alena

Вокзал. Метушня і стукіт коліс. Місце зустрічей і розставань… Натовпи людей, які снують туди-сюди, яким немає ніякого діла одне до одного. Кожен кудись поспішає, і нікого абсолютно не

Я живу сама в райцентрі. Сад, город – все як належить. З чоловіком давно розлучені. У на один син Роман. Син одружився з дівчиною з нашого ж містечка,

– Юро, у нас синочок, 3800! – радісно оголосила Маринка в трубку. Я стояв під вікнами лікарні і махав дружині, яка тримала на руках дитину. – У нас

– Галю, поясни: чому ми не можемо допомогти Наталі? – в сотий раз запитував дружину Владислав. – Не можемо – і все, крапка, – навідріз відмовлялася пояснюватися Галина.

Зоряна жила в маленькому селі. Звичайна дівчина: дві косички, гостренький носик, карі великі очі. Вечоріло, Зорянка зі стуком дерев’яної хвіртки вибігла на вулицю. Розмахуючи прутиком, вона, підстрибуючи, побігла

Моя мати була подругою одного одруженого чоловіка, від якого я і народився. Скільки себе пам’ятаю в дитинстві, постійного житла у нас не було, весь час ми поневірялися і

– Доброго ранку сонечко! – мама сіла до мене на краєчок ліжка і погладила по голові. – Який же ти у мене вже великий. Практично дорослий чоловік! З

Після дзвінка, майже відразу, немов чекала, двері відкрила старенька років вісімдесяти. – Вітаю. – Доброго дня, молодий чоловіче. – Ви так сміливо двері відкриваєте, навіть “хто там?” не

Степан взяв за дружину Ніну з сусіднього села, любив дівку синьооку майже з дитинства, бо та часто приїжджала в його село до своєї бабусі. Виросли, у Луцьку в