Синку, ти б їй хоч раз її місце вказав по-дорослому, по-чоловічому, як це наші  діди-прадіди робили. Ось тоді жінка слухняною буде, як хусточка шовкова! Де ти її взагалі відкопав!- повчала мого чоловіка Михайла Марія Харитонівна, а я чула. Чоловік на сім років старший за мене. Зараз мені двадцять шість. У нас вже підростає син і ось я при надії другою дитиною. Пішла на принцип і зробила по-своєму
Останнім часом у мене остаточно зіпсувалися стосунки зі свекрухою Марією Харитонівною. Чоловік Михайло на сім років старший за мене, познайомилися ми з ним на прогулянці. Зараз мені двадцять
Все почалося ще ти роки тому з нашого весілля. Коли обговорювалися весільні витрати, батьки вирішили,  що витрати розділять навпіл: половину оплатять мої батьки, а половину – Микитині, в результаті мої оплатили і подарували нам грошей, а тато ще свій гараж. Його ж батьки пообіцяли, але взяли кредит на наше весілля, це стало для нас сюрпризом: платили ми його з Микитою. На мою думку, це дивно: на схилі років кидати дітей, нехай і дорослих, і міняти місто. Щось купити до столу йому і на думку не спало, привіз з собою дешевий чай по акції, який було неможливо пити
Все почалося ще ти роки тому з нашого весілля. Коли обговорювалися весільні витрати, батьки вирішили,  що витрати розділять навпіл: половину оплатять мої батьки, а половину – Микитині, в
У мене була звичайна пересічна родина. Я жила з мамою і татом, ходила в садок і насолоджувалася безтурботним життям. Тато мене дуже сильно любив і називав своєю принцесою. А ось мама чомусь мене недолюблювала. Я ніколи не забуду той день… Коли прийшов час йти до школи, мама знайшла на смітнику чиюсь стару форму і притягла її додому. Недавно я народила дитину, сама стала мамою
У мене була звичайна пересічна родина. Я жила з мамою і татом, ходила в садок і насолоджувалася безтурботним життям. Тато мене дуже сильно любив і називав своєю принцесою.
Нас з Ярославчиком вже на третій день і додому виписали: все пройшло добре і легко. Вдома ввечері зібралися за столом, наша родина і свекри, бо мої батьки далеко. Ярославчик спав, я раділа, що посиджу спокійно. – Ну, неси свідоцтво! – попросила я Богдана, але чоловік якось відвів очі, а свекруха задоволено посміхнулася. Краще б я того свідоцтва взагалі ніколи не бачила
Ми з чоловіком Богданом одружилися два роки тому і з нетерпінням чекали нашого первістка. Вже на п’ятому місяці ми знали що чекаємо хлопчика, нашій радості не було меж!
Щастю не було меж. Тільки один недолік був у цієї квартири – по сусідству проживала свекруха Іванна Дмитрівна. – Скучили без мене? – запитала щасливим голосом  мама Ярослава з порога. – Дуже! Всього ніч минула! – не без єхидства відповіла Наталя, але свекруха навіть не помітила цих ноток в глосі невістки. Вона мило захихотіла і побігла наводити свої порядки. Наталка теж пішла на кухню, капати собі заспокійливе. – Ти така гарна! Дуже приємно познайомитися! А ти вмієш готувати солянку і кулеб’яку, а комірці прати? Не переживай, я всьому тебе навчу. Все життя мріяла, щоб у мене була дочка! – щебетала Іванна Дмитрівна
Щастю не було меж. Тільки один недолік був у цієї квартири – по сусідству проживала свекруха Іванна Дмитрівна. – Скучили без мене? – запитала щасливим голосом  мама Ярослава
Коли вони лиш одружилися, одразу ж почали заробляти на квартиру, паралельно відкладали на машину. Через кілька років все, що хотіли, у них вже з’явилося. Макс зайнявся бізнесом. Працював і вдень і вночі. А потім в його житті з’явилося поняття «статусність». – Розумієш, Ганнусю, мені вже за статусом більш молода дружина потрібна, привабливіша за тебе
Чоловік Ганни був вельми спритний і розумний. Для нього не існувало проблем. Завжди Максим знаходив правильні рішення навіть у найскладніших ситуацій. У їхній родині було все: і машини,
Бабусина сестра Ніна Миколаївна поїхала в місто на автобусі. Поробила свої справи і пішла на зупинку. В кишені залишалися останні 20 гривень на проїзд. Ледве втиснулася в “Богдана”. Прийшов час платити. Вона у кишеню – порожньо, в іншій – порожньо. Ні ж, думає, точно в правому були. Знову туди руку – немає грошей. Думає: «Ну, все, пішки доведеться годину пиляти до селища …» Поруч дядько: – Що шукаєте? Мама похвалила сина за чесне зізнання і вручила обіцяні гроші. Через кілька днів вазочку принесла сусідка
У житті трапляються ситуації, цікавіші й кумедніші, ніж у будь-яких кіносценаріях. Як ось ці!  Виходжу з під’їзду з кур’єром, під зав’язку завантаженим коробками з модним одягом відомих брендів.
Копиця рудого волосся, ластовиння і зухвалий променистий погляд. Він не був красенем, але харизма від нього просто розливалася. Його любили за те, що він катав сільську дітвору на своєму мотоциклі. Федір був хорошим людиною, дуже добрим. Вибрав він найгарнішу дівчину села, серйозну і начитану Улянку. Одні стверджували, що вона ніколи не стане його дружиною, інші були впевнені, що такий, як Федя, свого доб’ється. І весілля таки справили. Після народження дитини Уляна стала ще вродливішою. Двадцять років вони прожили з Оксаною. А коли діти Оксани виросли, почали претендувати на будинок
Федора в селі знали всі. Копиця рудого волосся, ластовиння і зухвалий променистий погляд. Він не був красенем, але харизма від нього просто розливалася. Його любили за те, що
Микола біг на обід через парк в улюблене кафе. У сквері помітив жінку, яка примостилася на лавочці. Спочатку ковзнув байдуже по силуету поглядом,  думав бездомна, але раптом… упізнав: це теща колишня. Жили вони в двоповерховому будинку з братом дружини і її матір’ю Антоніною Павлівною. Переїжджати вона нікуди не хотіла, мотивуючи, що мама вже старенька і їй треба допомагати. Але Микола і не просив. Йому самому дуже подобалася добра побожна теща
Микола біг на обід через парк в улюблене кафе. У сквері помітив жінку, яка примостилася на лавочці. Спочатку ковзнув байдуже по силуету поглядом,  думав бездомна, але раптом… упізнав:
Дачу по сусідству придбала сімейна пара. І коли ми пішли знайомиться з ними, моя мама після того, як сказала своє ім’я, відразу видала їм: «Я і кінь, я і бик, я і баба, і мужик». Ті мовчки переглянулися і нічого не відповіли, лише опустили очі. Оскільки самі не розуміли, як їм треба на це реагувати. – Я і кінь, я і бик… – сказав він мені поспіхом і побіг далі. І тут до мене підлітає Роман. Це трапилося взимку, коли мені виповнилося вже 28 років. На зустріч мені йшла моя знайома, яка живе поруч. Того разу я несла цілий блок молока додому. А блок, щоб ви розуміли, це 12 упаковок по 1 літру в кожній
Моя мама часто повторювала цю фразу, яку я запам’ятала назавжди: «Я і кінь, я і бик, я і баба, і мужик». І значення у неї було таке, що

You cannot copy content of this page