Стільки років минуло, а мама так і не змирилася з тим, що я розлучилася з Василем. – Такого чоловіка втратила. Ти хоч в курсі, як він зараз живе? Та його дружила в багатстві купається, не те, що ти зі своїм Віталіком, від зарплати до зарплати. Та й хтозна, що далі буде, ви ж навіть не розписані. Я Кіру можу собі забрати, але як ти з Данилком собі раду даси? – Я мовчала, до дня, коли Кіра прийшла з “заявочкою”, а мама її підтримала
Стільки років минуло, а мама так і не змирилася з тим, що я розлучилася з Василем. – Такого чоловіка втратила. Ти хоч в курсі, як він зараз живе?
Це ж дівчинка! Як можна Єву “проміняти” на Дмитра? Сукеночки, рюшечки, все кольорове. А що хлопчик? Одягнув штани, зверху тусклий светрик. Нічого особливого, – говорила на своє виправдання свекруха. Ось вони й дожили до того часу, коли онук сказав їм, що хоче змінити прізвище, на моє. – Не хочу з цією родиною мати нічого спільного. – В гості ми з сином до них не їздимо. Відвідує батьків лише Руслан
Це ж дівчинка! Як можна Єву “проміняти” на Дмитра? Сукеночки, рюшечки, все кольорове. А що хлопчик? Одягнув штани, зверху тусклий светрик. Нічого особливого, – говорила на своє виправдання
У мене одна кімната, тому й приютити сина з невісткою не було змоги. Софія ж живе в чотирикімнатній квартирі, яка дісталася їх сім’ї від діда з бабою, яких вже давно немає на цьому світі. Але одна там “проблемка”: живуть там і мої свати і молодший брат Софії. Невістка не може їх покинути, бо родичі ще тої слави зажили в містечку. Боїться вона, що одного дня прийде, а квартири вже немає
У мене одна кімната, тому й приютити сина з невісткою не було змоги. Софія ж живе в чотирикімнатній квартирі, яка дісталася їх сім’ї від діда з бабою, яких
Щоб Данелія не хвилювалася, чому мама її так пізно забирає з садка, вирішила зателефонувати колишньому чоловіку. – Що тобі ще від мене потрібно?, – зухвало відповів Орест. – Я не відмовляюсь від аліментів. Все справно сплачую. У мене тепер інша сім’я, якій я також потрібен. Якщо ти забула, ми розлучені, і вже давно. – Хочу тобі нагадати, що Данелія така ж моя дочка, як і твоя, – спустила я Ореста “на землю”
Щоб Данелія не хвилювалася, чому мама її так пізно забирає з садка, вирішила зателефонувати колишньому чоловіку. – Що тобі ще від мене потрібно?, – зухвало відповів Орест. –
В мене четверо синів, і всім не пощастило з дружинами. Хитрюги такі попадалися. Павло, мій другий, як я люблю казати, двічі на “рушник щастя” ставав, і жодного разу нічого путнього не вибрав. Старшенький Іванко також розлучений, має дитинку, яку тепер повинен забезпечувати. Одного Антона я вберегла. Він біля мене живе, бо для чого на оренду такі гроші викидати, якщо кімнати пустують. А ось Олега в свої руки Ярина взяла, і не випускає
В мене четверо синів, і всім не пощастило з дружинами. Хитрюги такі попадалися. Павло, мій другий, як я люблю казати, двічі на “рушник щастя” ставав, і жодного разу
Батьки Максима живуть в селі. В них гарний будинок і сад, в якому велика альтанка. Крім Максима у батьків є ще два сина, які вже створили свої сім’ї. Того дня були всі, і брати і невістки з діточками. Всім я припала до душі, тільки не батькові. І все б нічого, бо почалась його “не любов” після однієї нашої спільної з Максимом витівки. Вона так сильно розлютила Григорія Степановича, що той навіть поїхав у моє село, щоб побільше про мене дізнатися
Батьки Максима живуть в селі. В них гарний будинок і сад, в якому велика альтанка. Крім Максима у батьків є ще два сина, які вже створили свої сім’ї.
Коли я познайомила Сергія зі своїми батьками, вони йому сподобалися, хоча тато “багато говорив”, він в нас така людина, не дає нікому слова сказати, а мама з порога повчала, бо вона “життя прожила”. Але на це Сергій уваги не звернув, йому найбільше впало в око те, в яких умовах вони живуть. Але і це не завадило нам жити разом, хоча й на орендованій квартирі. Ох, як же я про все шкодую
Коли я познайомила Сергія зі своїми батьками, вони йому сподобалися, хоча тато “багато говорив”, він в нас така людина, не дає нікому слова сказати, а мама з порога
Як би я не шукала причину, але все ж прийшла на день народження до мами і привітала її. Даринку з собою не брала, вона день перед тим погано себе почувала. Моя дочка з’явилася на світ через два дні після бабусі, тому своєю появою зробила їй найцінніший подарунок. На святкування доньки ми запросили і хресних, і батьків, і друзів. Але мамі цього було мало, їй “вклонитися” потрібно. Така вона вже людина
Як би я не шукала причину, але все ж прийшла на день народження до мами і привітала її. Даринку з собою не брала, вона день перед тим погано
Я розуміла, шило з мішка рано чи пізно вилізе, але продовжувала робити свою справою, хоч і лячно було. Не знаю яким дивом, але Валера одного дня таки дізнався про мою “нову любов”. Коли я ввечері прийшла додому, він увімкнув свій телефон, і дав подивитися відео, яке він сам і зняв. – Більше цього Андрія в твоєму житті не буде. Забудь! – Можливо він і правильно вчинив, але Андрій – єдина моя любов була і буде
Я розуміла, шило з мішка рано чи пізно вилізе, але продовжувала робити свою справою, хоч і лячно було. Не знаю яким дивом, але Валера одного дня таки дізнався
Мені таке почути від “за крок” свекрухи було вкрай образливо. Мало того, що всю організацію ми взяли на себе, так Катерина Степанівна навіть не вшанувала нас своїм візитом за тиждень до торжества. – А чого мені до вас їхати. Це ж не близько. Самі вирішуйте, ваше свято. – Добре, подумали ми з Денисом. Та за день до торжества від неї почались дзвінки. І то не так, і це не сяк. – А де ж ви були раніше?
Мені таке почути від “за крок” свекрухи було вкрай образливо. Мало того, що всю організацію ми взяли на себе, так Катерина Степанівна навіть не вшанувала нас своїм візитом

You cannot copy content of this page