життєві історії
Моя сусідка Стефа проживає життя, як то кажуть, не з Богом. В її голові постійно, як би кого обмовити, як би кому шпильку вставити, на кого злість зігнати
В моєму житті стільки всього було, що інколи судячи за пережитим, мені наче сто років, та насправді мені лише 53 роки. Нас з братом мама виховувала сама, адже
Історія ця почалася у 60-х роках. Моя сестра Віра дружила з Петром, дуже скромним, спокійним хлопцем, який жив без батька в нашому селі. Майже рік вони зустрічалися і
Я дуже дуже хочу назад у своє маленьке село недалеко від Верховини! Але як сказати про це батькам? Адже я так рвалася завжди у велике місто! І ось
Усі ми живемо заради дітей! Більшість… не говорю зараз про матір – зозулю чи про неблагополучну сім’ю. Якось так є у житті, коли мрієш про дитину, дуже хочеш
Я заміжня. Чоловік має дочку від першого шлюбу. Все стандартно. Віктор платить аліменти, і бере Дарину раз на три-чотири тижні. Не часто. Але мене це дуже дратує. У
Що ж не так роблю у житті? Адже долю маю нещасливу! З Борисом ми однолітки, вчились у паралельних класах. Ми просто товаришували, як однокласники, спілкувались, часто їздили на
Вже кілька років я тільки й дивлюся, як мій Остап лежить на дивані, плюхкає насіння, дивиться в екран планшету. Мій чоловік має мити підлогу, посуд, закладати розвішувати прання
Ми з чоловіком Тарасом ровесники, одружені вже 33 роки. Багато чого в житі пройшли разом і пережили, побачили. Як у всіх – і хороше було, і не дуже.
Іван до весілля був хорошим хлопцем. Скільки в нього планів було. Спершу хотів стати бізнесменом, а тоді купляти все, що треба і подорожувати світом. Ще коли ми зустрічалися