Головна

життєві історії

За гроші, які мама висилала з Польщі, ми поробили все що можна було. В нас не хата, а лялечка. Мама останній раз як приїжджала, то рідний дім не впізнала. Ми і бруківку постелили і дах замінили, всюди ремонти сучасні, а на вулиці працював ландшафтний дизайнер. І я і брат вже працюємо, тому кожного разу просимо маму залишитися в Україні і відпочити нарешті від тих заробіток. Але та ні в яку. Все їй щось бракує. Тепер проблему в брату вона найшла. Хоча це смішно
життєві історії 0
Моя мама постійно на заробітках, адже переживає за майбутнє наше з братом, хоч ми вже міцно стоїмо на своїх ногах і можемо ще й їй допомагати. Просимо не
Вчора нас з сім’єю вперше за три роки покликала до себе в гості сестра. Накрила стіл із різних закусок, а це і канапки з червоною рибою, різні сири і ковбаски. Чоловік шашлик приготував на мангалі. Я трохи поїла а потім питаю: “Олеся, а щось і гарячих страв буде?” На що у відповідь почула: “Все що на столі, більше нічого”. Додому я їхала сильно засмучена, адже так жити не можна. Моя сестра вже не молода дівчина, а елементарно навіть гостей приймати не вміє
життєві історії 0
Коли моя сестра покликала мене у гості, то я була дуже здивована цьому запрошенню. Адже в моєму домі то вона часта гостя, а ось до неї можна їхати
Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
життєві історії 0
Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як
Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя
життєві історії 0
Проживаю я в сільській місцевості, на даний час я вже на пенсії, а колись в молоді роки працювала в місцевому побут комбінаті швачкою-мотористкою. Там і познайомилась я з
Я повернулася в квартиру за светром, бо похолодало і застала сина з друзями, як вони моє ліжко намагалися в маленьку кімнату перенести. – “Мамо, ви ж маєте нас зрозуміти. В нас скоро малюк буде”. Невістка ж в той час мовчки сиділа в куточку і мої документи перебирала. З вересками вони з моєї квартири вилетіли. І сваха дзвонила, і сват. Казали, що я не мама, бо їх дочку, ще й при надії, з хати виперла. Як хочуть, то нехай собі це щастя забирають
життєві історії 0
Я повернулася в квартиру за светром, бо похолодало і застала сина з друзями, як вони моє ліжко намагалися в маленьку кімнату перенести. – “Мамо, ви ж маєте нас
Я в свою хату в селі аж три родини переселенців пустила позаминулої весни, а сама в Німеччину до сестри подалася. А це повернулася тиждень тому і просто випала в осад від того, що побачила! Я така вражена, вам не передати! Тепер просто не знаю, як ту хату між ними поділити
життєві історії 0
Я в свою хату в селі аж три родини переселенців пустила позаминулої весни, а сама в Німеччину до сестри подалася. А це повернулася тиждень тому і просто випала
У нас з чоловіком четверо дітей, тому після 24 і втрати роботи, Микола прийняв рішення їхати на заробітки в Польщу, оскільки дітей потрібно годувати. Іншого виходу ми не бачили. Я відчувала, що наше спільне життя котиться в яму, та його виїзд остаточно розставив все по місцях. Тепер думаю, чи варто зберігати наш з Миколою шлюб? Старші вже не такі й малі, а з тими двома, я якось собі раду й сама дам
життєві історії 0
У нас з чоловіком четверо дітей, тому після 24 і втрати роботи, Микола прийняв рішення їхати на заробітки в Польщу, оскільки дітей потрібно годувати. Іншого виходу ми не
Чоловік у цьому всьому мене звинувачує. – Що ти з наших козаків зробила “господинь у фартушку”? Та з них сміятися будуть! – Але ж я їх не заставляю мені допомагати тісто на вареники місити, чи налиснички смажити, вони самі тягнуться до такої роботи. А вчора я застала старшого сина з молотком в руках. То, виявляється, не все так погано, як собі надумав чоловік
життєві історії 0
Чоловік у цьому всьому мене звинувачує. – Що ти з наших козаків зробила “господинь у фартушку”? Та з них сміятися будуть! – Але ж я їх не заставляю
Я просто не могла не втрутитися і не взяти справу до своїх рук! Я без перебільшення – гарна господиня. В мене й чисто й випрано завжди, наготовлено домашнього, а не напівфабрикати. Я через день мию вікна і килими раз на тиждень виношу на вулицю й вибиваю, бо терпіти не можу пил. Але цього всього не можна нажаль сказати про моє нещастя – невісточку, вона навіть кави смачно сама заварити не може, син чахне з нею
життєві історії 0
Я просто не могла не втрутитися і не взяти справу до своїх рук! Я без перебільшення – гарна господиня. В мене й чисто й випрано завжди, наготовлено домашнього,
Поки син на фронті, невістка почала вести себе дуже дивно в моїй квартирі. Ось тоді-то я й додумалася забрати онука і поїхати в село до двоюрідної сестри, а вдома камери поставити, щоб довести всім, яке насправді “обличчя” в Мар’яни. Камери поставити мені допоміг сусід, і відразу ж скажу, не дешева це справа, але воно того вартувало. Правда вилізла таки на поверхню, та що тепер мені з нею робити, хто його знає
життєві історії 0
Поки син на фронті, невістка почала вести себе дуже дивно в моїй квартирі. Ось тоді-то я й додумалася забрати онука і поїхати в село до двоюрідної сестри, а

You cannot copy content of this page