fbpx
Головна

життєві історії

Ой, Тамаро, шкода мені тебе! Чотирьох дітей на світ привела, а толку з них. Всі вони простими робочими працюють. Інше діло мій Іванко. Він моя гордість. Єдина надія в старості. Вивчився в університеті, а тепер хорошу посаду отримав. Ще трішечки і до директора допрацюється. – Мамо, я не маю змоги за тобою доглядати! Сама розумієш – робота! Збирайся, ми їдемо, – сказав Іван, коли мама в черговий раз злягла
життєві історії 0
Ой, Тамаро, шкода мені тебе! Чотирьох дітей на світ привела, а толку з них. Всі вони простими робочими працюють. Інше діло мій Іванко. Він моя гордість. Єдина надія
Роман спокійно спав. На відміну від чоловіка, Ніна не спала. Вона практично не зімкнула очей усю ніч. Ні, часом відключалася, засинала тривожно, але через короткий проміжок часу прокидалася – думка про те, що вона збиралася зробити найближчим часом, турбувала її, не давала спокою. Вона з тужливою ніжністю дивилася в кохане знайоме кожною рисочкою обличчя. – Молодець! Одружений? – чомусь поцікавилася Ніна. У шкільні роки вони з Пашкою дружили
життєві історії 0
Роман спокійно спав, повернувшись на бік – обличчям до Ніни. На відміну від чоловіка, Ніна не спала. Вона практично не зімкнула очей усю ніч. Ні, часом відключалася, засинала
Прийшли ми жити до батька чоловіка, і тут свекор  вирішив, що у нього безкоштовна служниця з’явилася. На мене лягло приготування, прибирання, прання та інші домашні обов’язки. Це враховуючи те, що я при надії і теж працюю. Такі дрібниці Василя Івановича не цікавили. – Чоловік з роботи прийшов, а в тебе у каструлях пусто. Хазяйка, називається. Підлоги вже до ніг липнуть, а вона лежить. Я мала не лише готувати, а й накладати йому їсти, а потім прибирати зі столу, через день мити підлогу та гладити його речі
життєві історії 0
Довелося нам через обставини прийти жити до батька чоловіка, але довго ми там не протрималися. Мого терпіння вистачило лише на кілька місяців. Дуже неприємно почуватися мало не кріпачкою,
Недавно подруга зателефонувала, і запросила до себе на вихідні в гості. У неї двоє діток-близнюків, їм 4 рочки. Я спершу погодилась, а потім, згадавши що пообіцяла своїм дітям зоопарк, відмовила. – Давай перенесемо на понеділок, чи вівторок?, – спитала я Уляну, а вона мені. – Та ні, я не можу! В мене кожен день розписаний: вії, нігті, масаж, косметолог. – Я сіла і задумалася. Ну як вона все це встигає? Мені й почухатися нема коли
життєві історії 0
Недавно подруга зателефонувала, і запросила до себе на вихідні в гості. У неї двоє діток-близнюків, їм 4 рочки. Я спершу погодилась, а потім, згадавши що пообіцяла своїм дітям
Мій чоловік вирішив того дня з’їздити на риболовлю, а Віка, наша подруга, сказала, що їде до родичів на дачу. Я й подумати не могла, що між ними якийсь зв’язок. Десь через дві години мені зателефонував Сергій, чоловік Віки, і повідомив, що бачив “голубків” на автобусній зупинці. Як виявилось, вони все це спланували, щоб закрутити усім голови. Сергій чекати не став. – Я горбатитись на таку дружину, і невідомо чи мого сина – не буду
життєві історії 0
Мій чоловік вирішив того дня з’їздити на риболовлю, а Віка, наша подруга, сказала, що їде до родичів на дачу. Я й подумати не могла, що між ними якийсь
Я спала і бачила, як розлучаться сестра з чоловіком, адже я давно Діму кохала. Коли це нарешті сталося, я довела, що права: успіхи чоловіка залежать від жінки, яка поруч з ним. Минуло 30 років
життєві історії 0
Мені було 14 років, моїй старшій сестрі Світлані – 18, коли вона почала зустрічатися з Дмитром, якому на той момент виповнилося двадцять. Через два роки вони побралися, а
Василина хотіла зробити сюрприз коханому, у вигляді поїздки до Туреччини. Вони цього року ще не відпочивали. Діти вже дорослі. Та для цього їй потрібен був паспорт Дем’яна. Вирішивши всі свої справи, вона направилась до офісу, де вже багато років керує її улюблений. Сама ж Василина, відколи вийшла заміж, жодного дня так і не працювала: вона робила затишок в їх домі, доглядала дітей. Перше, що її здивувало, відсутність секретарки на робочому місці
життєві історії 0
Василина хотіла зробити сюрприз коханому, у вигляді поїздки до Туреччини. Вони цього року ще не відпочивали. Діти вже дорослі. Та для цього їй потрібен був паспорт Дем’яна. Вирішивши
Дружина залишила мене з двома доньками і поїхала за кордон. Не дзвонить, не пише, ніяк не бере участі у житті дітей. Спочатку було дуже складно, але зараз, начебто, справляюся. Та історія не про це. – Нам у школі сказали, що є закон щодо захисту прав дітей. У ньому йдеться, що батько не може змушувати дітей робити щось по дому. Ми маємо освіту здобувати, а не посуд мити. – У законі немає жодного слова про те, що ваші телефони мають по десять тисяч гривень коштувати
життєві історії 0
Дружина залишила мене з двома доньками і поїхала за кордон. Не дзвонить, не пише, ніяк не бере участі у житті дітей. Спочатку було дуже складно, але зараз, начебто,
У той день я не поїхала чомусь з батьками, а лишилася вдома. Тому я жива. Ми жили не багато, але забезпечено, у батька був позашляховик, влітку ми їздили на нашу дачу, у місті була 3-кімнатна квартира. Я опинилася у рідної тітки, татової сестри Марини. У 8 років я мила весь будинок. Я мила плиту, вікна, прала всі речі вручну, крім постільної білизни та зимового одягу. Вже років 10 вони дзвонять мені раз на місяць і намагаються взяти грошей у борг. Спочатку зникла розбита батьківська машина, потім зникла наша дача, навіть мамина шуба зникла
життєві історії 0
Коли мені було 8 років, я осиротіла. Завдяки щасливому збігу обставин, я того дня залишилася вдома і не поїхала з ними. Ми жили не багато, але забезпечено, у
Влітку я поїхала на відпочинок до своєї мами на Чорне море, біля Залізного Порту. Якийсь час все було безтурботно, і я наче потрапила на справжній курорт, поки не зустріла в селищі свого друга дитинства. Ми з Романом вирішили разом розважитися в аквапарку, адже завжди приємно згадати дитинство та безтурботне життя. Через кілька днів я стояла на пероні в очікуванні поїзда і мені дуже захотілося почухати вухо. І в цей момент я відчула, що на мені немає однієї сережки, золотої і дуже дорогої, з діамантами та сапфіром посередині
життєві історії 0
Влітку я поїхала на відпочинок до своєї мами на Чорне море, біля Залізного Порту. Якийсь час все було безтурботно, і я наче потрапила на справжній курорт, поки не

You cannot copy content of this page