Головна

alena

Мені вже 72 роки, і 28 з низ я пропрацювала в Італії, доглядаючи літніх людей. Останніми моїми підопічними були 101-річнмий дідусь і 99-літня бабуся, вони один за одним полинули на той світ два місяці тому і я повернулася до родини у Франківськ. Та дуже розчарувалася – старим чоловіком, байдужими до мене дітьми й онуками, хоча всім купила квартири, машини. І я вирішила нікому не казати про свій італійській секрет на березі моря – так вони мене віддячили
життєві історії 0
Ми з чоловіком і двома дітками жили у Франківську. Були складні часи, роботи нормальної мало, затримували зарплати, а дітей треба було ростити. Чоловік мій ніколи не відрізнявся хваткою,
У мене дві дочки, Надя й Віка, і одна квартира. Кілька днів тому старша, Надюша, прийшла до мене на серйозну розмову. Вона наполягає, щоб я продала квартиру та розділила гроші. Може воно так і справедливо було б, але мене ця ідея все таки насторожує й не дуже приваблює. Мене подякували за конверт, але донька, Надія, сказала, що вона вже втомилася чекати. Скільки їй можна тулитися у орендованій однокімнатній квартирі з чоловіком і новонародженим дитятком, поки я сиджу, як пані, у власній трикімнатній. Напевне, вона права
життєві історії 0
У мене дві дочки, Надя й Віка, і одна квартира. Кілька днів тому старша, Надюша, прийшла до мене на серйозну розмову. Вона наполягає, щоб я продала квартиру та
Я нарешті заробила в Португалії донечці на квартиру і радісна поїхала додому. Яке щастя, що всі ці роки заробітчанства позаду, я повертаюся додому, до рідних, до коханої родини! Все частіше і частіше мене відвідує думка облишити все, продати квартиру і полетіти туди, звідки прилетіла
життєві історії 0
Я нарешті заробила в Португалії донечці на квартиру і радісна поїхала додому. Яке щастя, що всі ці роки заробітчанства позаду, я повертаюся додому, до рідних, до коханої родини!
Свекруха в мене ще досить молода, 47 років. З дитиною нам не допомагає, але я справляюся, в мене моя мама є. Ходить в басейн, спортзал, а це йогою захопилася. Причому на філософському рівні, а не що небудь. Коли ми прийшли до неї на день народження в цю суботу, всі, само собою, з подарунками, так вона щей раніше подароване все кожному в пакетик зібрала й роздала, каже – не просила
життєві історії 0
Чотири роки тому я вийшла заміж за Андрія. Ми кохаємо одне одного і все у нам добре, два роки тому ми стали батьками чудового хлопчика Тарасика. В нашому
Я помолилася за ту дівчинку, яка сьогодні піде до садка, а може до школи. А може вона ще й не народилася? На днях я ввімкнула музику, взяла синочка на руки і ми танцювали повільний танець, кружляли по кімнаті, посміхалися. А потім він узяв і обійняв мене за шию, ніжно так – і раптом я уявила, що ми танцюємо на його весіллі танець нареченого з мамою. Я буду ростити чоловіка не для себе, адже у мене є чоловік, з яким в першу чергу треба будувати взаємини і зміцнювати їх, щоб потім на старості років не сідати на шию синочка, буду ростити для тієї дівчини, яка покохає його, яка стане його дружиною. Хочу поважати їх вибір, бути підтримкою, побудувати такі стосунки, коли син не соромиться цмокнути в щічку, йдучи з дому, або пройтися вулицею під руку, зайвий раз зателефонувати. І для дівчинки я не хочу бути суперницею чи замінити їй маму
життєві історії 0
Прокинулася сьогодні на початку четвертої ночі, очі розплющила і все – не спиться. Тільки думки навколо кружляють, плутаються, не дають заснути, лізуть через вуха. Запитання – відповіді. І
Якщо нема кому посидіти з дитиною, а відлучитися все-таки треба, спробуйте не заправити ліжко, організувати побільше немитого посуду, і покласти на видному місці купу непрасованої білизни. Не сумнівайтеся, що невідомі сили вже тягнуть свекруху до вашого порога. Дитина загралася на вулиці і зникла з радарів, і другу годину ви тихо сивієте біля телефону. Але порятунок близький. Терміново усамітніться з чоловіком у спальні! І не встигнете ви стягнути шкарпетки
життєві історії 0
10 народних прикмет, які завжди збуваються! А які можете додати ви? 1. Якщо з понеділка щодня планувати на вихідні відпочинок із наметами на природі – дощі-грози в суботу
Почалося це все ще на весіллі дітей, сина й невістки. Ну а минулого тижня я приховала, що маю гроші, на машину їм не дала, зате відзначила з розмахом, як і мріяла, свій 60-річний ювілей. Батько мого сина Романа, з яким я розлучилася ось уже років як 13, запропонував купити синові квартиру в центрі. Ну а я сказала, що постараюся за рік відкласти дітям грошей на машину. Молодята трохи додадуть і виберуть, яку їм треба. Вирішила витратити 1000 доларів на святкування, а всі гроші, що мені подарують, віддати синові. Ну а грошей мені подарували замало. Усього 150 доларів
життєві історії 0
Почалося це все ще на весіллі дітей, сина й невістки. Ну а минулого тижня я приховала, що маю гроші, на машину їм не дала, зате відзначила з розмахом,
У минулі вихідні ми з чоловіком відзначали 30 років спільного життя і зібрали повний будинок гостей, щоб розділити з друзями та близькими свою радісну подію. Замовили доставку смачних закусок і страв, сама я нарізала фрукти і спекла своїх фірмових булочок на десерт. Звичайно, на нас знову всі накинулися з розпитуваннями – чому ж ми так цього й не зробили, не стали нормальними людьми? Тут я вже не витримала
життєві історії 0
У минулі вихідні ми з чоловіком відзначали 30 років спільного життя і зібрали повний будинок гостей, щоб розділити з друзями та близькими свою радісну подію. Замовили доставку смачних
Мені під 60, моїй мамі, яку я доглядаю, 81 рік. Як мені тяжко, все в ній дратує: що нічого не чує, як їсть, як ходить, що говорить, її песимізм і цікавість до всього на світі, все має знати, але все ї треба прокричати. Тихо – моторошно, кричимо – їй спокою нема. Спотикається об усе, бо погано бачить, кришить, посуд миє погано, котів з усієї вулиці годує, проходу від них у дворі немає. Все засолоне або засолодке, захолодне або загаряче. Зібрала я вчора сина й дочку на серйозну розмову. Сказала, що зі свого бізнесу допомагати їм більше не буду, а відкладатиму гроші на одну дуже важливу потребу
життєві історії 0
Моя мама, яка жила на іншому кінці нашого райцентру в квартирі, стала немічною і мені довелося забрати її до себе. Я й сама вже вдова, живу у великому
Свекруха Інна Сергіївна мені зовсім не друга мати, от від слова “ані скілечки”! Почну з того, що мій чоловік працює закордоном, я сиджу в декреті із дворічною Міланкою. Вирішив Діма так зі своєю мамою, що йому не варто повертатися поки що. Та і я так думаю, щиро кажучи, всі розуміють, чому. От тільки важко мені дуже. Інна Сергіївна живе на сусідній вулиці за дві хвилини ходьби, а мої батьки – за 800 кілометрів на іншому кінці України. Хоч би раз прийшла борщу зварила, вареників наліпила, прибрала мені в квартирі чи дитину побавила – так не діждешся
життєві історії 0
Свекруха Інна Сергіївна мені зовсім не друга мати, от від слова “ані скілечки”! Почну з того, що мій чоловік працює закордоном, я сиджу в декреті із дворічною Міланкою.

You cannot copy content of this page