35 років тому ми удочерили новонароджену дівчинку, Улянку, а через три роки народилася й рідна – Валюша. І от тепер ми в Данії. – Мамо, та залиште сестрі ту квартиру, ви все одно з нами будете. І того ж дня на нашому з чоловіком рахунку з’явилася сума на однокімнатну квартиру в Україні. Вона отримує на себе й дітей ці мізерні виплати від нашої держави
Ми з чоловіком вже три роки як були одружені, а лелека все не прилітав до нас. Наші побоювання підтвердили фахівці: лікарі сказали, що шанс стати батьками рідної дитинки
У мами моєї дві квартири в Черкасах, в одній жила я з дітьми. У березні минулого року мама наполягла на нашій з дітьми евакуацій в Польщу до тітки. Та якби ж я знала, яке вона розведе «заробляння грошей» за нашої відсутності! І що тепер робити
У мами моєї дві квартири в Черкасах, в одній, двокімнатній, після розлучення з чоловіком жила я з дітьми. У березні минулого року мама наполягла на нашій з дітьми
Якщо хоч раз зготуєте цей Закарпатський борщ нашої господині пані Ярини, у якої ми квартируємо після виїзду з Ірпеня, ви свій старий рецепт закинете далеко-далеко, присягаюся вам
Ми поки що живемо на Закарпатті з дітьми, поки мій чоловік робить ремонт в нашій пошкодженій квартирі в Ірпені. В цьому краї неймовірні люди і природа, а ще
Ми п’ять місяців прожили з дітьми у родичі в селі на Прикарпатті. На нашій вулиці жила 75-річні бабуся Настина, яка всім діткам переселенцям готувала цю смакоту, до неї як бджілки га пед збігалася дітвора, щоб поласувати. А коли ми їхали додому, я взяла рецептик у бабусі, готувати виявилося швидко й легко
Тато наш захисник, а я з дітками весною виїхала з Сумщини і п’ять місяців ми прожили з дітьми у родичі в селі на Прикарпатті. На нашій вулиці жила
Свою чеську квартиру я віддала біженцям з України, знайомій родині, а сама повернула в рідні Чернівці, бо мама старенька залишилася нікому не потрібною. Я відчинила свою квартиру своїм ключем і сказала сину й невістці збирати речі. Тепер я ще й погана
На роботу в Чехію я поїхала 20 років тому, коли сину було 17 років і він вже був досить самостійним, навчався у коледжі. А мене запросили колеги в
Я поїхала заробляти в Іспанію після розлучення з чоловіком, коли доні будо 12 років. Мілана лишилася з моїми батьками, а я їх забезпечувала. Зараз Мілані 35, у неї четверо дітей, а я 7 років тому вийшла заміж за Антоніо
Так склалася моя доля, що я багато чого не додала своїй донечці Мілані, мене не було поруч, коли я їй була потрібна, вона не ділилася зі мною своїми
Свекруха моя гарувала в Португалії і Греції 20 років, але ні копійки ми з тих грошей не бачили, все йшло і надсилалося двом її молодшим донькам. Ми з Тимком всього досягали самі. Два роки тому вона повернулася у майже 70 і тепер злягла. І де ж донечки? Їй одна дорога – в пансіонат
Ми з чоловіком разом з 19 років, зараз нам майже по 50. У мого Тимофія є ще молодші за нього набагато дві сестри, яким 32 і 37, їх
Я навіть не знаю, як до цього ставитися і в кого прости поради. На початок вторгнення я працював у Європі і си з дружиною вирішили, що повертатися мені не варто, а тільки гроші їй переводити. На той час Юля чекала нашого первістка. Поки мене нама поруч, їй у всьому допомагає її студентський друг, навіть жити Роман зараз до неї переїхав
І все – через її давнього друга! Я навіть не знаю, як до цього ставитися і в кого прости поради. На початок вторгнення я працював у Європі і
Ми з дітьми, поки мій чоловік боронить Україну, прожили у чоловікової бабусі на Прикарпатті чотири місяці, і я багато чого навчилася готувати у Василини Степанівни. Та найбільше нам полюбився цей Сметанник, порівняно з ним будь-який чізкейк просто щось дешевеньке з бідним смаком.
Ми з дітьми, поки мій чоловік боронить Україну, прожили у чоловікової бабусі на Прикарпатті чотири місяці, і я багато чого навчилася готувати у Василини Степанівни. Та найбільше нам
У нас таке сталося в родині, не можу не поділитися! Живемо в маленькому райцентрі на Хмельниччині. Мені 72, та я ще жвава, повна сил, дякувати Господу. Невісточці Любочці – 49, синочок Україну захищає, молимося за нього. І тут Люба з новиною! Люди, я просто літаю як на крилах
Ми прекрасно розуміємо, що хтось нашу родину не зрозуміє, а хтось добрим словом підтримає. Але ми вже вирішили – і так і буде! Справа у тому, що у

You cannot copy content of this page