Головна

olesya

Свекруха запропонувала Івану віддавати їй більшу частину зарплати “на зберігання”. “Ви інакше на квартиру ніколи не зберете. Ми з татом будемо свої потрохи докладати. І за пару років буде у вас свій дах над головою”. Я ж повірила. П’ять років ми не жили, а виживали. А коли я запитала свекруху, яка там сума, та сказала, що все вклала в свою хату, бо думала, що ми, як і старший син з дружиною, з ними жити будемо!
життєві історії 0
І я і Іван виросли в одному селі. Такої хати, яка красувалася на їх подвір’ї, на той час ні в кого не було. Тато Івана був головою колгоспу,
На ювілей свекрухи зібралося багато людей. Вона всіма шанована особистість. Після привітання Віра Степанівна взялась за розпаковку подарунків. Коли дійшла черга до моєї коробочки з красивим червоним бантом, я світилася від гордості. Але не довго, бо невдовзі до мене підійшов свекор. З того сорому я закрилася у ванній кімнаті. Як добре, що моля свекруха увійшла в моє становище. Тепер до кінця життя будемо згадувати її 60-й ювілей!
життєві історії 0
На ювілей свекрухи зібралося багато людей. Вона всіма шанована особистість. Після привітання Віра Степанівна взялась за розпаковку подарунків. Коли дійшла черга до моєї коробочки з красивим червоним бантом,
В неділю Олена приїжджала додому, бо ми святкували її 18-річчя. Зібралися всією родиною, подарунки, побажання. Тут дивлюсь, якийсь хлопчина доставив великий букет квітів. Ми з чоловіком їх не замовляли, це ж дуже дорого. Олена ж відповіла, що це вся група на ті квіти грошима скинулася. “З чого б це?”- подумала я. Але що було робити? Прийшлося гостям сказати, що це від нас. А вже за тиждень дочку на крутій машині привіз дядько з сивиною на скронях
життєві історії 0
Живу я в селі і за все життя такого чуда не бачила. Звісно, різне бувало, але такої Санта Барбари я ще не знала. Чоловіка мого вже декілька років
Коли я на Великдень повернулася з Італії, дочка попросила мене зупинитися з тими заробітками. – Мамо, пожий для себе. В нас все є. – І це було правдою. Дочка не тринькала гроші, які я висилала багато років, а вкладала їх у свою квартиру і в будиночок в селі. Я послухалася, але проживши разом з рідними три місяці, знову повернулася до Італії. Родичі мене засуджують. Кажуть, що проміняла здорову дочку на хвору. Але мені байдуже. Головне, що Настя на моїй стороні
життєві історії 0
Коли я на Великдень повернулася з Італії, дочка попросила мене зупинитися з тими заробітками. – Мамо, пожий для себе. В нас все є. – І це було правдою.
Це було на початку літа. Діти були в таборі на Закарпатті. Я багато гуляла і насолоджувалася життям. І якщо чесно, зовсім не згадувала, що чоловік щось там говорив, про вільні стосунки. Поки одного дня не застала дома на коридорі чужі “каблуки”. Я все розуміла, але до такого готовою не була. Але все закінчилося тим, що чоловік замість того, щоб розважатися, бо я закрила на все очі, почав ревнувати мене
життєві історії 0
Це було на початку літа. Діти були в таборі на Закарпатті. Я багато гуляла і насолоджувалася життям. І якщо чесно, зовсім не згадувала, що чоловік щось там говорив,
“Десь інші жінки, як жінки, своїм чоловікам дарують хлопчиків, продовжувачів роду, а ти якась не правильна”, – сказав мені Андрій коли ми вийшли від лікаря, який повідомив, що в нас здорова і мила дівчинка – третя дівчинка. Мені так образливо стало, ви собі не уявляєте. Якщо так станеться, що десь на стороні мій чоловік буде мати сина, я не здивуюся. Чує моє серце, що до цього йде, а ось що буду робити я, це інше питання
життєві історії 0
“Десь інші жінки, як жінки, своїм чоловікам дарують хлопчиків, продовжувачів роду, а ти якась не правильна”, – сказав мені Андрій коли ми вийшли від лікаря, який повідомив, що
Ми з Павлом відразу ж домовилися, що будемо жити для себе, а не для дітей, як це роблять всі наші рідні і знайомі. Про батьківство ми багато років і не згадували. І все б нічого, якби одного дня мій чоловік в нашу спільну квартиру не привів Олену, ще й не одну, а з сином, який був як дві краплі води схожим на Павла
життєві історії 0
Ми з Павлом відразу ж домовилися, що будемо жити для себе, а не для дітей, як це роблять всі наші рідні і знайомі. Про батьківство ми багато років
Я повернулася з Італії де провела багато років і нарешті почала жити. Діти вже дорослі. Сину я придбала квартиру в новобудові, а дочці залишила свою. Я ж думала, все зробила по-чесному. Та дочка іншої думки. – Ти проміняла мене на цю Март, мамо! Повертайся в Італію і не сміши людей. Закохалася вона в такому віці! Ти ж не завершила свою місію. Купиш мені квартиру в новобудові і тоді роби що хочеш
життєві історії 0
Я повернулася з Італії де провела багато років і нарешті почала жити. Діти вже дорослі. Сину я придбала квартиру в новобудові, а дочці залишила свою. Я ж думала,
В цей вечір Оля пригостила мене аджикою, яку закриває для зятя, чим мене дуже здивувала. – Як? Зять же живе в Польщі? – Та Оля розповіла, що дочка просила все їй законсервувати, адже вони там сильно сумують за моїми закрутками. – Десь за тиждень буде їхати машина і я передам всього для дітей. – Живе Оля дуже скромно, адже одна в величезному будинку, комунальні послуги оплатить і ще трошки з зарплати на продукти залишиться. Дуже я дивуюся “забаганкам” дітей
життєві історії 0
В цей вечір Оля пригостила мене аджикою, яку закриває для зятя, чим мене дуже здивувала. – Як? Зять же живе в Польщі? – Та Оля розповіла, що дочка
Я вийшла заміж за вдівця з двома дітьми. Роман ідеальний і чоловік і батько. Ми б жили собі спокійно, якби не його мама. Річ в тім, що Ірина Петрівна постійно мене зрівнює з Лілею. Я взагалі дивуюся, як вона мене в дім дозволила привести. – Ромчику, ти оскверняєш пам’ять Лілі. В цьому домі недавно ще вона господарювала. – А в ці вихідні вона знову до нас прийшла, але претензії були інші
життєві історії 0
Я вийшла заміж за вдівця з двома дітьми. Роман ідеальний і чоловік і батько. Ми б жили собі спокійно, якби не його мама. Річ в тім, що Ірина

You cannot copy content of this page