Поки ти далеко, наша старша, 13-річна, любить сидіти з малим на великому ліжку і гратися з ним. А ще вона ввечері заснула на кухні на підлозі на килимку з цукеркою-льодяником в роті. Я тримаюся, бо знаю заради чого це все – задля Перемоги
Поки ти далеко, наша старша, 13-річна, любить сидіти з малим на великому ліжку і гратися з ним, заспокоювати, дивитися на нього. Видно, що їй дійсно подобається й цікаво
6 січня Вікторія, колишня мого Жені, мала завести свою дочку до нас. Поки чоловік поїхав зустрічати Віку з її дочкою, ми з Улянкою, моєю донькою, накривали на стіл. І ось Вікторія стояла на порозі шикарно одягнена, від неї приємно пахло дорогим парфумом
Мені пощастило, що колишня дружина мого чоловіка Віка живе в іншому місті. Чомусь я Женю ще ревну до неї, а поруч взагалі не комфортно перебувати. Мені вже 35
Мені було 30 років, і я розуміла, що з пізньою дитиною можуть бути негаразди. В мої роки було прийнято ставати мамою набагато раніше. Поки справа дійде до онуків, я зовсім постарію. Зараз мені 65, Арсену 35, і він досі не одружився. На моє запитання Арсен відповів цілком спокійно: – Все своє життя я прожив у цій квартирі, де всі біля мене крутилися і виконували всі мої забаганки, опікувалися й турбувалися
Протягом 5 років ми із чоловіком намагалися народити дитину. Скільки сліз було пролито, не передати словами! Особливо того дня, коли я побачила заповітні 2 смужки. Мені було 30
Пів року тому я з родиною переїхала жити з Харківщини назад у своє рідне місто на Полтавщину. Тут я знову почала спілкуватися зі своєю близькою шкільною подружкою Маринкою. У новорічні дні я вперше приїхала погостювати до подруги і була вельми здивована. Я прихопила й тунця, й ікорки, тортик, але заглянула до Маринки в холодильник
Пів року тому я з родиною переїхала жити з Харківщини назад у своє рідне місто на Полтавщину. Тут я знову почала спілкуватися зі своєю близькою шкільною подружкою Маринкою.
Мамі довелося забезпечувати не лише Ігоря, а й несподівану гостю. Ігорю зі своєю дівчиною довелося залишитися з матір’ю і доглядати її. Одразу після минулорічних новорічних свят брат привіз до мене маму і заявив про це. Пішов зараз служити заради грошей, я так думаю
Мій брат Ігор старший за мене на 5 років. Незважаючи на це, більш дорослою та самостійною людиною його важко назвати. Коли я відразу після закінчення школи вступила до
От і сьогодні йду гуляти зі спортивною сумочкою дуже відомого бренду, від Nike. Кожен візит Слави – це свято. У прямому значенні цього слова. Синочок то букет величезний мені без приводу подарує, то гарний брендовий одяг привезе.Після її дзвінка мені стало недобре. Коли син приїхав наступними вихідними, я розповіла йому, що сталося. Як виявилося, Тая давно товаришує з моєю свахою. Маргарита зателефонувала мені невдоволена, щоб розповісти, на що її чоловік повинен витрачати гроші
Шість років тому мій син Слава одружився з Маргаритою. Вони одразу з’їхалися, оселилися у затишному будиночку на околиці міста, за два роки невістка народила дитину. Слава – архітектор,
Микитка, коли підростав, завжди казав мені, що виросте і обов’язково зробить все для того, щоб полегшити моє життя. Потім одружився і, до речі, дуже вдало. Синові дісталася дуже хороша дівчинка, зі своєю квартирою. Він справді допомагав мені грошима. Причому не десь, а в мене вдома! Якийсь прохідний двір
Сина я виховувала сама, чоловік нас покинув, коли дитина ще маленькою була. Жили ми з Микитою разом у моїй двокімнатній квартирі. Я, звичайно, нічого для нього не шкодувала,
Ну тоді я це й сказала, адже Рома – мій син! Його щастя для мене понад усе. У той вечір Ромочка знову опинився з валізою на моєму порозі. Вранці він сидів на кухні похмурий і стомлений
Ну тоді я це й сказала, адже Рома – мій син! Його щастя для мене понад усе. А тепер не знаю навіть, чи правильно я зробила. Можливо, щось
І ось настав час мені вирішити, переписувати квартиру на дочку Олю, чи ні. Недавно вона стала привітнішою, почала частіше мене відвідувати. Минулого тижня вона привезла мені величезну сумку з продуктами, я тільки потім зрозуміла, до чого це все. Мені скоро виповниться 70 років, я живу сама у двокімнатній квартирі в Києві
І ось настав час мені вирішити, переписувати квартиру на дочку Олю, чи ні. У нас із дочкою Ольгою, хочу сказати одразу, не дуже теплі стосунки, особливо з того
Казковий зять у нас із чоловіком, хто б міг подумати! Історія на межі фантастики, у неї не вірять мої подруги. Скоро у моєї доньки Наталочки народиться дитина. Ну хто у своєму розумі відмовляється від таких подарунків? Ми ж для них старалися! Я Наталці відразу сказала, що дарую їй квартиру, яку ми з чоловіком для них купили
Казковий зять у нас із чоловіком, хто б міг подумати! Історія на межі фантастики, у неї не вірять мої подруги, коли розповідаю. А вся справа в тому, що

You cannot copy content of this page