже, сьогодні подзвонила і повідомила, що на три місяці їде до подруги в сусіднє місто. Ми знизали плечима, подумавши, що це дуже схоже на Тетяну Павлівну – зірватися і поїхати відпочивати. Тільки ось чому так надовго? Виявилося – свекруха повернулася з лікарні з новонародженою дівчинкою.
життєві історії 0
Ми з моїм Мішею одружені вже майже сім років. Познайомилися в інституті, вчилися на інженерів-будівельників, жили в одному гуртожитку на сусідніх поверхах. У Міші завжди було повно лоточків
Підібрали досить солідний хрестик з ланцюжком. Не дуже дорого обійшлося, а виглядало багато. У призначений час ми до них піднялися. Вручили подарунок – їм дуже сподобалося. Вечір вдався. Назад на Батьківщину летіли разом. Начебто, все відмінно. В цей же день дзвонить ця подруга, якщо її так можна назвати. Сказала, що хрестик з валізи пропав. Крім нас вони ні з ким не спілкувалися.
життєві історії 0
Нещодавно в соціальній мережі мені надійшла заявка в друзі від однієї знайомої. Хоча колись ми були майже подругами. Я її додавати якось не поспішала. Причина криється в одній
Не можна сказати, що ми зі свекрухою жили як кішка з собакою. Вона просто змирилася, що син вибрав мене. Але все одно не пропускала можливості мене якось принизити. На кожному сімейному святі розповідала історію, як я виходила заміж на 7-му місяці. Натякала, що якби не дитина, чоловік би давно мене кинув
життєві історії 0
Я заміжня. У нас з чоловіком все чудово. Є син, якого ми обожнюємо. Але є одне але… і це свекруха, стосунки з якою у мене не склалися з
Коли хрестили молодшого сина, священик мене навіть до церкви не пустив, у вікно дивилася, як обряд проходить. А потім сказав, що мені треба не тільки охреститися, а й нам з чоловіком шлюб освятити. Я тоді ніби й задумалася, а потім побут затягнув, та й час швидко пролетів, озирнулися, а 15 років вже минуло
життєві історії 0
Ми з Валерієм в шлюбі 24 роки. У наступному році срібне весілля святкуватимемо. У нас двоє дітей – 22 і 15 років. Живемо нормально, стабільно, маленький спільний бізнес,

You cannot copy content of this page