Головна

alena

Ми відпочивали у цьому готелі вже у 23 разів, і знову розчарування. Відразу скажу, готель так собі. Сміливо замість 5 зірок можна ставити мінус 12. Територія величезна, за день не обійдеш. Втомилися. Номер дали невеликий, лише 68 метрів на трьох осіб. У номері метрова плазма, джакузі, тераса, але не було павичів та гепардів, а я дуже люблю павичів та гепардів. Номер прибирали так собі. Лише один раз на день. І з рушників робили лебедів із квіточками, а я хотіла
життєві історії 0
Ми відпочивали у цьому готелі вже у 23 разів, і знову розчарування. Відразу скажу, готель так собі. Сміливо замість 5 зірок можна ставити мінус 12. Територія величезна, за
Вона була не справжня бабуся, а чиясь далека родичка. Дуже повна, з похилими, як на портреті Гончарової, плечима, що справляла враження важкої безшумності. Парадоксальне поєднання, але я не знаю, як це пояснити інакше. Коли Тома Іванівна з’являлася в передпокої, здавалося, тобі назустріч виплив привітний пагорб. На її котлетах хотілося одружитися. Борщ було лячно їсти. І раптом Тома перестала бачити. Світло їй вимкнули одразу й назавжди. Що залишилося від плюшок? Від драників та борщів
життєві історії 0
У шостому класі мене підрядили на громадсько-корисні роботи. Я займалася українською з Юлькою Тумановою. У перекладі з мови шкільних евфемізмів це означало, що я пишу за Юльку твори
Якась незнайома жінка волала мені у трубку: – Як це ти не зможеш мене прийняти? Взагалі я гарна подруга твоєї мами! Я Ірина, малу тебе ще знала. Люба, ви розумієте, що в мене бенкет двадцять четвертого? Але історія на цьому не закінчується. Вчора ця жінка заявилася до мене. – Раз на двадцять третє не можеш прийняти, то роби зараз, – сіла панянка в крісло  
життєві історії 0
У майстрів краси зараз дуже щільний графік. Перед новим роком усім хочеться виглядати максимально добре, тому розумні люди записуються за манікюр, фарбування та вії дуже заздалегідь, щоб точно
Складові питання –  син Богдан з невісткою Олександрою, ми з чоловіком без квартири. У нас двоє синів, Богдан і Максим. Один живе з бабусею у столиці, і з ним немає питань взагалі, а інший із нами. Власне, про нього і йдеться. Богдан старший і вже обзавівся дружиною та донькою. Коли народився Максим, київська бабуся відразу написала на нього дарчу. Тож мої батьки відмовилися від приватизації
життєві історії 0
Ми з чоловіком зараз дуже переймаємося через квартирне питання. У нас двоє синів, Максим і Богдан. Один живе з бабусею у столиці, і з ним немає питань взагалі,
Салат “Новорічний шедевр” – те, що здивує смаком всіх ваших гостей
рецепти 0
Салат “Новорічний шедевр” – те, що здивує смаком всіх ваших гостей – спробуйте, такого ви точно ще не готували. Пікантний смак салату з наче звичними інредієнтами надає чорнослив
Коли я виходила заміж, я чесно сказала Ігорю: не люблю і не буду готувати, будемо їсти піцу, пельмені з магазину, замовляти доставку, купувати готову кулінарію в супермаркетах. – Так, кохана, я ж тебе люблю! А готуєш ти, чи ні, це не важливо, їсти – не сенс життя. Та після весілля навіть запрошувала як «посередника» його маму, але все без толку
життєві історії 0
У мене є особливий пунктик: я дуже не люблю готувати. Просто це не моє від слова зовсім. Небачу сенсу витрачати час на справу, яку не любиш. Все є
Я живу у маленькому районному центрі Волині з чоловіком, дитиною і свекрухою. Я роблю свічечки, у мене невеличка майстерня вдома, продаю вироби по всій україні. Чоловік і свекруха говорять, що це не робота, наполягають, щоб я вийшла на офіційну роботу у школу за освітою на копійчану зарплату. Я не розумію, але навіщо все життя намагатись заробити на пенсію, на яку не прожити
життєві історії 0
Я живу у маленькому районному центрі Волині з чоловіком, дитиною і свекрухою. Я роблю свічечки, у мене невеличка майстерня вдома, продаю вироби по всій україні. Чоловік і свекруха
Сьогодні я виграв суд, який тривав дуже довго. 14 місяців тому я дізнався. Я помилилася номером і ненароком надіслала моєму батькові повідомлення. Через два дні після прощання з моїм чоловіком Василем, мені прийшов букет квітів. Мій маленький брат зайшов до моєї кімнати, а я крикнув йому, щоб він вийшов, навіть не поглянувши на нього
життєві історії 0
Сьогодні я помилилася номером і ненароком надіслала моєму батькові повідомлення “Я тебе люблю”, призначене моєму чоловіку. За кілька хвилин у відповідь надійшло повідомлення: “Я тебе теж люблю. донечко.
Син у мене єдиний, тому мені так важливо, аби Ярик жив у людських умовах, а не в таких, які йому влаштувала Раїса. Мені достатньо було раз поїхати до них, побачити, чим вона його годує, як ставить борщ прямо у ковшику перед сином, як він вареники ліпить. Я сказала: або до мене повертаєшся, Ярославе, або не бачити тобі квартири ніякої. Я є власницею трикімнатної квартири, її отримав мій чоловік свого часу, на мене дарча
життєві історії 0
Рая мені одразу до душі не припала, як привів її Ярослав у нашу трикімнатну квартиру знайомити зі мною. Хтивими очима оглянула оселю, запитала потім, коли вже за столом
Бабуся промовляла: – До весни б тільки! Борошна намелимо білого, пирогів випечемо великих та солодких, наїмося досхочу. А до зими, Бог дасть, і козочку купимо! Всі троє гірко лили сльози від того, що залишили маленького Сергійка без їжі. Притиснула до себе і, стримуючи сльози, цілувала їх у світлі рідні маківки, а потім, впоравшись з емоціями, заспокоїла:
життєві історії 0
Щовечора, уклавши дворічного Сергійка спати, бабуся діставала з кишені спідниці ключ, який завжди був при ній, і прямувала до комори. Там, причинивши вхідні двері і опустивши засув, витягала

You cannot copy content of this page