Головна

alena

Я дуже тішилася: отримала і зарплатню, і новорічну премію! Дорогою до подруги купила крупи, олію, сир, тунця в консервах, тортик: захотілося якось допомогти родині Вероніки. Зайшла, відчинила холодильник, а там! Навіть не по собі стало. Цього року Вероніка розлучилася з чоловіком і залишилася сама з донькою на руках у орендованій квартирі
життєві історії 0
Вероніку я знаю ще зі школи, хоча до нашої школи вона перевелася лише у старших класах. Ми відразу з нею здружилися, добре ладнали і навіть після закінчення навчання
Бабуся чоловіка залишила йому із сестрою у спадок будинок із двома входами. Це досить просторий будинок, де можуть жити дві сім’ї. Будинок був не в кращому стані, але Слава вирішив, що ми зробимо там ремонт та переїдемо зі орендованої квартири. Наші чоловіки об’єднали сили, щоб укріпити фундамент та полагодити дах. Уляна щоліта відпочивала за кордоном і жила приспівуючи. Коли вона з’явилася з валізами, то не очікувала, що умов для життя в хаті немає. Як же я здивувалася, коли зустріла її у себе вдома
життєві історії 0
Бабуся чоловіка залишила йому із сестрою у спадок будинок із двома входами. Це досить просторий будинок, де можуть жити дві сім’ї. Будинок був не в кращому стані, але
Зайшов учора до магазину по продуктами. І так мені захотілося ананаса та дині! А, думаю, чого б себе коханого не потішити? До купи ще й лоток полуниці купив. Дивлюся, мінеральна вода хороша по знижці, дай, думаю, куплю, дізнаюся хоч, чому вона вважається такою крутою і коштує дорого. Разом витратив 370 гривень.І ось я вдома, на одній тарілці динька порізана, на другій – полуниця, на третій – ананас, поруч пляшка мінералки. Дзвінок від далеких родичів
життєві історії 0
Дорогою додому зайшов учора до магазину по продуктами. І так мені захотілося ананаса та дині! А, думаю, чого б себе коханого не потішити? До купи ще й лоток
Цього року полинув на небеса мій дорогий дідусь Павло Киролович. У нього дві онуки: я і моя двоюрідна сестра Зоряна. Він заповів їй усе — близько 300 тисич гривень. Мені було сумно, але на сестру я зла не тримала: дідів вибір. А вона приїхала в гості
життєві історії 0
Цього року полинув на небеса мій дорогий дідусь Павло Киролович. У нього дві онуки: я і моя двоюрідна сестра Зоряна. Він заповів їй усе — близько 300 тисич
Приїхали тут перед новорічними святами теща з тестем на кілька днів. Через день я виявив, що сковорідка тефаль майже за 7 тисяч гривень вся подряпана. Теща Світлана Михайлівна – у відмовну, мовляв, це не вона і взагалі ви самі, ми до ваших таких дорогих речей взагалі самі не торкаємося. Ну, я камеру і відкрив
життєві історії 0
Встановив я кілька місяців тому на кухню камеру, щоб стежити за кішками і ганяти через динамік, якщо полізуть куди. Не пошкодував, корисна річ виявилася. Приїхали тут перед новорічними
Як же Льонька сина хотів! У старших трьох братів – хлопчаки-красені, і він не згірший. А Галинка народила дівча. Спочатку Льоня засмучувався, а потім щось у ньому перемкнуло. У селі пальцями крутили біля скроні, а Льонці хоч би що. Через 25 років у двері Льоні й Галини постукав хтось. Тузик спочатку зло загавкав, а потім тявкання його радісне почулося, немов упізнгав когось рідного
життєві історії 0
Як же Льонька сина хотів! У старших трьох братів – хлопчаки-красені, і він не згірший. У нього теж мають народитися міцненькі спадкоємці – сини! А Галинка народила міцненьке
Мама пішла від батька, десь коли мені виповнився рік. Коли я переїхала навчатися в його місто, ми з батьком почали спілкуватися на прохання мами. На день народження щороку стабільно дарував 1-3 гвоздики та 500 гривень.  Чому мама хоче, щоб ми спілкувалися? А тому, що ремонти він хороші робить. Але ж правду сказав, байдуже йому і на мене, і на онучку. Натомість цікаво, якісь зарплати в Швейцарії
життєві історії 0
Мама пішла від батька, десь коли мені виповнився рік, жити з ним мама не могла через його поведінку. Ботько був зоісім не готовий жити родиною, у чомусь себе
Ліді я завжди допомагала грошима, підтримувала, як могла, їй завжди щось було треба. Зараз вона мені теж ще певну суму, взяту у борг, не повернула. Але то нічого, у неї важче життя. Бутербродів таких у неї на столі я аж ніяк не очікувала побачити. – Чому дорого? Це ж авокадо, я постійно його купую. Ми з Ігорем авокадо обожнюємо і рибку червону. Ти не любиш хіба?
життєві історії 0
Ліді я завжди допомагала грошима, підтримувала, як могла, їй завжди щось було треба, якась допомога. Зараз вона мені теж ще певну суму, взяту у борг, не повернула. Але
Це почалося, щойно ми з Яковом одружилися.  Свекруха Зоя Всеволодівна знала, що в суботу ми відсипаємося, але взяла за правило дзвонити нам вранці. Вона вимагала, щоб я вставала та готувала Яші сніданок. Потім вона заявляла: «Його сорочки не зовсім чисті. Що ти використовуєш для прання?” Я потай склала речі чоловіка, і ми поїхали до Зої Всеволодівни. Там я кинула свекрусі його валізу
життєві історії 0
Це почалося, щойно ми з Яковом одружилися. Свекруха Зоя Всеволодівна знала, що в суботу ми відсипаємося, але взяла за правило дзвонити нам вранці. Вона вимагала, щоб я вставала
Я останні 5 років у столиці, живу, працю. Зараз винаймаю кімнату в невеликій трикімнатній квартирі з двома подругами. Увечері вчора дзвонить мама: – Алло, донечко! Мені дзвонила тітка Юля, яку ти бачила на весіллі Олежки 10 років тому. Вона з чоловіком та діточками збирається їхати до Києва. Ти їм допоможи, зустрінь, покажи гарні місця! Тільки вони хотіли на тиждень у тебе зупинитися
життєві історії 0
Мешкаю я останні 5 років у столиці. Зараз винаймаю кімнату в невеликій трикімнатній квартирі з двома подругами. Увечері вчора дзвонить мама: – Алло, донечко! Мені дзвонила тітка Юля,

You cannot copy content of this page