Головна

alena

Сестра в Італії жила багато й заможно довгі роки і я їй заздрила. Її розкішному життю, достатку,фінансовим можливостям. Нам так не жити! Місяць тому Галина повернула в наше рідне село на Полтавщині і приголомшила мене своєю пропозицією. З’явився наш первісток – синочок Даня. Минуло ще два роки, і народилася йому сестричка, дівчинку ми назвали Люба, на честь моєї бабусі. А ще через рік наша родина поповнилася третім малюком та стала багатодітною
життєві історії 0
Сестра в Італії жила багато й заможно довгі роки і я їй заздрила. Її розкішному життю, достатку, фінансовим можливостям. Нам так не жити! Моє – город, корова, свині,
Ольгу Сергіївну я називала мамою рівно до цього дня, кои мама чоловіка прямо в обличчя сказала мені, що я безприданниця, прийшла до них на все готове і лапки склала. Я вийшла заміж кілька років тому, у 19. Стіл був накритий її улюбленими стравами, я готувалася. Батьки чоловіка все сплатили. Весілля з посагом? Не про мене! Минулого тижня нашому Матвію виповнилося 3 роки. Коли я пішла на кухню заносити тарілки, вона побігла за мною
життєві історії 0
Ольгу Сергіївну я називала мамою рівно до цього дня, кои мама чоловіка прямо в обличчя сказала мені, що я безприданниця, прийшла до них на все готове і лапки
Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала. Тепер в нашому райцентрі тільки про це й балачок, ніби в людей інших турбот і проблем немає, чудні. Моя подруга влаштувала своєму благовірному сцену, зламала квітку і ображалася на нього цілий день
життєві історії 0
Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала.
Я дуже не хочу, щоб синочок платив аліменти колишній, вона й так все хитро обставила. Все, вони для нього – перегорнута сторінка! Ми з сином не знаємо, що й робити. Після весілля молодих я дозволила їм жити у моїй квартирі. Василя на той момент вже не стало. Сама переїхала до приватного будинку. Катя наполегливо потребує грошей щомісяця. Хіба треба платити аліменти на неповнолітніх дітей, якщо віддав квартиру? А якщо її взагалі скоро чужий дядя ростити буде, вітя якийсь чи саша?
життєві історії 0
Я дуже не хочу, щоб синочок платив аліменти колишній, вона й так все хитро обставила. Все, вони для нього – перегорнута сторінка! Але розповім свою історію спочатку, аби
Коли мені було 23 роки і мене в селі ніхто заміж не кликав, а мама й тато вже насідали, адже їм ще молодших треба піднімати, я поїхала зі знайомою в Польщу і там через кілька років вийшла заміж за літнього поляка. Тепер я ще молода і досить заможна вдова з квартирою у старому будинку у Кракові. Вчора зібрала речі мами й сестер – ну скільки можна? Мама пообіцяла залишити мене без спадщини
життєві історії 0
Я народилася і виросла в маленькому селі на Волині. Нас у мами й тата три дочки, я старша. Скло у нас бідне, роботи там толком нема. Мама не
Не склав речі мій коханий чоловік – нічого, я можу сама скласти. Забув помити посуд – я приберу, не втомлюсь від кількох додаткових тарілок. Пообіцяв допомогти в прибиранні та забув – впораюся сама. Підлоги помити я і сама можу, аби поряд був люблячий чоловік! Коли малюк засинав, швидко бралася за прання, готування, прибирання. Нормально помитися часу банально не вистачало. Поки чоловік був у душі, йому хтось написав. Ми якраз чекали повідомлення від майстра з ремонту меблів. Беру телефон
життєві історії 0
Познайомились ми з Олегом п’ять років тому. Разом навчалися в університеті. Я на викладача історії, а він хотів стати музикантом. Закохалася я по вуха у довговолосого вусатого хлопчика
От чесно, якось дивно так вийшло! Син і невістка живуть у місті. Ми з чоловіком – в селі, але недалеко, від нас до Рівного регулярно маршрутка ходить, та й машину маємо. Невістка у мене дуже активна у всіх тих соцмережах, а особливо любить виставити, що вони за смакоту їдять – мідії та устриці всілякі, суші та піци. Поїхала я на день народження Насті сама – чоловік носом шморгав, а у них малеча. Та коли я побачила накритий стіл – зніяковіла не те слово. Та хіба таке я йшла поїсти, розказала чоловіку цю дивину, він тоже не знає, що й думати
життєві історії 0
От чесно, якось дивно так вийшло! Але розкажу коротко спочатку цю дивну й кумедну історію. Наш син і невістка живуть у місті. Там вони навчалися, познайомилися, покохали одне
Ось тепер я вже серйозно задумалась про те, що краще, аби син розлучився з цією жінкою, але щоб онучка лишилася з нами! Ця думка проскочила в моїй голові ще коли я вперше це побачила – Соломійку на траві в сквері. Там же коти-собаки свої справи роблять! Та байдуже мені до інших дітей, мене тільки моя внучка турбує! Ну а це вже ні в які ворота зовсім – що Олена в кафе вчудила. Дитині 10 місяців
життєві історії 0
Два роки тому мій син Остап одружився. Зробив це не рано – в 32 роки, ми з чоловіком аж переживали вже. Ну але нарешті син вибрав дівчину, і
Моя мама закочує сцени й чудить. Вона хоче, аби ми з чоловіком й надалі її утримували. А ми й самі зараз попали в скрутне фінансове становище, тому відмовили їй, хоча ще не давно купували все – крупи, курка, яйця та хліб у неї вдома завжди були завдяки нам. Зараз ситуація змінилася, а вона не розуміє! А нам хоч іноді й самим суші замовити чи в кіно сходити хочеться. Моя мама отримує пенсії 3700 тисячі гривень. Я і запропонувала мамі помінятися з нами житлом
життєві історії 0
Моя мама закочує сцени й чудить. Вона хоче, аби ми з чоловіком й надалі її утримували. А ми й самі зараз попали в скрутне фінансове становище, тому відмовили
Мені 23 роки. Живу в Полтаві. Заміжня, працюю, у мене хороший чоловік, якого я дуже кохаю. Я при надії. Але дуже мене тягне додому. Мама в Італії на заробітках, а батько сам. Ще й мама Назара до нас зачастила, скрізь сує свій ніс, перевіряє на чистоту, може і посуд помити і в холодильнику пошарити, а чоловік на мій бік не стає, і згоден втратити сім’ю, але не ставить на місце свою маму. Решта рідні мого чоловіка мене просто дратує
життєві історії 0
Мені 23 роки. Живу в Полтаві. Заміжня, працюю, у мене хороший чоловік, якого я дуже кохаю. Я при надії. Але дуже мене тягне додому. Мама в Італії на

You cannot copy content of this page