Головна

життєві історії

Іду я з Данилком і чую, як за мною гукає сусідка з села – Марійка: “Ой пані-пані купіть собі молока”. Я оглянулась, побажала щасливого продажу, і кажу: “Дякую, але на молочні продукти в мого Данилка алергія”. На що вона завелась. “Дивись, яка пані стала. Ніхто не знає, з якого кіл-плота. Молоко вже дитині не дає, хімією годує”, – тай ще багато що вигукувала в слід, та я пішла. А ввечері мамі зателефонувала
життєві історії 0
З чоловіком коли ми побрались, то спочатку жили в селі у моїх батьків, та з часом ми планували купити собі квартиру в місті. Гроші, які нам подарували гості
Нас у сім’ї троє дітей, все від різних чоловіків. Старший брат, сестра і я. Скільки пам’ятаю себе, мати завжди казала мені, щоб я не чіпала її, бо мене народили для батька. Тільки от квартира мамі належала лише на 1/4! Я оплачувала мамі комунальні платежі і на цьому все. Моя мама теж кинула все і переїхала з нашої Луганщини до мене. Брата з родиною вже нема. Мати спочатку зраділа онучці, але зрозумівши, що грошей більше не буде, влаштувала виставу
життєві історії 0
Прошу старше покоління дати слушну пораду. Нас у сім’ї троє дітей, все від різних чоловіків. Старший брат, сестра і я, молодша за них на 14 і 11 років
Від батьків нам з братом у спадок дісталася хатинка. Володя великий бізнесмен, ми з чоловіком звичайні роботяги. Ось я і старалася там якусь грядку посадити. Вже зимувати легше, ще й в такі важкі часи. Та недавно ми з Володею зустрілися, і він почав говорити, що хата з кожним роком падає в ціні, і треба її продавати. Я здивувалася, але згодом таки мені відкрили “родичі” очі. Виявляється, носа туди пхає його дружина
життєві історії 0
Я не хочу продавати цей будинок, він доволі гарний. Я більш ніж впевнена, що це не стільки брат таке вигадав, як його дружина Марія пхає свого носа, куди
Минулого року на мою долю випало багато випробувань. Спочатку я розлучилася з чоловіком, а потім повномасштабне забрало в мене будинок. Довелося переїхати до мами в райцентр під Києвом, тепер мешкаю з мамою та  дворічною дочкою в одному будинку. «Я не відчуваю, що ти моя мати. Начебто просто жінка чужа живе в будинку». Мама вперше заплакала
життєві історії 0
Минулого року на мою долю випало багато випробувань. Спочатку я розлучилася з чоловіком, а потім повномасштабне забрало в мене будинок. Довелося переїхати до мами в райцентр під Києвом,
Я завжди довіряла Дмитрові. І дарма. Ми витратили багато грошей на подарунки рідним, на квитки, вислали, як завжди, гроші його матері – чоловік надсилає їй певну суму з кожної зарплати. У результаті грошей у нас лишилося обмаль. Не можу купити нові джинси, а на старих дірка. Я взяла покрутити в руках від нічого робити паспорт чоловіка і знайшла за обкладинкою заначку, досить велику суму. Наші поточні гроші на їжу добігають кінця
життєві історії 0
Знову, і це вже не вперше, у нас із чоловіком виникає конфлікт через гроші. Уперше це трапилося буквально через кілька місяців після весілля. Нас тоді чекала поїздка до
Батьки нас виховали так, що їм треба завжди допомагати. Останнє віддай, але зроби! На даний час маю зарплату приблизно 40 тисяч гривень, що не мало, але для столиці не так вже й багато. зараз я збираю собі на окреме житло, маю вже 500 000 тисяч гривень. І щоб ви думали? Місяць тому приходить мама: я повинна віддати їм 400 тисяч на ремонт. Хоч всю братам, які вже дітьми обзавелися й живуть у приймах, лишіть!
життєві історії 0
Батьки нас виховали так, що їм треба завжди допомагати. Останнє віддай, але зроби! Поки я навчалася в університеті мене не чіпали – я єдина у сім’ї утримувала себе
Ми з чоловіком давно переїхали до Німеччини, живемо поблизу Візбадена вже 20 років. У рідному райцентрі на Полтавщині у мене залишилася сестра. Вона заміжня, є дочка, а у чоловіка Марини ще є дочка від першого шлюбу, живе з ними. Живе родина сестри досить бідно. Я дізналася, що старшій дівчинці нічого не дістається із того, що я пересилаю, мовляв, її падчерка нам не рідна, і я не повинна на неї витрачатися
життєві історії 0
Ми з чоловіком давно переїхали до Німеччини, живемо поблизу Візбадена вже 20 років. У рідному райцентрі на Полтавщині у мене залишилася сестра. Вона заміжня, є дочка, а у
Нехай і не сподіваються на мене – або Антоша, або будинок перестарілих. Моїм батькам свого часу дісталася квартира від бабусі. Вони переписали її на брата, Антон одружився, у них з з дружиною народилися діти. Отут батьки й насіли на мене з онуками. Мовляв, тоді мені машину свою залишать. Та нащо вона мені?!
життєві історії 0
Моїм батькам свого часу дісталася квартира від бабусі. Вони переписали її на брата, Антон одружився, у них з з дружиною народилися діти. Батьки постійно проводили з ними весь
Везла я на подарунок невістці 200 євро, але лишу їх собі! Це ж треба було – так зустріти маму чоловіка, яку вона 10 років не бачила!  На сам День народження Соломії я не встигла приїхати, прийшла привітати через тиждень, коли від дороги відхекалася. А вона мені на стіл – кабачки смажені та гречку! І дитину так і не народила
життєві історії 0
Везла я на подарунок невістці 200 євро, але лишу їх собі! Це ж треба було – так зустріти маму чоловіка, яку вона 10 років не бачила! Дуже невдало
Коли Настя повідомила, що чекає дитину, ми до себе запросили сватів. Я ж думали, обговоримо весілля, та свати сказали, тихенько розписатися, бо зараз важкий час. Ми не наполягали, бо самі не в найкращому фінансовому становищі. Та недавно був ювілей у нашого свата, і захотів він його відсвяткувати з розмахом, в ресторані, ще й фотографа замовили. То на це в них гроші знайшлися, і час вже не такий важкий виявився
життєві історії 0
Хочу трохи виговоритися тут, бо сил моїх плакати в подушку більше немає. Ми з чоловіком живемо в невеличкому районному центрі. Виростили одну доньку Анастасію. Чоловік через здоров’я вже

You cannot copy content of this page