alena

Розповім свою історію, можливо, почую слушні поради від жінок з великим життєвим досвідом. Мені 34 роки. 9 років тому зустрів майбутню дружину, покохали одне одного, через рік побралися.

Із чоловіком Тарасом ми разом п’ятий рік, є дитинка півтора року. А пів року тому ми забрали до себе з Донеччини бабусю чоловіка. Свекри за кордоном, і до

Ми з Дімою розписалися місяць тому і коханий пішов захищати Україну. Його мама сама запросила нас до себе жити, у цілому Марія Остапівна по-доброму до мене ставиться. Але

У мене полинула на небеса матуся дуже рано, коли мені було 10 років. Батька в мене не було. Мама взяла свого часу моєю хресною свою тітку, вона і

Я стала дружиною коханого одруженого чоловіка, народивши йому донечку. Із першим чоловіком ми жили погано. Він постійно ревнував, при цьому зраджував мені і потім розповідав подробиці. Звинувачував, що

Синові Марку зараз 31 рік. Улюблений, рідний, довгоочікуваний.  Обожнювали його і ми з чоловіком, і дідусі-бабусі. Ніколи син не був проблемним хлопчиком. З народження я вважала його рівним

Ми з чоловіком – літня пара, вже скоро рік як живемо у дочки в Німеччині поблизу мюнстера. Хочу розповісти про наші враження, що подобається, а що – ні.

Мені завжди здавалося, що той, хто доглядає літніх батьків, той потім отримує спадщину. Однак сестри мого чоловіка виявилися хитрішими. Вони й квартиру хочуть отримати, і свою маму, пані

Я зараз в Чехії, а вона, виходить мало того, що мешкає у моїй трикімнатній, так ще й народити хоче в моїй квартирі? Таку склалося, що моя двоюрідна сестра

Я від їхніх планів на мою квартиру просто випадаю в осад! Це я про свою родину. Купила я кілька місяців тому нарешті собі квартиру в Трускавці, самі ми