Головна

olesya

Ми з чоловіком давно живемо, як співмешканці, тільки заради сина. У нас з Віталиком вільні стосунки, і я б ніколи такого собі не дозволила, якщо б Віталій не почав першим. А нещодавно чоловік, хоч колишній, почав проявляти увагу до мене і до сина. Я навіть почала надіятися, що можна повернути нашу щасливу родину. Але не тут то було. Без вигоди не обійшлося. За використані гроші Віталій збирався їхати на відпочинок зі своєю кралею
життєві історії 0
Моя історія почалася ще в школі, де я зустріла свого чоловіка Віталія. Разом ми пройшли через багато чого: починали власний бізнес, підтримували один одного у важкі часи, раділи
Сестри Вадима дуже засмутились, коли дізнались, що він відкрив свою фірму. Їх же чоловіки так і продовжували працювати на тестя. Ось тому-то свекруха, яка в нашу квартиру ні ногою, миттю постала на нашому порозі. – То де таке бачено? Ти не рідний син Петра, і досяг таких висот.- В цей момент в квартиру зайшов і свекор, який розставив усі крапки над “і”. – Та наші зяті і пальцем не поворухнули, щоб стати самостійними. Вадим же в мене вчився і досяг тих висот, на які заслуговує. – А потім сталося так, що весь бізнес Петра Олексійовича перейшов Вадиму
життєві історії 0
Мій чоловік був не потрібен ні рідній матері ні двом сестрам. Лише спадок батька змусив їх задуматися. Мій Вадим народився у матері без шлюбу, так вийшло. Багато їй
До РАЦСу приїхала і рідна сестра Володі. Але її настрій мене засмутив. Після розписки я підійшла до неї, щоб запросити до себе на застілля, але та відмовилася, сказала, що чоловік погано почувається. Я не наполягала, але коли ми залишилися з Ольгою наодинці, вона сказала: “Думаєш, тобі все вдалося? Затягти мого брата під вінець? Нічого в тебе не вийде. Квартира буде мого сина. В нас з ним вже давно домовленість щодо того”
життєві історії 0
Після РАЦСу ми планували посидіти в нас дома, бо які ресторани в наш час, та й не молоді ми вже, щоб таке організовувати. Але рідна сестра Володі не
Моя Валя почала натякати, що всю спадщину ми рано чи пізно повинні переписати лише на Катю. Але в нас двоє дітей, ба більше, наша старшенька Андріана в житті багато чого досягла, і ми повинні її також підтримати. Але мою дружину не перепреш. – На вихідних готуйся, діду, до нас онуків Катруся привезе! – Але ж і минулої неділі вони в нас були! Може, нехай Андріани діти приїдуть. – Ті багачі, можуть собі і няньку замовити. – Але і це ще пів халепи. Я недавно дізнався, що Валя Каті кожного місяця пристойну суму на карту переводить
життєві історії 0
Моя Валя почала натякати, що всю спадщину ми рано чи пізно повинні переписати лише на Катю. Але в нас двоє дітей, ба більше, наша старшенька Андріана в житті
То як квартира в Києві пустувала, ніхто туди не їздив, а як тільки там поселились ми, і привели її в порядок, відразу ж свекруха надумала їздити до нас чуть не кожного місяця, ще й з онуками. Але на Трійцю вже не приїде, бо ми повідомили, що знайшли хороший варіант оренди і переїжджаємо найближчим часом. Коти їй наші не сподобались. Я то розумію в чому справа. Тепер на тій квартирі можна і заробляти. Бо в той “бардачелло” ніхто б не поселився
життєві історії 0
То як квартира в Києві пустувала, ніхто туди не їздив, а як тільки там поселились ми і привели її в порядок, відразу ж свекруха надумала їздити до нас
На весілля сестра замість того, щоб нас з Кирилом привітати, сказала: “Я надіюсь, ти в новому статусі про мене не забудеш”. Я ж її слова прийняла з усмішкою, хоча потім мені було не до сміху. На свій тридцятий ювілей Ірина замовила в якості подарунку кулон з діамантом. Аргументувала вона все тим, що в мене і сережки і каблучка з діамантом, а в неї нічого нема. На святкування ми прийшли з коробочкою “Золотий Вік”, але і в той раз я сестрі не вгодила. Не спілкуємось ми вже який час!
життєві історії 0
– В мене ж ювілей! Як-не-не-як, а тридцять років. Тому, сама розумієш, подарунок повинен бути пристойний, – сказала мені сестра, натякнувши на невеличкий золотий кулон з діамантом. Іринка
Після серйозної “бурі” невістка  взяла деякі речі і пішла з дому, залишивши онука на мене. Я ж працюю вахтеркою і доглядати за дитиною не маю як. Я думала Олег з Наталкою вже не помириться, але, на диво, прийшов він одного дня і сказав, що Наталя повернеться до нього, але є одна умова – я повинна піти з дому. Наголошу, зі свого дому, на який ми з чоловіком так важко заробляли свого часу. Ніколи й подумати не могла, що син проміняє рідну матір на якусь жінку
життєві історії 0
Після серйозної “бурі” невістка  взяла деякі речі і пішла з дому, залишивши онука на мене. Я ж працюю вахтеркою і доглядати за дитиною не маю як. Я думала
На наше весілля моя свекруха прийшла вся в чорному і навіть на волоссі була чорна брошка. Але і це я б пережила, якби не хустина, яку вона накинула мені в церкві під час вінчання. Я до останнього надіялася, коли Ангеліна Василівна витягла її з пакета, що кінці сірі. Але ні. На білосніжній сукні чітко виднілося чорне мереживо. Мене тоді всю перетрусило. Все святкування вона так заводила, що чутно було за кілометр. А все тому, що її сине, юрист не заслуговує на дружину – медсестру
життєві історії 0
На наше весілля моя свекруха прийшла вся в чорному і навіть на волоссі була якась брошка і також такого кольору. Але і це я б пережила, якби не
Остап не признавався де він працює. “Гроші в мене є, що тобі ще потрібно?”. Але я таки дізналася, добрі знайомі розкрили мені його секрет. Ми розійшлися, бо бути з людиною з такою професією не входило в мої плани. І ось через сім років я дізнаюсь, що Остап приїхав в наше містечко. Виявляється, в нього крута автівка, дружина, син і бізнес. Як же я шкодую, що одного дня його покинула через “некрасиву” професію. Я б жила як королева
життєві історії 0
Краще б я нічого про долю цього Остапа і не знала. Тепер душа не на місці. Профукала такого багатого мужика. Хочу вам розповісти свою історію з життя. Не
Сьогодні я вирішила поговорити зі свекрухою про своє бажання розлучатися. Сподівалася на розуміння і підтримку, але замість цього отримала шквал критики. “Якщо тобі не підходить мій синок, то я навіть не знаю, хто тобі підійде. Маєш чоловіка, та й радій, хтось і того не має. Ще й за щастя маєш отак собі вдома сидіти, нічого не робити. Інший би взагалі такого не допустив. Та й по дому дивись, що ти робиш щось дуже? А Петрик у мене без шкідливих звичок на тебе навіть косо не дивиться. Подумаєш, немає про що поговорити. Тебе що, мама не попередила, що з часом так і буде. На що ти розраховувала?”
життєві історії 0
Із своїм чоловіком Петром вже майже двадцять років разом. Ми зустрілися на вечірці у спільних друзів. Нам було по двадцять два роки, ми тільки закінчили університет і мріяли

You cannot copy content of this page