Головна

життєві історії

Дзвінок від Андрія мене ощасливив. Він запросив поїхати з ним до Буковеля, і не як зазвичай, з друзями, а лише удвох. Я ледь тоді заснула від щастя. Купила собі нову сукню на таку подію, сходила на манікюр, а в день від’їзду зробила собі і макіяж. Дуже вже хотіла в цей день освідчення, для Андрія бути найчарівнішою, так, щоб йому це запам’яталось. Та приїхали ми геть не в це місце, яке я малювала у своїй уяві
життєві історії 0
З Андрієм ми зустрічаємось вже більше трьох років. Вже майже всі наші друзі створили свої сім’ї, а мій коханий і не думає мені освідчуватися. Ми постійно вдвох на
На вихідні син знову сам приїхав. Витягнув список, який йому невістка склала, що він має із села привести. Мене це дуже обурило, та вирішила промовчати, а то ще образяться на нас, і взагалі в селі не дочекаємось. Вже коли син збирався від’їжджати, невістка мені зателефонувала і попросила, щоб я їй квашених огірків передала. Відповідь сама з мене вилетіла. Їй Богу, я цього не хотіла!
життєві історії 0
З чоловіком ми переїхали жити в село, ще тоді, як наш син одружився і привів нам невістку. Щоб не тіснитись в міській квартирі, ми вирішили поїхати жити до
Недавно у мого сина був ювілей, і справляв він його у кафе. Була запрошена вся наша родина і сім’я Надійки в тому числі. Вже наступного дня сестра мені зателефонувала і звинуватила мене, що я мало приділяла їй уваги на забаві, більше проводила час з Анною. Та мені, якщо чесно, це вже надоїло, я сказала сестрі, що на голові в неї сиве волосся, а поведінка, як в підлітка. Та в глибині душі я знаю справжню причину такої її поведінки
життєві історії 0
Як мені важко з моєю сестрою, словами вам не можу передати. У моїх батьків нас було четверо дітей. Три донечки і “лапочка” синочок. Ще з самого малечку розповідала
Недуга Олега потроху відступала, але я не хотіла повертатися з Італії. Я провідувала чоловіка зі свекрухою на свята, і коли мала змогу, поки одного дня не дізналася, що мій Олег переїхав від мами до якоїсь жінки. Свекруха до останнього приховувала цю “новину” від мене, боялася, що я залишу їх без євро. Коли я приїхала по речі, то свекруха сказала, що я сама винна. “А як ти хотіла? Він чоловік і без жіночої ласки довго не може. Чого ти там сиділа?”
життєві історії 0
В Італію я поїхала заради чоловіка, який важко занедужав. Я ж не знала, чим все це обернеться! Я і не думала їхати на ті заробітки, мене влаштовувала зарплата
В неділю приходжу після церкви і бачу, моя донечка плаче, аж завиває. Коли ж дізналася, що причиною стало розставання з хлопцем, з тим самим Сергієм, то зле стало, бо ми з чоловіком вже на їхнє весілля по трохи збирали. А особисто для мене подивом стало ще і те, що він вимагав повернути гроші за подарунки, які він подарував за всі 3 роки. За нашими підрахунками це тисяч сім
життєві історії 0
Знаєте, ми з чоловіком Іваном ростимо двох дітей. Олесю донечку нашу старшу, їй 23 і синочка Ігоря – йому 16. Виховували ми їх, старалися, душу вкладали. Наша доня
Коли свекруха останній раз приїхала з Італії з Мікаелло, я догоджала їм, як тільки могла. Були і екскурсії і різні розваги, як-не-як, а вона нам допомагала фінансово. Вже коли вони їхали, я накупила наших гостинців з України, подаруночків для дітей брата, аж на п’ять тисяч гривень. А потім свекруха відвела нас з Василем в іншу кімнату і повідомила, що будинок переписала на двох синів, так, щоб було по чесному
життєві історії 0
Коли я виходила заміж за Василя, моя свекруха обіцяла нам, що будинок в якому вона живе в селі, буде належати нам. Живемо ми з Василем в місті Чернівці,
Нещодавно нас друзі запросили на відкриття ресторану. Я ж одягнулася скромно, бо вже не молода, внуки попід стіл бігають. А ось мій Роман вирішив з себе “пацана” показати. Купив собі укорочені штани, взув кеди на босу ногу, і футболку в якісь пальми. Як я не просила, щоб зняв то чудо – не послухав. Одна надія в мене була на гостей, що хтось зробить йому зауваження. Ну не личить таке мужику. Та кінцевий результат мене здивував
життєві історії 0
Нещодавно нас друзі запросили на відкриття ресторану. Я ж одягнулася скромно, бо вже не молода, внуки попід стіл бігають. А ось мій Роман вирішив з себе “пацана” показати.
Після роботи я зустріла свою однокурсницю, ми з нею пішли в кафе на каву, та й не помітили, як годинка часу пролетіла. По дорозі я ще забігла в супермаркет, щоб купити щось смачненького до чаю. Вже сіла в свій транспорт, аж тут дзвінок від свекрухи: де я “лажу”, яка вже година. А далі почалось таке “говореня”, що мені перед людьми в маршрутці соромно досі. Таке враження, ніби я школярка
життєві історії 0
Як це важко постійно бути під контролем зовсім чужої тобі людини. З чоловіком ми вже десять років, як у шлюбі. Так склалась моя доля, що я пішла у
Нині, на День Незалежності, я пішла до церкви. Бачила Галю, сама стояла в кутику, така гарна при параді, у вишивці. По закінченню служби, я трохи ще поговорила зі своїми подружками, і неспішно відправилася додому. Не встигла я дійти, як від хати сусідки “гавкіт” почувся, не те слово… Такого я ще за все своє життя не чула. Так дитину шкода!
життєві історії 0
Знаєте, попалася ж мені сусідка, та така… Живу я в селі з чоловіком Андрієм, виховуємо сина Миколу. Звісно різне бувало, але такого, як в моїх сусідів, то ніколи.
Ліля, так звати дружину мого Влада, дуже гарна. Спільних фото було мало, тому я вірила, що все у них справді так, як розказував Влад. – Я з Лілею лише заради дітей. В нас давно нема почуттів. В тебе я закохався, як підліток і давно не почувався таким щасливим. – Ці слова були мені, як бальзам на душу. Ми продовжували зустрічатися. Це були незабутні моменти. І все б нічого, та одного разу я почула, як ніжно Влад бажав приємних снів дружині і дітям
життєві історії 0
Ви знаєте, довгий час я себе корила тим, що вже два роки зустрічаюсь з одруженим чоловіком. Але недавно попалась мені одна стаття на очі, і виявляється, я тут

You cannot copy content of this page