Головна

життєві історії

Володимир почав плакати ще з автівки, а коли підійшов до найрідніших, став цілувати світлини. Дружині і дочці він приніс квіти, а онукам іграшки та цукерки. “Не можу довго без них”, – каже, витираючи сльози. “Росіяни відібрали в мене найцінніше. Як тепер жити, один Бог знає”
життєві історії 0
Як тепер жити, один Бог знає… Історії з життя українців, які неможливо читати без сліз. Це дуже важко… Ніколи не забудемо… Така тепер зустріч з рідними… Щонеділі Володимир
Ми з Росії і недавно родиною переїхали в Мексику. Це було складне і не просте рішення. Час, самі розумієте, для росіян який. У мене коріння українське, але на історичну батьківщину зараз дорога закрита, а лишатися в РФ теж не наша мрія. Ми не могли користуватися своїми банківськими картками. У мене тут є подруга, вона з України. Ми разом були в спа та балакали. До нас підійшла жінка поговорити і запитала у нас англійською, звідки ми. Вона змінилася в обличчі і перестала зі мною розмовляти
життєві історії 0
Ми з Росії і недавно родиною переїхали в Мексику. Це було складне і не просте рішення. Час, самі розумієте, для росіян який. У мене коріння українське, але на
Коли російський солдат сказав чоловіку збиратися, я стерпла. – Гляньте на мене! Я ж сама ледь ходжу! Що я робитиму без свого Миколи? – Вони відповіли, що повернуть. По дому підібрали все: і планшет і старі телефони, і навіть мій записник. Не збрехали, за три тижні Микола переступив поріг хати. Я його спершу не впізнала!
життєві історії 0
Коли російський солдат сказав чоловіку збиратися, я стерпла. – Гляньте на мене! Я ж сама ледь ходжу! Що я робитиму без свого Миколи? – Вони відповіли, що повернуть.
Мені дивом вдалось виїхати з Ізюма до дочки в Німеччину. Чоловік залишився дома. В такій важкій обстановці він навіть лагодив щось по будинку, латав вікна. Та раптом зв’язок обірвався. Через тиждень мені задзвонив сусід, з будинку навпроти
життєві історії 0
Історії людей, від яких перехоплює дух. Боже, збережи нашу Україну. Дай мужнім українцям вистояти на своїй землі! Зупини ворога! 61-річна жителька Ізюма Олена Гребенюк працювала в Ізюмському міськрайонному
Голова обертом від цих сумнівів. Я не хотіла, щоб дочка Ярина з дітьми їхала в Польщу, адже у нас у Франківську дуже нормально, спокійно. Я знаю, чим кінчаються такі розлуки. Але хто мене слухав! Ну ось тепер дочка і має. Я про все знаю, але чи втручатися? Гадаю, не буде зайвим, якщо я запишу нашу розмову на диктофон
життєві історії 0
Голова обертом від цих сумнівів. Тепер дочка і має… Я про все знаю, але чи втручатися? Коли я сама виходила заміж, моя мати була проти. Мій наречений їй
Потай від дітей Софія Іванівна купила пів року тому квартиру в Італії на тяжко зароблені гроші, але навіть не здогадувалася, у що їй це виллється, коли дізнаються діти. А вони дізналися. Так було дуже довго: сенс життя – це догляд за старенькими синьйорами у Римі. Якось, восени 2021 року, Софії дуже захотілося приїхати і побачитися з сім’єю
життєві історії 0
Потай від дітей Софія Іванівна купила пів року тому квартиру в Італії на тяжко зароблені гроші, але навіть не здогадувалася, у що їй це виллється, коли дізнаються діти…
Наша мама завжди сподівалася, що зустріне старість біля доньки, але Таня протягом багатьох років приїжджала до рідної оселі дуже рідко. Тому поруч з мамою завжди була лише я. Сестра жила приспівуючи. Якоїсь миті я зрозуміла, що не бачила її близько 25 років. Сама уже не молода. І ось Таніна родина втрачає на Харківщині усе. Примчала, та така ріднесенька! У мене було 3 корови, трактор, пристойний автомобіль. За роки шлюбу з’явилося троє чудових дітей
життєві історії 0
Моя молодша сестра Тетяна вийшла заміж 20 років тому. Тоді вона одразу переїхала жити до іншого міста. Наша мама завжди сподівалася, що зустріне старість біля доньки, але таня
У квітні цього року мені вдалося виїхати з Сумщини в Канаду і влаштуватися на роботу нянею. Мої майже дорослі діти залишилися в Україні – це їхній вибір. Я з маленького українського містечка переїхала до провінції Онтаріо. Послуги коштували мені $5 000. «А навіщо Вам це? Вам мало допомоги й підтримки, яку надає вам наша країна?»
життєві історії 0
У квітні цього року мені вдалося виїхати з Сумщини в Канаду і влаштуватися на роботу нянею. Мої майже дорослі діти залишилися в Україні – це їхній вибір. Я
Я вже майже 8 місяців проживаю у Польщі. Побувала я з дочкою я в десяти різних містах, жили ми у маленькому 10-тисячному містечку Нове-М’ясто-Любавську, а зараз мешкаємо у 400-тисячному обласному центрі Гданську. Зараз розповім, як краще вибрати місто. Ми за тиждень майже нічого не витрачали. Нам з Гданська дешевше та простіше з’їздити до Німеччини та Скандинавії, ніж додому в Україну. Наскільки у Гданську просто жити!
життєві історії 0
Мене звуть Ольга, я вже майже 8 місяців проживаю у Польщі. Побувала я з дочкою я в десяти різних містах, жили ми у маленькому 10-тисячному містечку Нове-М’ясто-Любавську, а
Я втомилася від чоловіка, дітей, побуту. Гори посуду і обурливий вигляд вчительки, вже сниться мені ночами. А що я вдію, всі ж розумними не будуть. Але Андрій цього не розуміє, і всю провину скидає на мене. Каже, що я погана мама. Нещодавно я дійшла одного висновку. Це буде найкращим моїм вирішенням
життєві історії 0
Я втомилася від чоловіка, дітей, побуту. Гори посуду і обурливий вигляд вчительки, вже сниться мені ночами. А що я вдію, всі ж розумними не будуть. Але Андрій цього

You cannot copy content of this page