Головна

життєві історії

Спільна подруга запросила нас на святкування дня народження у Карпатах. Ми мали туди їхати двома бусами із своїми сім’ями. Замовлено було все, ми навіть мали купатися у термальних басейнах, де Леся так мріє побувати. Та, на жаль, про цю поїздку іменинниця попередила за два дні. Звісно, Леся відмовила. По її очах я бачила, що вона дуже хотіла, та якісь страхи з дитинства не давали їй цього зробити. Вона стільки причин безглуздих назвала нам, чому “ні”
життєві історії 0
У когось із вас була коли небуть така подруга, в якої в голові “хочу-хочу”, та інший голос говорить: “не можна”. Так ось це про мою подругу Лесю. З
У мене на Прикарпатті два тижні невістка з двома дітьми живуть. Раніше й не їздили особливо, але з вторгненням в Києві дуже не спокійно, а це у Лесі відпустка, так вони й приїхала, а син захищає державу зараз. Сьогодні велике свято і, як годиться, я до церкви пішла на службу, молитися за сина. Леся сказала, що вона не любить храми, що дома молиться. Я дуже засмутилася, аж розплакалась, але нічого не могла вдіяти, пішла сама. А коли повернулася, очам не повірила!!! Машинка працювала, а сама Леся з ганчіркою і шваброю у себе в кімнаті прибирала, а діти на вулиці були. Я з криком зупинила прання і вимкнула машину – завтра докрутить! Відібрала у Лесі ті відро і швабру, пояснила нормально мовою що в такий святий день такого не можна робити! Ну хіба це не ясно? Мало того, що до церкви не ходить, так ще й діяльність вона тут розвела
життєві історії 0
У мене на Прикарпатті два тижні невістка з двома дітьми живуть. Раніше й не їздили особливо, але з вторгненням в Києві дуже не спокійно, а це у Лесі
Мій син Максим і Віка одружилися сім років тому. А зараз якраз у них десятиденна відпустка. І мідну річницю весілля вони вирішили відзначити у улюблених Карпатах. Вони поїхали, а я покликала сватів відсвяткувати знаменну для наших сімей дату. Поки сиділи за столом, дивилися фото та відео з весілля, щиро раділи, жартували, згадували. Але як тільки я вийшла за льодом на кухню, сваха почало перемивати мені кістки. – Ну навіщо їй самій такі хороми?! Чотири кімнати – це ж поки наведеш тут порядок, сил ніяких не залишиться. Думаєш, чому вона зустріла нас у шортах? Та часу не вистачило переодягтися у сукню! А діти на орендованій квартирі сім років живуть!
життєві історії 0
Мій син Максим і Віка одружилися сім років тому. А зараз якраз у них десятиденна відпустка. І мідну річницю весілля вони вирішили відзначити у улюблених Карпатах. Вони поїхали,
Щиро скажу, я завжди був задоволений тим, як склалося моє життя. Налагоджений бізнес, двоє чудових дітей, здорові батьки, прекрасна хазяйновита дружина. Для моїх знайомих наша сім’я здавалася еталоном. Здавалося б, що ще треба для щастя? Ось тільки чогось мені все ж таки не вистачало. Не було в душі радості ні від найсмачніших домашніх котлет, приготованих коханою дружиною на вечерю. У такому стані я був десь рік, перш ніж наважився на зраду
життєві історії 0
Щиро скажу, я завжди був задоволений тим, як склалося моє життя. Налагоджений бізнес, двоє чудових дітей, здорові батьки, прекрасна хазяйновита дружина. Для моїх знайомих наша сім’я здавалася еталоном.
В той час, як мій мужній син захищає всіх нас і Батьківщину, з невісткою Мариною творяться дива. Я останнім часом погано почуваюся, могла б вона хоч онука до мене відправити. Але ні, вона навпаки, відсторонюється. А недавно Антону п’ятнадцять років виповнилося. Так Марина таке святкування організувала. Але здивувало мене інше. Як виявилося, Марина і хрещена Антона, подарували йому айфони. А той образився, чому – білого кольору!
життєві історії 0
В той час, як мій мужній син захищає всіх нас і Батьківщину, з невісткою Мариною творяться дива. Я останнім часом погано почуваюся, могла б вона хоч онука до
Я з Італії відразу ж до сина подалася. В них друга дитинка народилася. Я купила сережки і тисячу доларів підготувала. Невістка була зі мною доброю тільки до того часу, поки я всі подарунки не роздала. А після Олексій сказав їхати до того, кому я на квартиру заробила. А вкінці сказав повертатися, і якщо я маю совість, то і йому грошей прискладати. Я повернулася в Італію, і куплю квартиру, тільки не сину, а собі
життєві історії 0
Мене в Україні не було більше двох років. Перше, куди я запланувала поїхати, це до сина, бо в нього народилася друга дочка, моя онучка, але він сказав зупинятися
Щоб копати картоплю мені прийшлося відпроситися з роботи. Після цього всі були замучені, а мені ще й треба було на 6 на роботу вставати. Звісно, що сьогодні я була дуже замучена, не виспана і ноги і спина – гуділи. Тож, коли я прийшла з робити, все, що зробила, це прилягла. Але свекруха тут, як тут. “Як, така молода і змучилась? І не соромно? Ось я в твої роки трьох дітей сама піднімала і після поля не те, що б лежати, сісти не було коли”
життєві історії 0
Свекруха в мене, крім своєї праці, не помічає нічию більше. В цьому і вся халепа. Я з невеличкого села. З малечку допомагала мамі. Тож і загалом ніякої роботи
Ігор в нас з чоловіком єдина дитина, тому ми берегли його від поганих друзів і впливу. Довгий час я його не випускала гуляти з хлопцями. А коли йому було сімнадцять, Ігор таки випросив у мене дозвіл піти на одну вечірку. Якби ж можна було повернути час, я б закрила його в квартирі на ключ. Тепер і чоловік і вся родина звинувачує в тому, що сталося, мене
життєві історії 0
Ігор в нас з чоловіком єдина дитина, тому ми берегли його від поганих друзів і впливу. Довгий час я його не випускала гуляти з хлопцями. А коли йому
Зарплати чоловіка я не бачу, за свою його одягаю, прибираю, ношуся з ним, як з писаною торбою, бо так його привчили мама і бабуся, які займались вихованням Івана. Двох наших дітей я тягну сама. Замість його підтримки відчуваю лише лишній груз. Розумію, що життя проходить повз мене, та не знаю, що маю робити. Колись Іван був не таким, а зараз замість того, щоб провести час з сім’єю, він біжить до друзів
життєві історії 0
Зарплати чоловіка я не бачу, за свою його одягаю, прибираю, ношуся з ним, як з писаною торбою, бо так його привчили мама і бабуся, які займались вихованням Івана.
На цьому тижні Соломія зібралась копати картоплю, а цей процес в селі, то святе. Я також у вівторок планувала, та подруга запевнила мене, що сьогодні я допоможу їй, а завтра вона мені. Я погодилася, гуртом завжди веселіше. Соломія має немаленьку ділянку картоплі, адже ще продає її по своїх магазинах. Працювали ми до вечора. Додому ледь ноги притягла. І все б нічого, та до мене подруга не прийшла, бо по товар поїхала. В неї ж бізнес
життєві історії 0
З Соломією ми подруги ще зі шкільної парти, часто наші шляхи розходились то сходились. А відтак склалось життя, що ми сусідки і живемо обидвоє на своєму домівстві. Соломія

You cannot copy content of this page