життєві історії

Я вдова вже 10 років, тому на думку свекрухи маю продати квартиру, нажиту з її сином, а гроші віддати їй, щоб вона з небезпечного міста на Дніпропетровщині змогла

Старенька мати мого чоловіка скоро залишиться зовсім сама. Я люблю свою свекруху і хочу забезпечити їй спокійну старість. Соцпрацівники та доглядальниці — це не варіант, не можна так

Вже немає сил приймати гостей, але родчі із села не знають міри, їдуть і їдуть. Звісно ж, без попередження. Підтримувати добрі стосунки з близькими людьми – це чудово,

Ми з чоловіком пенсіонери, виїхали з Києва до знайомих у Швецію. У Київ прибули зі Сходу в березні, але належної підтримки не отримали, дітей і родичів ми не

Моя дочка з чоловіком, коли це все почалося у лютому, жили біля Києва, а я в райцентрі в області. Дочка була при надії, там стало дуже тривожно і

Я так завжди хотіла переїхати до колоритної Італії! Знайти роботу, вийти там заміж, стати повноправною громадянкою. І я таки потрапила до цієї країни, хоча привід сумний – події

Я з корейської родини, колись мої предки осіли на Донеччині, торгували в Донецьку на ринку. Потім, після 14-го року, ми вже в Донецьку не були, а відкрили своє

Ми з дітьми, поки чоловік захищає Україну, переїхали до моїх свекрів в село на Полтавщину. Тут, дякувати Богу, спокійно. Але в їхній родині мені дуже тяжко, я поясню,

Переїхала до мене в селище з Харкова моя дочка з 4-ма дітками. Слава Богу, давно пора було! Чоловіка в неї рік тому не стало, а самій важко, ще

В Україні я працювала в ресторанному бізнесі, поки не втратила все в березні. Моя сестра на той момент вже 7 років жила в Італії, біля Неаполя. Віка сказала