Головна

olesya

Так ми з чоловіком напразникувалися в селі у сватів, що прийшлось в них заночувати. Сваха нам постелила в окремій кімнаті. Мій захропів моментально, а я трохи покрутилася і також заснула. Та не довго тривав мій сон. Поруч з ліжком почало щось шкряботіти. Я ліхтариком посвітила, а то миша. Але я галас зчинила. Позліталися всі. А сваха мені каже: “Спіть і не зважайте. Вона вас чіпати не буде!”
життєві історії 0
Так ми з чоловіком напразникувалися в селі у сватів, що прийшлось в них заночувати. Сваха нам постелила в окремій кімнаті. Мій захропів моментально, а я трохи покрутилася і
Я ледь витягла маму і сина з окупованого Ізюму. Ми втрьох стали жити на орендованій квартирі в Києві. Та недуга мами забрала її на небеса. Микола дуже важко пережив втрату, оскільки бабуся була для нього всім. Щоб полегшити його і свій стан, ми переїжджаємо на захід України. Дуже там хороші люди. Всі допомагають хлопцям на фронті, чим можуть. Я сама стала волонтером. А потім я дізналася дещо про свого сусіда Мирона, який сім’ю відправив за кордон
життєві історії 0
Мені дуже важко про це говорити… Все-таки на душі ще дуже свіжі “дірки”… До вторгнення я жила в Ізюмському районі. Так сталося, що виховую сина Миколу сама, через
Ще в машині я чула “запашок”, але щиро вірила, що сестра до такого не опуститься, і мені “здається”. Та в клініці я ледь біля неї встояла, хоча і не дуже близько старалася знаходитися. Ну, якось з горем пополам, пройшла вона обстеження. Повертаючись додому я запитала прямо, чи вона бриється під пахами і не тільки. – Ярино, то тільки ти така в нас пані міська. Це взагалі не дуже добре робити, бо раз Боженька нас так створив, значить так має бути!
життєві історії 0
Мені просто соромно за свою рідну сестру. Вона ще не така стара, щоб так себе запустити. Нас у батьків двоє. Я та старша на два роки Наталка. Заміж
Одного дня моя Олеся заявила, що переїжджає жити в інше місто, адже там їй пообіцяли серйозне підвищення по службі. Житло їй нададуть тому до кінця тижня потрібно зібрати всі речі. Цей тиждень для мене був найважчим в моєму житті. Я навіть не могла уявити, що не побачу у своїй квартирі онучку. З собою мене дочка не кликала, адже ще сама не облаштувалась. Але я знайшла рішення бути з ними поруч і жодного разу про це не пошкодувала
життєві історії 0
Моє життя, скажу відверто, завжди було під строгим контролем. У свій час я вийшла заміж за військового, а він в своїй службі був не останньою людиною, тому вдома
Коли ми з сином вже мали повертатися, я попросила Влада приготувати для нас легенький супчик, щоб з дороги і я, і син, могли перекусити, бо купленим я сина кормити не буду. Чоловік на диво легко погодився. Я зраділа і з нетерпінням чекала його “шедевру”. Ох, що мене чекало дома. Чоловік потираючи руки запросив нас до столу і почав розливати по тарілочках… – окрошку! Ох і обіди було!
життєві історії 0
Трохи смішно це звучить, але вперше за три роки спільного проживання, ми з чоловіком посварилися, а виною всьому стала – “окрошка”. Моя історія не буде виглядати, як історія,
Ох і відбуваються в нас “цирки”, де в головній ролі свекруха, як приїжджає її донечка з зятем. То вона вже бігає, метушиться, так хоче вгодити їм, готує найкращі страви, свою внучку балує всім з городу. А внучка, яка живе з нею, нехай сама піде собі назбирає тої полуниці чи суниці. Якось моя свекруха пішла в магазин, міській внучці смаколики купляти, так продавець звернула увагу: “Що це ти, Марійко, все по одному береш в тебе ж дві внучки дома”
життєві історії 0
Ох і відбуваються в нас “цирки”, де в головній ролі свекруха, як приїжджає її донечка з зятем. То вона вже бігає, метушиться, так хоче вгодити їм, готує найкращі
Євген приїхав в село один і сказав, що будуть вони з Вірою ремонт невеличкий робити. Я зраділа, бо вже давно треба все змінити. Але почали вони зі “своєї” кімнати. Там вікна виходять якраз на озеро. Почали вони стіни “валяти”. Я ж спочатку думала, що діти там балкон надумали зробити. Та виявилось куди складніше. – Віра сказала, щоб ми від тебе відгородилися, тоді вона буде в село частіше приїжджати. – Щоб ви розуміли, вони в свою кімнату вхід окремий зробили, а той що був – замурували
життєві історії 0
І як пережити цей позор в селі від рідного і єдиного сина, хто його знає. Як йду на маршрутку, то не раз чую, як люди шепочуться. Але нічого
В неділю ми з чоловіком були в торговому центрі. Денис надумав обновити собі джинси. Було декілька гарних варіантів і я зупинилася на світліших. Та чоловік вирішив останнє слово спитати у мами. Свекруха, не бачачи ні сині, ні тих джинсів, рекомендує купити йому темні. І щоб ви розуміли – Денис їх придбав. Мало того, що він бере в неї гроші, бо мало заробляє, так ще й повністю під її впливом
життєві історії 0
В неділю ми з чоловіком були в торговому центрі. Денис надумав обновити собі джинси. Було декілька гарних варіантів і я зупинилася на світліших. Та чоловік вирішив останнє слово
Коли дочка повідомила, що Мар’ян зробив їй пропозицію, я зраділа, хоча відчуття того, що може щось статися, мене не покидало. І ось, як то заведено перед весіллям, був дівич-вечір. А зранку моя Марія замість того, щоб повернутися зі щасливим обличчям, прийшла вся в сльозах. Почала я розпитувати що ж сталося. І тут Марія сказала, що вона цей вечір провела не з дівчатами, а з Сергієм. Та і як би ж то просто провела
життєві історії 0
Я все життя намагалася виховати порядних дітей. Я виросла в доволі побожний сім’ї. Дивно, але чогось частенько чула насмішки через свою віру, особливо в студентські роки. Тоді з
Додому з роботи в Польщі я повертався не заплановано, оскільки пошкодив ногу. Я вже достатньо заробив грошей, тому був впевнений, що мій сюрприз – повернення, дружина оцінить. Вже біля самої брами я побачив на подвір’ї чоловіка, який був ледь одягнутий. В голові відразу ж прокрутились слова знайомих: “Поки ти тут на хату горбатишся, твоя Олена в чужих обіймах живе”. Та дружина почала у всьому звинувачувати мене
життєві історії 0
Моя історія починається з того, що я зі своєю майбутньою дружиною Оленою познайомився, коли вона приїжджала літом до своєї бабусі Катерини з іншого села. Спочатку ми просто ходили,

You cannot copy content of this page