Головна

життєві історії

Я дуже чекала повернення дочки з заробітку з Італії, де вона провела 15 років, поки ми з онучкою її чекали. І паркан треба міняти, і в хаті давно ремонт треба – я ж думала дочка цим і займеться, будинок вже на ній давно. – Мамо, ми з відпочивальників такі гроші заробимо! Зараз всі в наші Карпати їдуть! Ти в літній кухні житимеш і їм готуватимеш наші страви, а ми зі Златою в місто переберемося, я у Франківську вже квартиру придивилася! В однин з вечорів ми сиділи разом і вечеряли мої фірмові парові вареники, які я наготувала для дочки й онуки, які нарешті були разом, і Василина, заходячи здалеку, розкрила свої плани
життєві історії 0
Розповім тут свою сумну історію, можливо, почую тут слушні поради й отримаю підтримку. Я сама з невеличкого райцентру на Прикарпатті. Тут я виросла, вийшла заміж, народила дочку Василинку.
Приходжу вчора стомлена з роботи, бо понеділок завжди не легкий день – а посеред кухні відро огірків для закваски, але самих великих і старих. Звичайно, що свекруха постаралася! А мене хтось запитав, чи хочу я голову морочити з цим “щастям”? Чому вона їх прогавила й не зібрала, поки молоді були? Зате доньку свою вона не обділила
життєві історії 0
Приходжу вчора стомлена з роботи, бо понеділок завжди не легкий день – а посеред кухні відро огірків для закваски, але самих великих і старих. Звичайно, що свекруха постаралася!
Перед тим, як зробити пропозицію нашій Іринці, Арсен попросив руки дочки і в чоловіка і в мене. Ми поблагословили його рішучий крок. І все б нічого, та освідчуватися він вирішив не в Україні, а в Італії, де вже довгий час живе і працює його мама. Я уявляла, як це буде романтично – біля Колізею. З нетерпінням ми чекали на їх повернення, та повернулася Іринка без каблучки і дуже засмучена!
життєві історії 0
Ми з чоловіком Віталієм, зустрічалися ще зі школи… Разом подорослішали. Разом вступили в університет, а коли завершили навчання, Віталік зробив мені пропозицію. Це було гарно і неочікувано, це
В цей день я дуже погано почувалася на роботі, директор мене відпустив додому. Коли я ввійшла до будинку, то побачила те, чого аж ніяк не очікувала. Мій коханий чоловік тримав в обіймах, ще тоді мою найкращу подругу і куму, а в сусідній кімнаті спала Галинка. Чи зчинила я “бурю”? Та ні, адже розуміла, що моя дочка може прокинутись і про все дізнатись, а цього я аж ніяк не хотіла. Я запропонувала чоловіку зібрати речі і піти, адже жили ми на той час в будинку, який мені дістався від бабусі
життєві історії 0
З чоловіком ми побралися ще досить молодими, вже через рік в нас народилась донечка Галинка. Жили ми окремо від батьків, тому допомагати нам з дитиною було нікому. Коли
Коли молода кинула букет, то він прямо в руки полетів до моєї Оленки. Всі почали плескати. Оленка, та як дитина, почала тішитися. Але не довго тривало це щастя, бо ні з того ні з сього, десь взялась моя Стефа і вирвала їй з рук той букет, віддавши своїй Христині. “Де тобі ще до заміжжя! Перше школу закінчи, а тоді вже про кавалерів думай”. Ясна річ, Оленка розгубилася, вибігла на вулицю і почала плакати, бо все це на людях було, ще й на камеру
життєві історії 0
Поведінка Стефи не просто дивна, а дуже дивна. “А твоя чого той букет ловила? Хіба не розуміє, що моїй Христині то важливіше? Вона ще школярка, а вже про
Іноді мій Сергій може поїхати по роботі на день-два з міста. Цього дня я його чекала зі святковою вечерею – 15 річниця весілля у нас! «Котику, дай мені годину часу, я дороблю справи і влаштую тобі незабутні вихідні». У мене в телефоні виринула ця фраза, але потім вона одразу зникла. І першою на очі потрапила шафа з речами, я залізла в неї і нарізала ножицями речі чоловіка. Усі, до яких встигла дотягнутися! Я подивилася на фотографію “киці” і отетеріла. Все було гірше, ніж я думала
життєві історії 0
Іноді мій Сергій може поїхати на день-два з міста. Це нормально, і я давно вже до цього звикла. Не скажу точно, але, на мою думку, він лагодить якісь
Минулого тижня ми прийшли в гості до свекрухи, а вона, мабуть навмисне, почала розбирати мотлох у шафі, дістала звідти старі тарілки, ще купу всього і вручила це “щастя” мені. Я тихенько те винесла на контейнер, і треба ж було так статися що Марія Павлівна до нас в цей день завітала і заглянула чогось в смітник біля під’їзду! Взяла й викреслила чоловіка з заповіту, а я винна тепер! Кому не начхати, де житиме її “синочка”, так це свекрусі. Я попросила його знайти в Інтернеті людей, які змогли б забрати ікону собі, нехай і безкоштовно. Меблів треба, до речі, море. Щоб прямо ящики із ящиками. Прийшла до мене без запрошення і вручила величезну, масивну і всю чорну від кіптяви ікону
життєві історії 0
Минулого тижня ми прийшли в гості до свекрухи, а Марія Павлівна, мабуть спеціально, почала розбирати мотлох у шафі, дістала звідти старі тарілки, ще купу всього і вручила це
Ми з чоловіком поїхали по справах в місто. Телефонує мені син, якому чотирнадцять років. В його голосі я почула  спантеличення, адже дитина не знала, за що бабуся на нього “вигавкалася”, що не так він зробив, адже біжить до неї на перший поклик. Виявляється мій Максимко мав здогадатись, що вона пішла на город за огірками і мав іти слід за нею, щоб допомогти кошик принести. Ну думає людина, що всі в хаті екстрасенси
життєві історії 0
Моя свекруха щось таке взяла собі до голови, що конче мусить когось з нашої сім’ї привчити до екстрасенсорних можливостей. З Олегом, так звати мого чоловіка, ми в шлюбі
На хрещення нашої дитини прийшла і моя двоюрідна сестра Катерина. Зайшла до хати, як господиня, і попри все добро, яке я їй робила, почала вишукувати якісь недоліки. Мовляв, не можна залишати дитячий одяг на ніч надворі, і воду після купання дитини після заходу сонця не можна виливати… Звісно в неї досвіду більше в цьому ділі, але і в мене не дві руки ліві, зможу попіклуватися про свою донечку. І ось тепер в мене дилема
життєві історії 0
Наша сім’я добре товаришує з сім’єю моєї двоюрідної сестри. А там, на відміну від нас, де в сім’ї було двоє дітей, я і мій молодший брат Денис, була
Ще мені не вистачало – слабку свекруху обхожувати, доглядати, догождати! Мені з чоловіком дуже пощастило, довгі роки я немов сир у маслі каталася і відчувала себе дуже коханою і щасливою. А тепер чоловік прийняв дивне рішення, з яким я ніколи не погоджуся! Мені й самій вже за сорок, і я хочу жити своє власне життя, для себе, а не для мами чоловіка. А він досить не бідний. Але замість професійного догляду він привіз свою матір у нашого великого будинку! Це ж треба було додуматися!
життєві історії 0
Ще мені не вистачало – слабку свекруху обхожувати, доглядати, догождати! Мені з чоловіком дуже пощастило, довгі роки я немов сир у маслі каталася і відчувала себе дуже коханою

You cannot copy content of this page