життєві історії
Чоловік Богдан на передовій, мені 28 років, донечці скоро виповниться 7 років. Я її народила сама, бо її батько мене покинув. Батьки тоді допомагали, але мати постійно говорила,
Приїхали ми пожити до свекрів з під-Києва на Закарпаття. Але мама мого чоловіка не виявилася тою привітною газдинею, як тут більшість жінок. Вона геть інша! Заздрість свекрухи стала
Я з двома дітками сім місяців тому опинилася вперше у невідомій країні. Нічого не знаю, що робити – також не відомо.Чого чекати? Як я жалкувала перші дні, що
Я й не думала, що тут так не дешево, коли ми тікали зі Львова після перших прильотів по Україні. Але ж безпека діточок дорожча! Та й знайомі у
Мама часто виглядала втомленою, і я її розуміла, як ніхто інший. Того дня вона взяла мене за руку, і ми присіли біля столу, на якому запарювався запашний чай.
Колись я мріяла виіхати жити в Польщу. “Накаркала” сама собі, як то кажуть. Хочу розповісти, як живу й працюю. Мені 46 років і я опинилася на півночі Польщі
Це раптове зізнання свекрухи просто перевернуло моє життя. І як тепер далі? Довгі 10 років ми з чоловіком Артемом жили душа в душу. На початку наших стосунків я
Чесно зізнаюся, я ніколи б у житті не сказала, що в мене поганий брат. Але цього року все змінилося і, мабуть, стало на свої місця. Коли починався цей
Пишу це, щоб поділитися однією дивною історією, яка сталась у моїй родині зовсім нещодавно. Отже, три роки тому я вийшла заміж за Станіслава. Усі казали, що мені неймовірно
Розповім свою історію відпочатку. Живу в квартирі чоловіка, але офіційно ми не розписані. Моєму чоловіку 60, і зараз він лежить у лікарні. Прогнози не втішають: швидше за все