Головна

життєві історії

Я своїх дітей сама з чоловіком виростила, без допомоги бабусь, і няньчитися з онуками не збираюся. Так, я їм купую речі, подарунки, ласощі, вожу гуляти в парк на атракціони, але щоб постійно бути до них прив’язаною – вибачайте. Я просто хочу пожити для себе і в своє задоволення – я що, цього не заслужила?
життєві історії 0
Мені 59, виростила дочку і сина – у них вже свої сім’ї і діти. З чоловіком ми розлучилися десять років тому, але я зовсім не відчуваю себе самотньою.
Мар’ян незадоволений тим, що мої батьки дарують нам дорогі подарунки, він сприймає це, як приниження. А куди їм ще дівати гроші? Я навпаки вважаю, що йому пощастило, що я від нього не вимагаю, як інші дружини, щоб він шукав роботу з більшою зарплатою або взагалі працював на двох, як чоловік моєї подруги
життєві історії 0
Я єдина дочка у батьків, тому вони і балували мене, даючи гроші на кишенькові витрати в той час, коли у моїх подруг навіть бутерброда в школі не було.
Після всього що сталося, я взяла дитину і пішла. Дві години тинялася на вулиці, не знала, що робити. Хотіла поїхати до мами, але що я їй скажу? Для неї у мене ідеальна сім’я. Хотіла поїхати до свекрухи, те ж саме, що я їй скажу, як буду скаржитися на її сина
життєві історії 0
З Богданом одружені 5 років. Є трирічна дитина. Останнім часом дуже зіпсувалися відносини між нами. Або це криза після 5 років шлюбу або що, я не знаю. Не
– Навіщо чоловікові дружина, яка не вміє готувати! Ваня зробив невдалий вибір. Дружина повинна готувати і крапка. І не просто аби що, а все, що душа забажає! – говорила свекруха
життєві історії 0
Першим самостійним блюдом, приготованим мною «від» і «до» став борщ. Років мені було тоді ще дуже мало, десь 10-11. Вийшло, до речі, цілком їстівне, іноді і зараз можу
А я їй сказала: – Не треба мені ні кого шукати. Я люблю свого чоловіка і мене він в усьому влаштовує. Нехай іноді ми живемо без грошей, але зате спокійно!
життєві історії 0
Заміж я вийшла в 19 років. Народила дитинку, зараз доньці вже 5 років. З чоловіком живемо не погано, обидва працюємо, ось тільки житла свого немає. Мати завжди говорить:
– Дочка захворіла, другий день вже, – розповідає п’ятдесятилітня Ольга Анатоліївна. – Температура висока, кашель, слабкість, а у неї ж восьмимісячна дитина на руках. Зараз ось зайду в аптеку та поїду до них, допомагати. А зять не хоче відпроситися з роботи! Дружині сказав – ну, протримайся як-небудь до вечора. Як «протримайся»? У неї температура тридцять дев’ять і п’ять, вона лежить, а дитина по ній повзає!
життєві історії 0
– Дочка захворіла, другий день вже, – розповідає п’ятдесятилітня Ольга Анатоліївна. – Температура висока, кашель, слабкість, а у неї ж восьмимісячна дитина на руках. Зараз ось зайду в
Що в голові у цієї жінки, я не розумію. І як вести себе – також не знаю. Розповісти нареченій, що її мати фліртує і заграє зі мною? Але тоді між ними зіпсуються відносини
життєві історії 0
Що в голові у цієї жінки, я не розумію. І як вести себе – також не знаю. Розповісти нареченій, що її мати фліртує і заграє зі мною? Але
Я гарно вмію шити. Весь час шию, перешиваю молодшій онучці платтячка. То своєї ще доньки, до старшої онучки, то щось в секонді куплю і зроблю з нього «цукерочку». Пошила навіть у дитсадок на випускний Любаві сукеночку, але невістка взяла і купила дитині нову! Я тоді промовчала. Зараз онучка у третьому класі, нічого з тих речей, які я виготовила сама і в які вклала душу, дівчинка не носить
життєві історії 0
Все життя я потроху шию, вмію гарно це робити. Своїм дітям шила, потім старшим онукам, діткам дочки. Але багато не встигала, бо ще працювала. А коли вийшла на
Чому чоловік мені не сказав цього раніше, чому приховував? Олег відповів, що не думав, що це так важливо, адже батькам квартира не потрібна, значить, і забирати її у нас ніхто не буде. Чоловік вибачався за обман, просив, щоб я робила вигляд, що не знаю про це. Йому самому важко зрозуміти, що не тільки я, але і він не є тут господарем
життєві історії 0
Олег, мій майбутній чоловік, як тільки прийшов до нас на роботу, то майже відразу став приділяти мені знаки уваги. Я робила вигляд, що не помічаю, так як він
Я підійшла до дверей в халаті, а коли відчинила, мама Артема влетіла в квартиру, як ракета. І почала: “Як так, ти все ще у піжамі? Котра година? Цікаво, коли ти встигнеш приготувати обід?”. Але це було не найгірше. Між їдким зауваженням вона почала бігати по квартирі, перевіряючи, як зберігаються мої продукти та в якому стані одяг
життєві історії 0
Рідко буває що невістка зі свекрухою живуть мирно. Матері наших чоловіків бачать багато речей по-різному! Коли ми з Артемом познайомилися, я була ще зовсім молодою, у мене взагалі

You cannot copy content of this page