Головна

життєві історії

Мене мама привела на світ рано, коли їй було всього 17. Тоді, звісно, було їй важко, і багато хто з оточення часто вставляв своїх п’ять копійок. Потім в 19 друга дитина, мій братик Степан, і в 24 сестра Софія. Можливо, через це моя мама і не втручалася в тому плані в моє життя, звісно вона трохи переживала, щоб в подолі не принесла, але загалом, якщо б таке і сталося, то зрозуміла б і допомогла. Я впевнена в цьому. Та тітка Оксана геть інша людина. Ну не стрималась я, нічого не вдієш
життєві історії 0
Кожен буде судити цю історію по своєму. Мене мама привела на світ рано, коли їй було всього 17. Тоді, звісно, було їй важко, та і багато хто з
Того дня мені зателефонувала Ірина і просила допомоги. Сказала, що більше так не може жити з чоловіком, і хоче з ним розійтись. Це був важкий шлях розлучення, та в ці моменти я була поряд із сестрою, допомагала і підтримувала її. А вже через два місяці Ірина знову зійшлася зі свої колишнім. І що б ви розуміли, у всіх своїх “бідах” вона звинуватила мене. Тепер я для них ворог номер один
життєві історії 0
Між моєю сестрою різниця в три роки. Першою стала на рушничок щастя Ірина, пам’ятаю той момент, як бабця сильно переживала з цього приводу. Я ще на той час
Мені вчора 55 виповнилося, а ще тоді я не витримала і сказала синові, що жити з цією панночкою в одній квартирі не буду. Такої реакції Ігоря я не очікувала! Я святкувала у ресторані з колегами. Родичів нікого не було. Батьків уже нема. Та хіба можна про таке заявляти матері ось так, не підготувавши як належить? Досі не уявляю, як тільки язик повернувся все це вивалити на мене. Вона навіть кімнату уподобала для дитячої – мою спальню, між іншим
життєві історії 0
Мені вчора 55 виповнилося, а сім років тому я не витримала і сказала синові, що жити з цією панночкою в одній квартирі не буду. Такої реакції Ігоря я
Моя невістка Леся – типова дружина в бігуді. Вона, звісно, у декреті. Коли я мріяла про повернення в Україну з Іспанії, я збиралася жити на свої гроші й для себе коханої. Та невістка вже не соромиться прямо говорити, що їй потрібні гроші, те ще й не якісь там 10 000 гривень.Там такий апетит! Вдома на мене чекали не найприємніші відкриття. За тиждень у онука день народження. Я це чудово знаю, тому зателефонувала синові запитати, чи планують вони щось на цей день і що мені їм подарувати
життєві історії 0
Коли я мріяла про повернення в Україну з Іспанії, я збиралася жити на свої гроші й для себе коханої. Я заслужила! Але з того часу, як я повернулася
Як мені вберегти сина від такого батька, я не знаю, адже живемо ми на одній вулиці і Максимко добре знає, що Олег його тато. Він, як дитина, не розуміє нічого, щиро вірить татовим обіцянкам і завжди чекає на нього. Виїхати в інше місто – я не маю такої змоги. Та й залишатись по сусідству з колишнім, для мене лячно, адже не знаєш чого від нього очікувати. А недавно подруга знайшла рішення, на її думку – єдино-правильне!
життєві історії 0
Коли я виходила заміж за мого Олега, то всі подружки заздрили мені. Олег вмів гарно залицятись до мене, робив мені несподівані сюрпризи, дарував цінні подарунки. Одним словом романтики
Рік я прожила в Німеччині в Кельні і заробила нормальні, скажу вам, гроші. Бо пішла працювати, а не сиділа виключно на виплатах. Але повернулася в Бровари і розповіла на радості про зароблене рідні на свою голову. З простоти душевної хтось за столом з моїх сільських родичів поцікавився, скільки ж умовних одиниць я заробила і відклала. Тим на ремонт треба, той хоче машину поміняти, якраз підвертається майже нова, але, біда – трьохсот євро не вистачає. І кожен частинами обіцяє віддавати
життєві історії 0
Рік я прожила в Німеччині в Кельні і заробила нормальні, скажу вам, гроші. Бо пішла працювати, а не сиділа виключно на виплатах. Але повернулася в Бровари і розповіла
Мені вже 55 років, вінничанка, і тепер я змушена жити з дочкою, її чоловіком та їхніми двома дітьми у двокімнатній досить затісній квартирі. Я сплю у ванній, бо іншого варіанта немає. І я навіть приблизно не бачу якогось шляху, як цю ситуацію можна виправити. Я навіть не розуміла, як мені тоді пощастило. Двійня. Я була дуже щаслива, тому, не роздумуючи, переписала свою квартиру на дочку
життєві історії 0
Мені вже 55 років, вінничанка, і тепер я змушена жити з дочкою, її чоловіком та їхніми двома дітьми у двокімнатній досить затісній квартирі. Я сплю у ванній, бо
На Успіння син з невісткою в гості до мене завітали. Я якби відчувала і котлет насмажила, і олів’є зробила, бульби відварила з квашеними огірками. А вони довго не думаючи, сповістили мені “радісну” новину, що скоро бабою стану. Я ж стала підраховувати, і виявляється, що в той час мій Микола у відрядженні був. Вона за кого нас вважає? Ой, розказувала мені сусідка про її маму. Яблуко від яблуні, називається!
життєві історії 0
Живу я зі своїм чоловіком Володимиром вже багато років, хоч різне бувало, але скажу вам точно, сім’я ми порядна. Якось так сталося, що я перед зустріччю з Володею
Я дуже чекала повернення дочки з заробітку з Італії, де вона провела 15 років, поки ми з онучкою її чекали. І паркан треба міняти, і в хаті давно ремонт треба – я ж думала дочка цим і займеться, будинок вже на ній давно. – Мамо, ми з відпочивальників такі гроші заробимо! Зараз всі в наші Карпати їдуть! Ти в літній кухні житимеш і їм готуватимеш наші страви, а ми зі Златою в місто переберемося, я у Франківську вже квартиру придивилася! В однин з вечорів ми сиділи разом і вечеряли мої фірмові парові вареники, які я наготувала для дочки й онуки, які нарешті були разом, і Василина, заходячи здалеку, розкрила свої плани
життєві історії 0
Розповім тут свою сумну історію, можливо, почую тут слушні поради й отримаю підтримку. Я сама з невеличкого райцентру на Прикарпатті. Тут я виросла, вийшла заміж, народила дочку Василинку.
Приходжу вчора стомлена з роботи, бо понеділок завжди не легкий день – а посеред кухні відро огірків для закваски, але самих великих і старих. Звичайно, що свекруха постаралася! А мене хтось запитав, чи хочу я голову морочити з цим “щастям”? Чому вона їх прогавила й не зібрала, поки молоді були? Зате доньку свою вона не обділила
життєві історії 0
Приходжу вчора стомлена з роботи, бо понеділок завжди не легкий день – а посеред кухні відро огірків для закваски, але самих великих і старих. Звичайно, що свекруха постаралася!

You cannot copy content of this page