Головна

alena

Ми зайшли в одне з кафе поруч з вокзалом. За нами входять два чоловіка і говорять: «П’ять філіжанок кави! – дві ми вип’ємо зараз, а три нехай лишаються підвішені в повітрі». Йдуть платити і платять за п’ять філіжанок. Потім випивають свої дві і йдуть. Я питаю. І раптом бачу якусь темну тінь, що наближається до дверей
життєві історії 0
Ми зайшли в одне з кафе поруч з вокзалом. За нами входять два чоловіка і говорять: «П’ять філіжанок кави! – дві ми вип’ємо зараз, а три нехай лишаються
У день, коли Вані виповнилося шість років, бабуся Орися подарувала йому цілу гірлянду різнокольорових повітряних куль, наповнених гелієм. Після святкування дня народження Назар підказав сину ідею, що найбільше задоволення від кульок можна отримати, якщо… І вони поїхали до тих сивих людей
життєві історії 0
Назару хотілося навчити свого сина важливості вміння віддавати. У день, коли Вані виповнилося шість років, бабуся Орися подарувала йому цілу гірлянду різнокольорових повітряних куль, наповнених гелієм. Після святкування
Того вечора семирічна Марійка почула розмову своїх батьків про її маленького братика Василька. Василько був тяжко хворий, але у батьків не вистачало грошей на дороге лікування. Ще вона почула безнадійний заплаканий голос мами «Тільки диво може врятувати зараз нашого хлопчика»
життєві історії 0
Того вечора семирічна Марійка почула розмову своїх батьків про її маленького братика Василька. Василько був тяжко хворий, але у батьків не вистачало грошей на дороге лікування. Ще вона
– Я не молода бабуся… Я стара мама! – відповідала вона. І посміхалася. Кожна посмішка – вітальна листівка, перев’язана стрічками спогадів. Кожна думка, кожна річ – таємний знак з пам’ятної клаптикової ковдри, де кожен клаптик – говорить… І чутно, як він каже, що він говорить. Мамо, чому ти не народила мене молодою? Посміхайся, мамо, я десь тут
життєві історії 0
В її гороскопі значилося дивовижне поєднання: істеричка і героїня. Посміятися – і забути, але гороскоп, сказавши своє вагоме слово, досяг успіху за всіма параметрами. Коли на істеричних героїнь
Ось тут всі на невісток жаліються, а я хочу попросити поради, як вплинути на дочку рідну. Справа в тому, що Алла витрачає на дитину запаморочливі космічні суми, а сама з чоловіком впроголодь сидить. Хай би вже вони з чоловіком в золоті купалися, але ж останній хрін без солі доїдають і постійно в боргах сидять. Зате у Максимка, якому рік, ви би бачили, що є! Мені в ящик поклали повідомлення на ім’я дочки з післяплатою в 12 тисяч гривень
життєві історії 0
Ось тут всі на невісток жаліються, а я хочу попросити поради, як вплинути на дочку рідну. Справа в тому, що Алла витрачає на дитину запаморочливі суми, а сама
Сьогодні мій батько знайшов мою маленьку сестру, зачинену в сараї далеко за містом. Вона була викрадена близько п’яти місяців тому. Влада вже призупинили її пошуки, ми зовсім зневірилися і втратили надію. Ми навіть церемонію прощання провели. На цю церемонію прийшли всі родичі, крім батька
життєві історії 0
Маленькі і зворушливі історії 1. Мій батько, щоб виплатити іпотеку, вирішив продати свію улюблену і єдину машину Camaro 1969, на яку він колись так довго збирав. За оголошенням
Борщі ваші наваристі й картоплі тушковані – не такі вже й корисні речі. Мовчу вже про смажені котлети. – говорила, ховаючи мої сковорідки і каструлі, Оксана. – Тому поки ми тут, їстимемо всі те, що я готуватиму на пару, – невістка встановила пароварку, в холодильники на звільнені полички поклала всякі броколі. Що ж, тепер котлети у сусідки Ліди в холодильнику переховую
життєві історії 0
Син Назар одружився з Оксаною чотири роки тому, живуть вони у місті у квартирі її бабусі, виховують синочка Петрика. Назбирали вони грошей нарешті на капітальний ремонт і вирішили
Нещодавно свекруха Валентина Глібовна зробила те, чого я вже точно від неї не очікувала – вона переді мною вибачилася. Я взагалі не знала, що вона знає такі слова. Виявилося, що проживши рік з людиною під одним дахом, я зовсім її не знала. Дуже приємні відчуття. Валентина Глібовна пояснила, що це смарагди, комплект дарував ще чоловік. Наближався ювілей свекрухи. На свято я йшла і вся тремтіла
життєві історії 0
Нещодавно свекруха Валентина Глібовна зробила те, чого я вже точно від неї не очікувала – вона переді мною вибачилася. Я взагалі не знала, що вона знає такі слова.
Вітаю! Мені, будь ласка, один квиток. В один кінець. Тільки туди. – В один кінець не буває. Тільки туди і назад! – Ну, тоді давайте туди і назад. На сьогодні! – На сьогодні вже давно немає. – А на коли є? Тільки на найближчий час! Дуже треба!
життєві історії 0
Вітаю! Мені, будь ласка, один квиток. В один кінець. Тільки туди. – В один кінець не буває. Тільки туди і назад! – Ну, тоді давайте туди і назад.
Як що скаже – хоч стій, хоч падай. Я відразу зрозуміла, що з нею нянькатися не можна, треба розмовляти її ж словами. А вона частенько жартувала над всіма. Наче б і злобно, а ніби як і ні. А якщо образився – то це твоє діло. Ось я і прийняла її позицію. – Мене ніхто з вас не любить, крім неї, – і тицяла на мене сухеньким пальчиком. Всі глибоко ображалися, хоча даремно, оскільки я вважаю, що не можна людину в рослину завчасно перетворювати. Була вона з багатої сім’ї
життєві історії 0
Я завжди ставилася і ставлюся до літніх позитивно. Є звичайно індивідуми, від яких хочеться бігти, але намагаюся з такими просто обмежувати спілкування. Часто згадую бабусю свого чоловіка Віру

You cannot copy content of this page