Ви знаєте, сьогодні не витримала! Сіла, і поки пила ранкову каву, почистила гарно друзів у Фейсбуці: видалила з добрий десяток знайомих жінок. Ну сил вже нема оце читати з дня в день у стрічці, ну чесне слово! У вас теж мабуть такі є. Повиїжджали, живуть там собі, але щодня ниють, як їм тяжко-важко в чужій країні, як душа болить і тужить, як мало допомоги дають. Он Людка сусідка в Англії – допомога маленька, в школі важко дітям, на роботу через графік дітей не підеш. У Вірки чоловік Захисник, вона на морях і ниє, що скучає
Ви знаєте, сьогодні не витримала! Сіла, і поки пила ранкову каву, почистила гарно друзів у Фейсбуці: видалила з добрий десяток знайомих жінок. Ну сил вже нема оце читати
У неділю в мами мого чоловіка був день народження, звичайно, вона запросила мене з двома дітьми. А чоловік зараз став на захист України. Ми пішли, я їй тапочки подарувала нові, що ще людині в 67 років треба? Обʼїдки і навіть тортика не поклала
Ми переїхали в місто, де живе мама чоловіка, після вторгнення. До цього жили на Харківщині, а тепер там квартиру в оренду віддали, а тут, в Полтаві, самі в
Ми з Тарасом вже жили разом, коли надумали брати квартиру на спільні гроші, але ще не були одружені. Обрали, визначилися. А от того, що сталося далі, я не очікувала аж ніяк! Гроші – мої, квартира – мами Тараса, та ще й яка!
Ми з Тарасом вже жили разом, коли надумали брати квартиру на спільні гроші, але ще не були одружені. Обрали, визначилися. А от того, що сталося далі, я не
Ми повернулися з дитиною з Польщі три місяці тому. Я там працювала і, звичайно, щось заробила й відклала, а точніше – 6 тисяч доларів. Чоловік поїхав вчора сьогодні до мами допомагати. Адже вона сама не може холодильник розморозити. Повернувся він підозріло швидко, ще й не один. І тут мама чоловіка така: «Твоя сім’я потребує допомоги. Ти маєш нам допомогти!» Малий наш ще зі вчора у моєї мами і я планувала виспатися й переробити купу справ
Справа в тому, що ми живемо в квартирі свекрухи. І вона нам часто тим дорікає, каже що без неї ми ніхто і ніяк. І я маю давню мрію
Ще весною я їхала на роботу, запізнювалася, зупинилася на світлофорі, дивлюся – на узбіччі якась сіра грудка лежить і тремтить. Приїжджаю, заходжу до кабінету з цією коробкою – не лишати ж малюка в машині, на вулиці рання весна, холодно. Тут приходить начальник і починає несамовито кричати: “Якого ти притягла сюди це створіння?”
Ще весною я їхала на роботу, запізнювалася, зупинилася на світлофорі, дивлюся – на узбіччі якась сіра грудка лежить і тремтить. Вмикаю аварійку, виходжу подивитися, а це кошеня покинуте.
Довгі роки я жив з дружиною Мариною, бо всі такі, бо “так треба”. Вона мене пиляла днями й ночами, я думав, що від цього стаю терплячішим, культурнішим і взагалі кращим. Але згодом щоденне оце клювання дістало. На той час у нас було вже дві доньки. Почалися конфлікти з дружиною, безсоння, одного разу просто опинився в стаціонарі. У лікарні потім почали насідати тесть із тещею, щоб квартиру мою, за яку кредит ще не сплачено, переписав на дружину
Довгі роки я жив з дружиною Мариною, бо всі такі, бо “так треба”. Вона мене пиляла днями й ночами, я думав, що від цього стаю терплячішим, культурнішим і
Минулої суботи наші друзі запросили нас всією родиною на День народження свого старшого сина, Едику виповнилося 9 років. Звичайно ми пішли, бо дружимо родинами. Гостей чекала прекрасна програма зі спортивним ухилом для величезної кількості запрошених дітей. Чудовий стіл та привітна атмосфера для дорослих. Все дуже продумано та чудово організовано. Якщо дитина не відлипала від тата протягом 5 секунд, підбігала няня і відводила дитину. І мені здавалося все нормальним. А дорогою додому моя мама дещо сказала
Минулої суботи наші друзі запросили нас всією родиною на День народження свого старшого сина, Едику виповнилося 9 років. Звичайно ми пішли, бо дружимо родинами. Гостей чекала прекрасна програма
Чоловік мій захищає Україну, але постійно наполягає, щоб я й діти якнайчастіше спілкувалися з його мамою Іриною Іванівною, щоб їй не так самотньо було і вона не так за нього переживала. Ну а як з нею нормально спілкуватися? Вадим просив, щоб завтра після церкви сходили, а я й не знаю, мені минулих вихідних з головою вистачило! Біля порога, побачивши нас, каже: – Мені вас частувати нема чим! Я встала, залишила з нею дітей, вийшла в магазин, купила зефір, цукерки, пиріжки, хороший сир, виноград. А залишки сиру і пакет із виноградом вирішила у холодильник прибрати, відкрила, а там! Салатик у кришталі, нарізка під плівкою, тортик, цукерки, червона рибка в тарталеточках
Чоловік мій захищає Україну, але постійно наполягає, щоб я й діти якнайчастіше спілкувалися з його мамою Іриною Іванівною, щоб їй не так самотньо було і вона не так
Ситуація у мене була безвихідною, тому я вчора спекла його улюблений тортик і пішла до рідного брата попросити грошей. Але його відповідь Гриші мене дуже розчарувала. Все ж таки заради дітей живемо і я не уявляю, як можна бути такою людиною, як мій брат? Він у нас у місті вважається заможною людиною. Відкрив свою справу, купив квартиру на два поверхи. Ніколи мій син такого не робитиме!
Ситуація у мене була безвихідною, тому я вчора спекла його улюблений тортик і пішла до рідного брата попросити грошей. Але його відповідь Гриші мене дуже розчарувала. Я не
Я буваю в рідному селі на Прикарпатті три рази на рік – на зимові свята, Великдень і влітку. Бабу Василину знаю з дитинства, років 10 вона не ходить, за нею доглядає сусідка і працівниця соцслужби, зрідка приїздить дочка. Коли сталося вторгнення, Галина прийшла у сльозах – син не відповідає третій день. І Василина в неділю пішла в церкву. Відтоді приходять звістки, різні
Я виросла у маленькому гірському селі на Прикарпатті. Але коли виросла, виїхала навчатися і жити в Київ. Вийшла заміж, народила двох діток. Працюємо з чоловіком Андрієм в Києві,

You cannot copy content of this page