Головна

життєві історії

В моєї мами 1 жовтня (по-новому) на Покрови в селі празник. Кожного року я з сім’єю і брат їдемо на це свято, оскільки з’їжджається вся наша родина. Мама вже не має такого здоров’я, тому я завжди перед святами їду до неї робити порядки. Та цього року так вийшло, що я прихворіла. Попросила цю справу зробити невістці. Мама завжди їй помагає і продуктами і фінансово. Та та відмовилась, сказала, що в Карпати з чоловіком їдуть
життєві історії 0
В моєї мами 1 жовтня (по-новому) на Покрови в селі празник. Кожного року я з сім’єю і брат їдемо на це свято, оскільки з’їжджається вся наша родина. Мама
Я не міг не підняти цю тему зі сватами. Мій син не віл, щоб всю їх сімейку на своєму горбі тягнути. Щоб полегшити їм життя ми і так з дружиною чим можемо, їм допомагаємо. В нас троє дітей, але всі гроші ми віддаємо саме наймолодшому Василю. Якось я знайшов пристойну роботу невістці. Та похитала головою, але зробила по-своєму. А сваха замість того, щоб догнати до голови розуму, каже мені: “Не пхайтеся, самі розберуться”. Ага, розберуться, як рак на горі свисне!
життєві історії 0
Я не міг не підняти цю тему зі сватами. Мій син не віл, щоб всю їх сімейку на своєму горбі тягнути. Щоб полегшити їм життя ми і так
Після цього злосчастного Дня народження свекра у мене тепер дуже напружені стосунки із чоловіком. Минулого тижня свекор мав 66 років. Я поцікавилася заздалегідь, чим допомогти свекрусі у приготуванні. Вона відповіла, що сама впорається. Але, на жаль, ми з донечкою затрималися. Тут дзвонить чоловік і кричить на мене, чому я досі не на місці і тата не привітала. Наодинці я попросила у свекрухи вибачення. Як загладити провину перед свекрами й чоловіком
життєві історії 0
Після цього злосчастного Дня народження свекра у мене тепер дуже напружені стосунки із чоловіком. Ніяк не можу знайти вихід. Минулого тижня свекор мав 66 років. Я поцікавилася заздалегідь,
Коли сталося повномасштабне і ми втратили своє житло в Бучі, то переїхали в село до батьків чоловіка. Кілька місяців пожили зі свекрами, а потім вони нам купили пусту хату напроти. ремонт ми на свої збереження зробили. Вирішили, що в селі – надійніше і безпечніше, ніж у містах зараз. Всі свята, дні народження ми святкуємо у нас, бо хата більша. Ми готуємо з зовицею, але переважно – я, а в мене неспокійна 2-місячна дитина. Потім вони завалюють, ще й друзів-сусідів-кумів прихоплять. Задовбало все. Ось і днями на Різдво Богородиці – знову я готую-прибираю-обслуговую. Прийшли ще сусідка з сином – другом зовиці, ще одни друг сестри чоловіка, подруга сестри, сусід, -любитель “за комір”
життєві історії 0
Коли сталося повномасштабне і ми втратили своє житло в Бучі, то переїхали в село до батьків чоловіка. Кілька місяців пожили зі свекрами, а потім вони нам купили пусту
Я погана господиня, дуже. Це вам моя свекруха одразу скаже, і навіть моя мама з нею абсолютно згідна. Я нічого не роблю дома, граюся і гуляю з дітьми, ходжу у вільний від роботи час по кафе й майданчикам, а замість обіду можу дозволити собі дорого сиру з “червоненьким”. Я не люблю прибирати – у мене від цього прямо настрій псується. Не люблю мити посуд. І ось до нас у гості приїхала свекруха на кілька днів. Я героїчно винесла цей потік помий
життєві історії 0
Я погана господиня, дуже. Це вам моя свекруха одразу скаже, і навіть моя мама з нею абсолютно згідна. Я нічого не роблю дома, граюся і гуляю з дітьми,
Коли я зібралася заміж за Артема, який на 8 років був молодший од мене, мене вся рідня й подруги одмовяли! Казали, що я постарію раніше на багато, що він з часом знайде собі більш юну молодицю і буде або роги мені наставляти, або й піде до іншої. Я ж нікого й слухати не хотіла – таке у нас з Артемом було світле й палке кохання, стільки мрій і спільних планів! Я часто їздила у відрядження по роботі, чоловіку завжди залишала повний холодильник смачної їжі. Новиною хотілося поділитися з усім світом, але я вирішила почекати та розповісти новину чоловікові особисто
життєві історії 0
Коли я зібралася заміж за Артема, який на 8 років був молодший од мене, мене вся рідня й подруги одмовяли! Казали, що я постарію раніше на багато, що
Я коли ту Марину побачила, то відразу ж звернула увагу на лялькове обличчя. Ні зморшечки, ні прищичка. Моя дочка виглядає більш природньо. Живе син з невісткою на орендованій квартирі. Про те, що в хаті бардак, я вже мовчу. Дивує мене інше. Коли Марина вперше збільшила губи я нічого не сказала і змирилася з тою забаганкою. Але після останньої зустрічі з ними я зрозуміла, що це не останнє її бажання “удосконалитися”. Та то вареники будуть. Де тільки її мама дивиться?
життєві історії 0
Я коли ту Марину побачила, то відразу ж звернула увагу на лялькове обличчя. Ні зморшечки, ні прищичка. Моя дочка виглядає більш природньо. Живе син з невісткою на орендованій
В неділю мій Юра знов приїхав з села від батьків з торбою продуктів, які я, ні на запах, ні на вигляд, ні тим більше на смак – терпіти не можу. Я розумію, свекри хочуть як краще, але мені цього не потрібно. Зазвичай ми з чоловіком харчуємось в ресторанах. І в хаті чистота і шлунок ситий. Моя мама живе в Італії і нам допомагає, чоловік бізнесмен, я також не ледащо. Невже хтось думає, що ми чогось жадні з села?
життєві історії 0
В неділю мій Юра знов приїхав з села від батьків з торбою продуктів, які я, ні на запах, ні на вигляд, ні тим більше на смак – терпіти
В дверях стояла моя свекруха і тримала величезну коробку. – Я вже до ресторану не дотерплю, тому вирішила піднятися і до вашої вбиральні сходити. Ви ж не проти? – Звісно, не проти, – відповіла я свекрусі, а коли за тою зачинилися двері, я стала розглядати, що ж там в тій загадковій коробці. Довго гадати не прийшлося. Це був електросамокат. Я сфотографувала собі марку і пробила його ціну – 38 тисяч. Я не знаю, скільки зі своєї пенсії вділила свекруха, але розумію, що більшу частину заплатив – тато
життєві історії 0
Іван не сподівався, що мама прийде до нас з тим подарунком, тому і підготовленого виправдання він не мав. Мені було тридцять років, коли я зустріла Івана. Я заміжня
Я як дізналася, що той, ніби як зять, перетягнув мою сусідку Марту і її дочку в своє “коло”, ледь зі стільця не впала. Це ж як таке може бути, вони ж хрещені в нашій церкві? В мене ще було бажання Марті очі відкрити на того Марка в перші дні знайомства з Анною, але думаю, чого буду пхатися в чужу сім’ю. Тепер про це дуже шкодую. Можна ж було їх від цього вберегти. А тепер, хто його знає, чим все закінчиться
життєві історії 0
Я як дізналася, що той, ніби як зять, перетягнув мою сусідку Марту і її дочку в своє “коло”, ледь зі стільця не впала. Це ж як таке може

You cannot copy content of this page