Сину вже двадцять, тому мені й соромно за нього. Я не здивуюся, якщо мені сусіди будуть на сина жалітися, що їм неприємно з ним в ліфті їхати. Ось я і вирішила провчити Маркіяна. Я протрималася близько двох тижнів, але сьогодні не витримала. Прийшла з роботи і сама почистила йому взуття, попрала і попрасувала одяг на ранок, не можу дозволити вийти з дому брудним і не почищеним, соромно
Моєму сину Маркіяну вже 20 років, він сильний хлопець, розумний, приємний у спілкуванні. Навчається в університеті, не фанат навчання, але стипендію отримує. Ми з другим чоловіком оплачуємо йому
Микола ще до весілля по заробітках мотався. Жити було важко без чоловічої руки, бо з кожним “цвяхом” я бігла по сусідах. Ось тому я й раділа, коли по стану здоров’я мій чоловік повернувся в Україну. Я ж не думала, що його бабуся, якої вже багато років немає на цьому світі, нам наробить такої “бурі”. Так важко мені, що годі й словами описати
Микола ще до весілля по заробітках мотався. Жити було важко без чоловічої руки, бо з кожним “цвяхом” я бігла по сусідах. Ось тому я й раділа, коли по
Ми з Віктором мріяли про велику сім’ю. Саме тому у нас рік за роком народилося троє діток. Але мені з ними важко. Я не встигаю готувати смачну їжу, тому зазвичай готую щось з напівфабрикатів. Я ж була впевнена, що мої батьки нам будуть допомагати, але вони списують все на роботу. Дивно мені, бо мали б тішитися онуками. Те, що ми їх відвідуємо раз на тиждень або що вони водять дітей у кіно, на мій погляд, однозначно недостатньо
Мої батьки відмовляються няньчити наших з Віктором дітей. Як би це не звучало дивно, я знайшла підтримку у свекрухи. Ми з чоловіком завжди мріяли про велику сім’ю, тому
Заходить моя свекруха в кімнату, а в руках синій махровий рушник. Сама ж світиться від щастя, бо по акції купила. – Синок, дивись який я купила рушничок! Має татові сподобатись! – Олег щось там мамі буркнув, ледь відірвавшись від телефона. І тут я викотила очі на свекруху. – Якому татові? Ви при своєму розумі? – Щоб ви розуміли, мого свекра не стало майже пів року тому. Так вийшло, що свекруха після того, як залишилася одна, переїхала жити до нас
Заходить моя свекруха в кімнату, а в руках синій махровий рушник. Сама ж світиться від щастя, бо по акції купила. – Синок, дивись який я купила рушничок! Має
Я зварила бурячки, бо хотіла, щоб свекруха зробила свої фірмові, з хроном, які в неї завжди дуже добре виходить. Я ж цілий день і паски пекла, і в квартирі вологе прибирання робила, і м’ясо запікала, і ввесь декор до свята готувала. Під вечір я почала нагадувати свекрусі про бурячки. Раз пішла нагадала, другий раз, а вона все лежить і лежить на дивані перед телевізором. Тут мені вже ввірвався терпець. Я ж і подумати не могла, що ту єдину “страву” вона і не думає готувати
Мою свекруху попросити щось зробити, то краще самому вже піти і зробити, і в цьому сьогодні я точно переконалася. Надія Петрівна завжди була такою, що вона і не
Ну не навчена Ірина економити, тому на Великдень наготувала всякого і різного. Стільки грошви було потрачено, що я за голову бралася. Єдине мене тішило, що декілька днів нічого не потрібно буде варити. Я ж і подумати не могла, що невістка вчудить. Та я ледь не стерпла, коли у вівторок вийшла з під’їзду і побачила свою невістку з чималеньким пакетиком. А вона, ти мудра яка, зробила вигляд, що мене не бачить і пішла далі!
Ну не навчена Ірина економити, тому на Великдень наготувала всякого і різного. Стільки грошви було потрачено, що я за голову бралася. Єдине мене тішило, що декілька днів нічого
Минулого року на день народження онучки я не прийшла і чоловіка не пустила. По-перше, такі святкування не на часі, а по-друге, я себе погано почувала. Але цього року я планувала, тільки невістка і словом не обмовилася. Ну ясна річ, для чого їй ми, до неї мама з Італії приїхала, яка ще жодного разу онучку не бачила. Якщо чесно, не сильно й хотілося нам йти, бо в Злати нічого немає з нашої родини. Вся вона пішла в Лесю, на жаль. Куди там, місця минулого року їй прогоріли, бо ми не попередили, ось і обіди “повні штани”
Так, минулого року на перший день народження своєї онучки я не прийшла і чоловіка не пустила. По-перше, такі святкування не на часі, а по-друге, я себе погано почувала,
Заходить до квартири Галина Петрівна і як має бути, каже: “Христос Воскрес!”, ми їй відповіли, а коли свекруха підійшла до Марії і повторила своє привітання, то донька відповіла: “Вибачте, але я в цьому не розуміюсь”. Я ледь дар мови не втратила, але якось намагалася викрутитися із ситуації, але Марія знову повторила свою фразу. Ой і чого я тільки не наслухалася від свекрухи. Досі соромно!
Не розумію, як так вийшло. Я все життя намагалася привчити дітей до церкви. Старшу доньку Марію так і не вийшло, а ось молодший син Матвій мало-помалу, але ходить
Марія Петрівна мала б бути святою людиною, бо і до храму ходить, і на прощі їздить і в Києві у святих місцях бувала, але до святості Марії Петрівні далеко. Не знаю чи у вас таке є, але в нас є черга хто і коли буде в церкві прибирати і ось тої суботи маємо ми прибрати ну і ще по двісті гривень на квіти здати. З такою побожністю я й не сумнівалася, що моя сусідка піде до церкви прибрати, ще й до Великодня, але схоже вона вирішила інакше. З самого ранку вона спаня не мала, прибігла до мене
Знаєте, напевно всіх дратують люди, які тільки і говорити вміють, а як до діла доходить, до їх немає. Саме так є і з нашою сусідкою, яка всюди встигне
На Великдень син знову кудись чкурнув, а щоб Анні не було важко, він привіз дітей, а їх в нього троє і всі дівчатка, до нас на весь день. Спершу я раділа їх появі, але згодом це почало дратувати. І чоловік мій каже, що це не нормально. Поки Влад насолоджується життям, ми виховуємо його дітей. Просто я хвилююсь, щоб у сина не вийшло з другою дружиною, як з першою, тому й догоджаю, як можу
На Великдень син знову кудись чкурнув, а щоб Анні не було важко, він привіз дітей, а їх в нього троє і всі дівчатка, до нас на весь день.

You cannot copy content of this page