Головна

olesya

Влад Яма з красунею-дружиною, та вже таким дорослим синочком Леоном, зачарували шанувальників: неймовірно стильна фотосесія
Шоу-бізнес 0
Влад Яма з красунею-дружиною, та вже таким дорослим синочком Леоном, зачарували шанувальників: неймовірно стильна фотосесія Зоряний хореограф Влад Яма разом з дружиною Ліліаною і сином Леоном знялися у
Зять каже, що смачнішої кабачкової ікри він в житті не куштував. А я зі свого боку додам, що простішого рецепту вам не знайти. Записуйте і готуйте! Пальчики оближеш!
рецепти 0
Зять каже, що смачнішої кабачкової ікри він в житті не куштував. А я зі свого боку додам, що простішого рецепту вам не знайти. Записуйте і готуйте! Пальчики оближеш!
Богданка пару години не відходила від коляски, перебуваючи в захопленні. Йти додому категорично не хотіла, навіть розплакалася: “А можна я ще з Сашенькою пограю?” – Саші вже спати пора, – відповіла моя подруга і додала: – А ти попроси батьків, щоб тобі братика подарували… Ох, краще б вона цього не говорила! Тому що, тільки-но переступивши поріг нашої квартири, Богданка тут же почала просити нас з Сергієм: “Подаруйте мені братика!”
життєві історії 0
Випереджаючи однолітків в розумовому розвитку, наша дочка в два роки задає такі питання, що у нас з чоловіком дар мови пропадає. Та й характер у неї ще той.
Мені важко згадувати те, що трапилося. Чітко пам’ятаю, як Аня сиділа на лавці і з задоволенням їла лимонне морозиво. Обличчя у неї було таке щасливе! Ми з Мирославом стояли в двох кроках від неї і обговорювали подальший план розваг. Час від часу я поглядала на дочку. І ось подивилася в черговий раз… На лавці Анни не було. Вона зникла
життєві історії 0
Ми з чоловіком були такі молоді, так безтурботні! Нам щастило, і у нас все виходило. До пори до часу… Але прийшла біда. Ми були молоді і безтурботні –
Коли я зайшла в кабінет, там нікого не було. Колеги з’явилися лише через п’ятнадцять хвилин після мене! Побачивши їх, я мало не знепритомніла. На Орисі були вчорашня спідниця і блузка! Такого ще не траплялося! Виходить, не ночувала вдома?
життєві історії 0
Остап і Орися так підходили один одному! І мені спало на думку їх посватати. Ось тільки як? Думала я, думала – і придумала… Все, на сьогодні вистачить, –
– Доню, ти розумієш, що говориш? Він заради мене з дружиною розлучився, а я виставлю його за поріг? Від несподіванки я навіть здригнулася. – Так він був одружений?! Я дивилася на жінку перед собою і не могла повірити, що це моя мати. Та, яка все життя вчила мене доброті і справедливості
життєві історії 0
Я завжди вважала, що у нас щаслива і дружна сім’я. До пори до часу так воно і було… Додому я в той день поверталася в хорошому настрої, як
Посміхаючись, Іван з насолодою розповідав мені, наскільки його нове кохання краще за мене. І котлети у неї смачніші, і квартира не запущена, а нова, з голочки, і фігура витонченіша. Напевно, він очікував, що я почну плакати і вмовляти його повернутися. Але мені було ніколи – через пів години мене чекала Даринка
життєві історії 0
Тепер я точно знаю, що будь-які випробування долі – зовсім не кінець життя. Це просто її черговий крутий поворот, за яким тебе чекає щось нове. Потрібно лише встояти,
– Ви з Василем багато років у мене за спиною крутили шури-мури, – констатував Максим. – Як я раніше не здогадався, адже ти ж часто до нього навідувалася. І навіть прямо мені про це говорила. Знущалася?! Ви, напевно, разом сміялися над моєю довірливістю. А я, дурень, вам вірив. – Ти й справді дурень! – сказала я
життєві історії 0
Ну хіба могла я подумати, що в головному герої моєї злощасної новели чоловік впізнає себе? І якби ж то образ був позитивний, так ні ж – я описувала
У передпокої рипнули двері – очевидно, чоловік повернувся з роботи раніше, ніж зазвичай. З чого б це? Я вирушила зустрічати свого господаря і остовпіла: мій благовірний стояв в дверях при повному параді з величезним букетом білих троянд. – Це тобі, Леся, з Днем усіх закоханих! – посміхнувся Юра, простягаючи мені квіти
життєві історії 0
Кумедний випадок стався в нашій родині в минулому році на День святого Валентина. Тепер ми відзначаємо це свято по-справжньому – приємно, що є ще один день, коли можна
Про власне житло ми з Ігорем мріяли довгих сім років. Весь цей час поневірялися по орендованих квартирах, і ось нарешті сталося. Правда, радість від покупки чудової двокімнатної квартирки в тихому спальному районі сильно затьмарював один факт: необхідність виплачувати кредит. Хто коли-небудь зв’язувався з цим, відмінно знає, яка це морока
життєві історії 0
Необхідність щомісяця виплачувати  кредит змусила нас ввести режим сильної економії. Рахували кожну копійку. Про власне житло ми з Ігорем мріяли довгих сім років. Весь цей час поневірялися по

You cannot copy content of this page