Головна

olesya

Іванка все мене підмовляла: “Надю, ви вже рік разом, не вводь чоловіка в літа, йому вже скоро 30. Сам Бог велів вам бути разом! Яка ж ви гарна пара”. Так я й послухала Іванку. Та серце було не на місті. Десь на підсвідомому рівні думала про Андрія. Важко нам жилось. Дійшло до того, що ми зробили паузу у наших стосунках, Володя пішов жити до батьків на ціле літо. Залишив мене з дітьми, кажучи: “Тепер я побачу, Надю, як ти даш собі раду. Ні копійки тобі не дам!”
життєві історії 0
Мріяла про щасливе життя з коханою людиною. Думала, що буду мати найкращого чоловіка! Не так сталося, як гадалося. Та почну зі шкільних років. Була відмінницею, “гризла граніт науки”
Мама попросила приїхати в село, бо великий урожай огірків, треба консервувати, а її рука в банку не влазить. Ми й приїхали всім сімейство. Під час роботи зрозуміла, що не хватає мені кришок. Я ще в двері сільського магазину не зайшла, як почула обурений голос сусіда. – О, приїхав! Сидить тут. Чого не їде свій регіон захищати? То наших хлопців туди забирають, а його чомусь минають. – Річ в тім, що мій Віктор з Луганська, але вже шістнадцять років ми живемо у Львові
життєві історії 0
Так неприємно все це вислуховувати, але що поробиш, це село… Мій чоловік з Луганська. Живемо ми вже більше шістнадцяти років у Львові. На даний час і батьків Віктора
Все в нас було: будинок, автівки, гроші, не вистачало лише дитячого сміху. Добре все обдумавши, ми зважились з Андрієм на допомогу спеціалістів. І ви знаєте, все вийшло. Та щастя наше тривало лише чотири місяці. Та ми не здались, і за деякий час Боженька подарував нам Богданку. Які ж ми були щасливі. Та давши мені одне “чудо”, боженька забрав інше – чоловіка!
життєві історії 0
Я отримала все, про що мріяла і втратила найдорожче моєму серцю, кохання мого життя. Зі своїм чоловіком Андрієм ми побрались в досить юному віці, коли нам було всього
Моя невісточка, не те слово, лінива. Буває, зателефоную до сина, а він в хаті прибирає, то питає в мене рецепт огірків, а недавно то взагалі, мене здивував, запитав, як вариться борщ. Питаю: “Сину, у вас все добре? Ви не почубились з Уляною “. Ні, все добре, мамо! Я прийшов з роботи і ми разом готуємо вечерю”. Щось не розумію я невістки, як то так, чоловік голодний і замучений з роботи прийшов, має їсти готувати, а що вона робила цілий день?
життєві історії 0
З чоловіком ми вже кілька років, як на пенсії, обзавелись господарством, насадили городини, щоб не сидіти без роботи, тай так і живемо. Виховали ми двоє дітей, в свій
Коли я зустріла Максима, у мене були дорослі діти та невдалий шлюб. Я хотіла втекти від усіх цих турбот, тому що Максим дав мені те, чого не міг дати мій чоловік. Але я залишилася вдома, я не могла переступити через себе. В мене ж діти. А недавно дочка прийшла до мене і заговорила про своє розлучення. Я розповіла їй власну історію, а Тетяна вичитала мене, як малу дитину. Тепер про все дуже шкодую
життєві історії 0
Коли я зустріла Максима, у мене були дорослі діти та невдалий шлюб. Я хотіла втекти від усіх цих турбот, тому що Максим дав мені те, чого не міг
В 55 років я вирішив зупинитися з заробітками і нарешті зажити з дружиною в квартирі з тими дорогими ремонтами і меблями. Діти вже мали своє життя. З весіллям я їм також допоміг. Оксана мене ще деякий час вмовляла. – Здоров’я ще є. Ти б нам на гідну старість ще заробив. – Та я не здавався. Пів року я прожив в цій квартирі. Виявляється, по документах вона вся на Оксану, як і автівка. Прийшлось мені з’їхати в село до мами
життєві історії 0
Звати мене Михайло. Мені 58 років. Пів свого життя, а може й більше, я пропрацював на заробітках. Де мене тільки не було. І Голландія, і Чехія і Німеччина,
В неділю після обіду висилає мені дочка “скрін”, де подружка в Карпатах з чоловіком: відпочиває, веселиться і без дітей, бо з ними так не відпочинеш. І починає говорити, що якби я сиділа з її сином, то і вона могла б зараз там бути, а я погана бабуся, і кинула слухавку. Чоловік каже не зважати, що їй пройде. Але мені важко на душі. Що дочка від мене хоче? Щоб я лишила роботу в сорок п’ять років? А потім що? Зуби на поличку?
життєві історії 0
Нам з чоловіком по сорок п’ять років. Ми разом зі шкільної парти. В двадцять років ми вже були батьками двох дітей. Старший в нас синок, а через півтора
Мою маму виховували бабуся з дідусем. На даний час вона живе і працює в Іспанії. Одного дня зі мною зв’язалася якась жінка і назвалася Іванкою. Сказала, що вона моя тітка і щоб я дала номер мами. Я ж пояснила, що мами тут немає, і що ніякі телефони я не даю. Тоді вона почала розмову зі мною. – Твоїй бабусі потрібна допомога. Ми вже зробили все можливе, але гроші закінчилися. Або ти, або твоя мама, нехай переведе
життєві історії 0
В моєї мами було важке життя, а все тому, що виростила її бабуся з дідусем. Мама вела не дуже хороший спосіб життя. Тата мама свого ніколи не бачила.
Я ледь не плакала від образи, коли моя Світланка тост свекрусі почала говорити. По-перше, вона її мамою назвала, що мені відразу “кольнуло”, а по-друге, подарувала путівку в санаторій, бо та важко працювала все життя і їм допомагала. А я що, байдики била? Я так працювала, що від мене чоловік до іншої пішов. Але зараз я на пенсії, і хочу дати дітям те, чого їм всі ці роки бракувало. Та вони цього вже не хочуть
життєві історії 0
Я тільки зараз зрозуміла, що зробила колись велику помилку, промінявши сім’ю на роботу своєї мрії. І що тепер робити, хто його знає. Я вийшла заміж в 27 років.
Нещодавно Василь з сім’єю приїхав до нас на дачу. Невістка з телефону не вилазила, нічого мені не допомагала, але в одну мить її ставлення до нас змінилося. Річ в тім, що чоловік сказав Василю, що допоможе їм з квартирою, дасть на перший внесок іпотеки, бо скільки можна по орендованих мотатися. Невістка як про це дізналася, давай біля мене крутитися. До вечора була і домашня піца на столі і налисники посмажені
життєві історії 0
В нас з чоловіком двоє дітей. Два сина. Ми вже на пенсії, але маємо дачу, яку збудував сам чоловік, і проводимо там переважно свій час. Чоловік мій працював

You cannot copy content of this page