Головна

alena

У молодості Ніна Максимівні жила у гарній квартирі в обласному центрі, обіймала добру посаду. Потім познайомилася з Дмитром, дуже успішним і симпатичним. Між ними зав’язався, як то кажуть, цукерково-букетний роман. Тепер Ніна їхала у поїзді. – Навіщо тобі квіти, вони швидко зав’януть, а на поїздки потрібні гроші – краще тобі купимо гарну сукню. Відпочити можна і на дачі, там свіже повітря, ліс, річка. Ніна запитала Наталку, чому вони не одружаться. Та сказала, що він уже одружений
життєві історії 0
Якось у поїзді я познайомилася з жінкою. Ми опинилися в одному купе. Дорога далека, ми розговорилися, торкнулися теми про роботу та сім’ю. Ніна Максимівна розповіла мені свою історію.
Після школи моя 12-річна дочка Даринка з подругою зайшла до найближчого подвір’я, побалакати, погойдатися на гойдалці. Гойдалки поскрипували – часте явище на дитячих майданчиках. З під’їзду вийшли дві молоді жінки з дітьми, сіли на лавку, розмовляли щось про своє. За кілька хвилин Даринка з подругою помітили, що жінки якось дивно косяться на них
життєві історії 0
Близько другої години дня, після школи моя 12-річна дочка Даринка з подругою зайшла до найближчого подвір’я, побалакати, погойдатися на гойдалці. Гойдалки поскрипували – часте явище на дитячих майданчиках.
Запросила мене подруга зустрічати Новий рік до неї в Мукачеве. Я овдовіла три роки тому, зараз у відпустці, діти дорослі вже, у них своє життя. Вирішила – їду. Приїжджаю на автовокзал, підходжу до каси, щоб взяти квиток. Я простягаю у віконце гроші, але раптово мою руку хтось обсмикнув. І тут я бачу ту саму жінку, що стояла переді мною кілька хвилин тому. – Пані, що ви робите? – дивуюся я. – Я перед Вами взагалі стояла. Я з дитиною, майте совість!
життєві історії 0
Запросила мене подруга зустрічати Новий рік до неї в Мукачеве. Я овдовіла три роки тому, зараз у відпустці, діти дорослі вже, у них своє життя. Вирішила – їду.
Живемо ми з Тимофієм добре. Я була в декреті, працював лиш чоловік, та ми не потребували. Підростає Максимчик. Але я випадково знайшла у чоловіка серед речей цей зошит, де записані всі до копієчки витрати на мене за час декрету – аж до зубної щітки. Мама говорить, що не варто поспішати розлучатися. Точніше, у мене квартира бабусі, в яку ми перебралися жити ще до весілля. – Буде справедливо, що ти відшкодуєш мені ці витрати
життєві історії 0
Живемо ми з Тимофієм добре. Я була в декреті, працював лиш чоловік, та ми не потребували. Підростає Максимчик. Порпатися в чужих речах не надто гарно, але іноді це
Оленко, ну як я можу її не покликати, це моя мама! Ну що ти все згадуєш, сказала і сказала! Коли це було! –  чоловік Мирослав все вмовляє мене, але я лиш розвернулася і вийшла з кімнати. Півроку тому я народила нашого синочка. Те, як мене приїхала зустрічати свекруха тітка Ніна, я не можу забути і пробачити. Чим же я там годую чоловіка, а як у мене в шафі складені речі, чи я старанно під ліжком помила? – Ти це чув, Мирославчику? Твоїй мамі вказують на двері з твого дому
життєві історії 0
Півроку тому я народила нашого синочка. Те, як мене приїхала зустрічати свекруха тітка Ніна, я не можу забути і пробачити. – Оленко, ну як я можу її не
Ну ось, відпустку невеличку взяла, можна їхати до батьків на свята у Суми. Столиця столицею, Київ прекрасний, але своє рідне місто я люблю більше. Суми назавжди – моя рідна домівка. Квиток купувала похапцем, з того, що лишилося в наявності. У душі я дуже сподівалася, що хтось захоче зі мною помінятися. Так і сталося. А далі все розвивалося непередбачувано. Повернувшись, виявила на своєму місці маму Тарасика
життєві історії 0
Ну ось, відпустку невеличку взяла, можна їхати до батьків на свята у Суми. Столиця столицею, Київ прекрасний, але своє рідне місто я люблю більше. Суми назавжди – моя
Ну яке вам зараз весілля? Це ж яка слава піде, – говорила нам свекруха, а у самої ж Руслани Василівни рильце ж ще й як у пушку! Руслана Василівна мені встигла влаштувати веселе життя ще до того, як офіційно стала моєю свекрухою. Вже які пафосні промови про мораль і моральність вона промовляла – досі не віриться, що я все це витримала
життєві історії 0
Руслана Василівна мені встигла влаштувати веселе життя ще до того, як офіційно стала моєю свекрухою. Вже які пафосні промови про мораль і моральність вона промовляла, як влучала дієсловом
У Людмили в квартирі розцвів кактус. До цього він 4 роки стирчав на підвіконні, схожий на похмурого та непоголеного двірника, і раптом такий сюрприз! Дивно, що мене вважають непривітною і бездушною, – подумала жінка. Це все неправда, у бездушних та злих кактуси не цвітуть. У приємних думах про квітучий кактус, Люда випадково наступила на ногу похмурому чоловіку в метро. Купив букет квітів, торт із кремовими трояндами і поїхав зовсім в інший бік. Під’їхав до будинку, піднявся на третій поверх і постукав у двері
життєві історії 0
У Людмили в квартирі розцвів кактус. До цього він 4 роки стирчав на підвіконні, схожий на похмурого та непоголеного двірника, і раптом такий сюрприз! Дивно, що мене вважають
Дорога довга, пробки, нудно. Давно автобусом не їздив. Поруч стоїть гарна жінка. Ну я вирішив з нею познайомитися. Виявилося, у Раїси теж дача у тому ж садівництві, що й у мене. Розмовляємо, вона така вся смілива, мене до себе на чай запрошує. Доїхали, до неї прийшли. Раїса на кухні, така гарна, статна, чай заварює, бутербродики маже. Хвилююся
життєві історії 0
Їхав я на дачу в автобусі, машина у ремонті. Дорога довга, пробки, нудно. Давно автобусом не їздив. Поруч стоїть гарна жінка. Ну я вирішив з нею познайомитися. Виявилося,
Це було наше перше побачення зі Станіславом. Зустрілися ми біля центрального входу скверу, пішли гуляти. Спілкувалися наче нормально, але через речення у Станіслава проскакували фразочки, які мене злегка дивували: – А от якби я мав машину, ми б кататися поїхали. Он у друга тачка є, чудова просто, адже дівчатам всім що треба? Якби у мене була машина, у мене таких побачень було б 10 на тиждень
життєві історії 0
Зі Станіславом ми познайомилися у моєї подруги на дні народження. Коли Стас запропонував сходити на побачення, зустріч я призначила в парку, там і прогулятися можна, і кафе вистачає

You cannot copy content of this page