Головна

olesya

По селу скоренько поповзли чутки, що до Івана Степановича молодуха навідується. – Та вона тільки сороківку розміняла. Уявляєш? Іван то вже дід-дідом, сімдесятку минулого року святкував. І тут на тобі – любов. Не інакше, як будинок його до рук прибрати хоче, – обговорювали сусідки. Та Іван і справді “зацвів”. Згодом Людмила перебралася до нього. – Я коли на  небо відправлюся, ти не сумуй. Нового собі знайди!
життєві історії 0
По селу скоренько поповзли чутки, що до Івана Степановича молодуха навідується. – Та вона тільки сороківку розміняла. Уявляєш? Іван то вже дід-дідом, сімдесятку минулого року святкував. І тут
Ой, Тамаро, шкода мені тебе! Чотирьох дітей на світ привела, а толку з них. Всі вони простими робочими працюють. Інше діло мій Іванко. Він моя гордість. Єдина надія в старості. Вивчився в університеті, а тепер хорошу посаду отримав. Ще трішечки і до директора допрацюється. – Мамо, я не маю змоги за тобою доглядати! Сама розумієш – робота! Збирайся, ми їдемо, – сказав Іван, коли мама в черговий раз злягла
життєві історії 0
Ой, Тамаро, шкода мені тебе! Чотирьох дітей на світ привела, а толку з них. Всі вони простими робочими працюють. Інше діло мій Іванко. Він моя гордість. Єдина надія
Недавно подруга зателефонувала, і запросила до себе на вихідні в гості. У неї двоє діток-близнюків, їм 4 рочки. Я спершу погодилась, а потім, згадавши що пообіцяла своїм дітям зоопарк, відмовила. – Давай перенесемо на понеділок, чи вівторок?, – спитала я Уляну, а вона мені. – Та ні, я не можу! В мене кожен день розписаний: вії, нігті, масаж, косметолог. – Я сіла і задумалася. Ну як вона все це встигає? Мені й почухатися нема коли
життєві історії 0
Недавно подруга зателефонувала, і запросила до себе на вихідні в гості. У неї двоє діток-близнюків, їм 4 рочки. Я спершу погодилась, а потім, згадавши що пообіцяла своїм дітям
Мій чоловік вирішив того дня з’їздити на риболовлю, а Віка, наша подруга, сказала, що їде до родичів на дачу. Я й подумати не могла, що між ними якийсь зв’язок. Десь через дві години мені зателефонував Сергій, чоловік Віки, і повідомив, що бачив “голубків” на автобусній зупинці. Як виявилось, вони все це спланували, щоб закрутити усім голови. Сергій чекати не став. – Я горбатитись на таку дружину, і невідомо чи мого сина – не буду
життєві історії 0
Мій чоловік вирішив того дня з’їздити на риболовлю, а Віка, наша подруга, сказала, що їде до родичів на дачу. Я й подумати не могла, що між ними якийсь
Василина хотіла зробити сюрприз коханому, у вигляді поїздки до Туреччини. Вони цього року ще не відпочивали. Діти вже дорослі. Та для цього їй потрібен був паспорт Дем’яна. Вирішивши всі свої справи, вона направилась до офісу, де вже багато років керує її улюблений. Сама ж Василина, відколи вийшла заміж, жодного дня так і не працювала: вона робила затишок в їх домі, доглядала дітей. Перше, що її здивувало, відсутність секретарки на робочому місці
життєві історії 0
Василина хотіла зробити сюрприз коханому, у вигляді поїздки до Туреччини. Вони цього року ще не відпочивали. Діти вже дорослі. Та для цього їй потрібен був паспорт Дем’яна. Вирішивши
Того дня ми всією сім’єю пішли в супермаркет, що знаходиться навпроти нашого будинку. Я кладу в корзину лише продукти з “оранжевим” цінником, тобто ті, які йдуть по знижці. Ромчик захотів “кіндер”, але ми пояснили сину, що зараз не маємо змоги його купити. І тут дивина. Телефонує Ольга Вадимівна, і каже, що якась сусідка порадила якісь вітамінки. – Синок, зараз осінь, такі препарати треба вживати. Піди в аптеку, купи, і привези мені негайно
життєві історії 0
Ми з Дмитром у шлюбі вже десять років, є в нас син, Ромчику вісім років. І весь цей час я отримую “на горіхи” від своєї свекрухи. Річ у
Коли на світ з’явилася Анастасія, моя мама взяла відпустку і приїхала мені допомагати. Дочка була неспокійна, на мені й лиця не було. І в цей не легкий час я дізнаюсь, що Борис “мутить” з якоюсь дамою. Їй навіть совісті хватило, припертися до нас додому. Оскільки жили ми в квартирі, яка дісталася Борису від дідуся, я залишилася з дитям на руках, і без даху над головою. І тут я зрозуміла, що не лише Борис від нас відмовився, а й його батьки
життєві історії 0
Коли на світ з’явилася Анастасія, моя мама взяла відпустку і приїхала мені допомагати. Дочка була неспокійна, на мені й лиця не було. І в цей не легкий час
Останній раз, коли Ганна Дмитрівна, мама мого нареченого Сашка, була у нас в гостях, я приймала її наче королеву, хоча вона цього не заслуговує. За той час, поки я копошилась на кухні, Ганна Дмитрівна притихла в нашій з Сашком спальні. Я ще здивувалася, чого її туди понесло, і чому так довго. Закинувши картоплю з м’ясом в духовку, я не витримала, і пішла на перевірку. І як тепер з цим усім жити?
життєві історії 0
Останній раз, коли Ганна Дмитрівна, мама мого нареченого Сашка, була у нас в гостях, я приймала її наче королеву, хоча вона цього не заслуговує. За той час, поки
Моя дочка добре стоїть на ногах. Хороша робота, вже пів світу об’їздила, але ось ні сім’ї, ні дітей у неї немає. З батьком Зоряни ми розлученні. Він вже пішов з життя, перед тим переписавши на неї свої дві квартири. І ось недавно я їй телефоную, і дізнаюсь що вона за свої гроші, ще одну нерухомість придбала. – Доню, може ти відмовишся від своєї частки в моїй? Навіщо тобі стільки квартир. – Ти чого, мам? Тобі все одно скоро “на небо” 
життєві історії 0
Моя дочка добре стоїть на ногах. Хороша робота, вже пів світу об’їздила, але ось ні сім’ї, ні дітей у неї немає. З батьком Зоряни ми розлученні. Він вже
Тато, після всієї цієї історії з мамою, подав на розлучення, і зайнявся справою, про яку мріяв вже дуже давно, а саме – далеке плавання. Його могло не бути в Україні більше року, але коли все ж його корабель “причалював”, ми проводили час разом, і це було незабутньо. Мама ж всім знайомим і родичам “перекрутила” причину розлучення, тому всі вважали тата поганою людиною. Одна я знала правду
життєві історії 0
Тато, після всієї цієї історії з мамою, подав на розлучення, і зайнявся справою, про яку мріяв вже дуже давно, а саме – далеке плавання. Його могло не бути

You cannot copy content of this page