Він молодший на 8 років. Богдан не бідна людина, щоб запідозрити в ньому альфонса. Я його не утримую. Але його квартира явно замала для нас з дітками. Не уявляю, як я приведу його в будинок, який будував чоловік
Життя здається правильним і таким усталеним, поки одного разу ти не зустрінеш його. І просто не можеш зрозуміти, радіти цій зустрічі або спробувати забути про неї? Зі школи
На той час, коли це сталося, ми з моїм чоловіком жили вже разом 11 років. І добре жили. Спочатку будинок побудували поруч з батьком, потім дітки пішли, троє. Нам завжди сусіди заздрили – і з батьками ми в мирі та в ладу жили, і з братом мого чоловіка Сашка теж завжди ладнали. А чого не ладнати? Макс для чоловіка авторитет беззаперечний. А потім мені брат чоловіка запропонував народити від нього дитинку. І що головне – чоловік мій не проти! І ось я маю дати якусь відповідь, всі чекають. Заколисую Артемка, дивлюся – в кімнату Максим з Сашком заходять
На той час, коли це сталося, ми з моїм чоловіком жили вже разом 11 років. І добре жили. Спочатку будинок побудували поруч з батьком, потім дітки пішли. Діток
Я не в осуд. Мені просто дивно. Приїхала свекруха до нас на два тижні погостювати в столицю, ми її давно запрошували нову квартиру показати і місто. Живе вона в райцентрі, давно розлучена. Приїхала. Ні зубної щітки з пастою, ні рушника, ні мила, ні шампуню, ні гребінця, ні халату, ні туалетного паперу з собою не взяла. Каже мені: видай мені оте й оте
Я хочу розповісти цю маленьку історію не в осуд комусь. А просто мені дивно, тому й цікаво почути думку з боку: це нормально? Чи все таки не зовсім?..
Справила я їм весілля. Друг мій, той колишній коханий, їм подарував гроші на обручки, пішли вибирати, ось з цього моменту все і почалося.  Ольга вибирає обручку, яка їй подобається, не дивлячись на ціну, я їй тактовно кажу: вам гроші подаровані обом, отже розпорядись правильно, а не так, що одному все, а іншому – дріт. Купила я їм машину «газель», щоб заробляв син
З чоловіками і сином стосунки складалися не найкраще, вони виявлялися пристосуванцями, мені багатьом доводилося жертвувати, собі нічого не купувала, аби вони ситі були! У дев’яності роки ні від
Він вірить в Бога, ходить до церкви і навіть збирається стати священиком. Він такий смішний – незграбний, несучасний, завжди захоплений, збентежений. У нього дивовижні очі – волошкового кольору, глибокі і сумні. Моя мама називає його П’єро. Як на мене, дуже влучно! Що спільного може бути у мене, коника-стрибунця, з цим тихим молодим чоловіком? Здається, я йому подобаюся. «Матінка», – дражнить мене сестра. Осінь. Він уже вчиться в семінарії. На мені яскрава куртка, наймодніші штани
Ми сусіди. Він вірить в Бога, ходить до церкви і навіть збирається стати священиком. Він такий смішний – незграбний, несучасний, завжди захоплений, збентежений. У нього дивовижні очі –
Ось і ще одна весна. Скоро Великдень. Дожила – але не переживе. Відчуває. Юстина навіть не піднімається два останні тижні, сусідка Галя і годує, і прибирає. А все тому, що вони не прилетіли до неї. Як тільки побачила, що до всіх прилетіли, а до неї – ні, так і злягла. Приїхали діти й онуки після дзвінків Галиних прощатися
Юстині Петрівні – 77. І ще ж недавно он яка жвава була! На Новий рік, вечерю всю рідню збирала! Чекала весни. Бо для неї саме весною, на Великдень,
Я в свої 45 років ще молода, красива, доглянута жінка, але сім’ї немає, дітей теж. Я хочу народити дитинку від свого колишнього чоловіка. Або зараз – або вже ніколи
Я в свої 45 років ще молода, красива, доглянута жінка, але сім’ї немає, дітей теж. Зате у мене є люблячі батьки, подруга, брат і цікава робота. Для мене
Так сталося, що ми терміново продали однокімнатну квартиру і тимчасово я і син переїхали жити до свекрухи. На сімейній раді було прийнято рішення – чоловік їде на півроку на заробітки, я ж з сином цей час живу у свекрухи, благо, квартира дозволяє. Це почалося через півтора місяці після від’їзду чоловіка
Продали ми квартиру тому, що дуже вигідна трапилася пропозиція, завдяки якій ми значно скоротили суму, якої не вистачало для купівлі двокімнатної квартири, ближче до свекрухи. Для того щоб
Про те, що я не така дружина, як треба, я дізналася після 11 років шлюбу. Від свого свекра. завжди, коли я дивилася на свекрів, дивувалася: чому ці люди досі живуть разом? Нетерпимість один до одного між ними просто зашкалювала. До того ж, свекруха була зациклена на контролі нашого життя. А я думала, що я така чудова, така жертовна – і всі це бачать і цінують. У ту неділю дочка захотіла залишитися з татом. Після церкви я заїхала за донькою і чоловіком до батьків мого чоловіка. Було якейсь релігійне свято
Про те, що я не така дружина, як треба, я дізналася після 11 років шлюбу. Одразу хочу сказати, що сім’я мого чоловіка дуже відрізнялася від родини моїх батьків.
Ми загнали в квартиру бригаду хлопців. А самі поїхали на два тижні до свекрів у село. Я в декреті, чоловік віддалено працює і раз на тиждень в офіс у місто їздить. Я випала в осад. Тобто, це як? Свекруха видала нам трьом на два тижні один рушник. Отже, я, чоловік і дворічна донька маємо і верх, і, вибачте, низ, витирати два тижні спільним рушником?
– А що це у нас за рушники нові сушаться, у мене таких не було? – запитала за обідом свекруха Наталя Павлівна. Ну що, довелося мені сказати, як

You cannot copy content of this page