Головна

alena

Син Тарас привів мені у квартиру невістку, цю Аню, і поїхав на вахту у Литву на три місяці, а то й більше. А мені з нею що робити? Їй же от-от народжувати! Вона не працює, вдома нічого не може робити – важко їй. А мені нащо оце щастя під старість років? Аня не місцева, звідкись із села з Волинської області. Сину я висловила, що у мене тут не курорт і на господарство він міг би і надіслати мені кошти. Готує вона настільки дивно, що після кількох страв я вирішила готувати сама. – А мені потрібен спокій! Ти ж розумієш, що народить вона у мене вдома і дитину принесе сюди ж
життєві історії 0
Син Тарас вчинив  “по-розумному”: привів мене у квартиру невістку Аню при надії, а сам поїхав на вахту у Литву, на три місяці, а то й більше. А мені
Вона ж біднесенька, від неї чоловік до молодої пішов, алементи мізерні, дитинка маленька… Ось цим і “годує” нас зовиця. Позичила я грошей сестрі чоловіка майже півроку тому, а вона досі не віддає. Все “сніданками” пригощала, а тепер взагалі заявила, що вона мати-одиначка і нічого нам не винна. Тоді Валерія і придумала хитромудрий план. Ми змогли зайняти зовиці п’ятдесят тисяч гривень. Я збираюся в суд, у мене є розписка, а чоловік каже
життєві історії 0
Вона ж біднесенька, від неї чоловік до молодої пішов, алементи мізерні, дитинка маленька… Ось цим і “годує” нас зовиця. Позичила я грошей сестрі чоловіка майже півроку тому, а
Валю, тобі машина не так вжей треба, це не життєвонеобхідна річ, а у сестри весілля один раз! Ти собі ще купиш, а на весілля у нас грошей немає, тому зроби ласку, продай машину і зробимо торжество на ці гроші, для Стефи це від тебе найкращий подарунок буде! – я мовчки дивлюся на маму. Мені на весілля навіть сухенького букета не подарували, а тут такі запити
життєві історії 0
Мама вимагає, щоб я продала свою машину і дала ці гроші сестрі Стефанії на весілля. – Валю, тобі машина не так вжей треба, це не життєвонеобхідна річ, а
Простота свахи Ліди вже поперек стоїть. Впоралася Ліка її сільська більш менш тільки з котлетами – дістала, виклала розморожувати. Салат пошматувала криво-косо, цибулю величезними шматками. Макарони переварила моторошно. Якось треба було щось там взяти, поки вони були не вдома, я як зайшла – ахнула, речі валяються, косметика розсипана по столу, ліжко не заправлена. А вона мені: – Як це ваш син дров не може нарубати? Що ж ви сина так неправильно виховали? Доручили дрова наготувати для баньки, так він сокиру примудрився зламати!
життєві історії 0
Простота свахи Ліди вже поперек стоїть. Зять що не так зробить, не так допоможе, вона мені дзвонить виказує. Я щось їй не надзвонювала, що її дочка вдома безлад
Зовиця Люба займається манікюром. Уже три роки роблю у нею манікюр і жодного разу не просила знижки. Вона сама теж не пропонувала і в кінці сеансу перша озвучувала вартість. А я роблю торти на замовлення. І ось у її сина Стасика день народження, провозилася з тортом я близько 15 годин, назвала ціну. – – Почекай, які гроші? Ми ж родички! Я мовчки прибрала “просто торт” назад в холодильник
Без рубрики 0
Зовиця Люба займається манікюром. Уже три роки роблю у нею манікюр і жодного разу не просила знижки. Вона сама теж не пропонувала і в кінці сеансу перша озвучувала
Він покликав мене сьогодні, щоб поплакати в жилетку, нова тоненька і тендітна виявилася сталевою, вона в’є з нього колючий дріт. Коли він ввалюється додому, тяжко працювавши весь робочий день, вона вже стоїть у передпокої і вимагає походу в ресторан, їй не вистачає сонця в забудованій столиці, вона жадає нових вражень
життєві історії 0
Він плескає мене по руці своєї пухкою ручищою і я бачу, як на його годиннику, на ремінці висить маленьке колечко, низькопробне, майже затерте. Колись, років тридцять тому ми
Я онука Максимка вже пів року не бачила. І все тому, що перестала давати гроші донці Оксані. Відтоді дочка перестала кликати в гості. У холодильнику у нас були м’ясо, фрукти, овочі, солодощі. У дочки – найкращі вбрання та іграшки, вона щороку їздила в табір на море. Сама я з нею їздила рідко, оскільки брала гроші замість відпустки. Коли Оксана виходила заміж
життєві історії 0
Вийшла я на пенсію, вже не можу так допомагати дочці фінансово, як це робила раніше, доки працювала. Мабуть, тому я більше Оксані і не потрібна, в гості не
Зять Герман з себе поки нічого не представляє. Гарненький хлопчик з великими амбіціями, але без якихось дій в сторону їх реалізації. А дочка Наталя ще й образилася, що ми мало подарували на весілля. й все сподобалося, крім того, що ми подарували “всього” п’ятдесят тисяч гривень. Чомусь вона не враховує, що ми їй все свято оплатили. Костюм зятю і то ми купували! Дочка відразу позначила, що хоче прямо-таки “вау-весілля” з пишною сукнею, білим лімузином, виїзною реєстрацією. Гостей набралося чоловік шістдесят. Від нашої сім’ї були я, чоловік, моя мама і її сестра. Всі решта – гості з боку нареченого і друзі молодих
життєві історії 0
Дочка нана Наталя образилася, що ми з чоловіком мало подарували на весілля. Чомусь вона не враховує, що ми їй все свято оплатили. Наталка після свого весілля так і
Мамині наміри виявилися непохитні: – Доню, я віддаю Ромі і його сім’ї свою квартиру, а сама переїду жити до вас. У вас же будинок, а брат все ніяк на своє житло не назбирає. Дійсно, у нас з Ванею свій будинок, який ми тільки недавно нарешті остаточно добудували. Мама нам не допомогла ані копійкою. У мене, до речі, троє дітей. – А у вас тут так добре! Після галасливого запорошеного міста наче в казку потрапила, птахи співають, свіже повітря, можна вийти без маски, он яка ділянка велика
життєві історії 0
Мама недавно приголомшила мене планами – вона вирішила віддати брату Ромі і його сім’ї свою квартиру, а сама хоче переїхати жити до нас з чоловіком. У нас же
Це дуже важко було, хоча він був зовсім старенький – дев’яносто років. І мама залишилася, досить вередлива старенька, схожа на примхливу дівчинку. Навіть з бантиком. Жінка дуже горювала і дбала про маму. А з татом дівчинка випадково познайомилася. У дитячому будинку всі свята святкували однаково. І тітонька на підборах здивувалася і намагалася пищати, що дівчинка помилилась
життєві історії 0
Це дуже важко було, хоча він був зовсім старенький – дев’яносто років. І мама залишилася, досить вередлива старенька, схожа на примхливу дівчинку. Навіть з бантиком. Жінка дуже горювала

You cannot copy content of this page