Замовила я у Ліди торт, вона вже рік займається випічкою на замовлення. Отрмала, незабутній досвід. Фото виробів у неї в інстаграмі там красиві, відгуки позитивні, та й людину я трохи знала. Ціни у неї не найдешевші, але чому б себе і не побалувати смакотою в такий день. Відразу визначили вартість, і вона попросила внести передоплату на продукти. Жодної знижки не було. Віддала решту грошей, забрала коробку з тортом і назад у таксі
Замовила у знайомої торт, у результаті тільки зіпсувала собі настрій та витратила гроші. Сталася тут зі мною неприємно-кумедна ситуація, хочу поділитись. Замовила торт до свята у знайомої. Ліда
Я знала, я відразу зрозуміла, що є якась каверза, коли ми винаймали цю квартиру. Не може бути все так шоколадно і дешево, ні, просто не може! І з’ясувалося, в чому ж саме каверза, буквально через два дні після того, як ми в’їхали. Ми з Тарасом навіть речі ще до кінця розібрати не встигли. Приходитимуть, коли їм заманеться, щоб перевірити, що в нас тут діється. Відкриваю, стоїть молода жінка, на руках дитина. У двері вона стукала ногами
Зняли квартиру і за два дні зрозуміли, чому її так дешево здавали. Я знала, я відразу зрозуміла, що є якась каверза, коли ми винаймали цю квартиру. Не може
Під несхвальні погляди брата та сестри тато підійшов до нас висловити співчуття і сказати, що ми завжди можемо на нього розраховувати. Брат відвернувся, сестра хмикнула, а я подякувала. Не час і не місце з’ясовувати стосунки, прощаючись з мамою назавжди. Минув час, ми вирішили продати трикімнатну квартиру мами і поділити гроші. Хоча, по суті, вони мені ніхто, сьома вода на киселі
Ще раз переконалася, що статус близьких родичів не накладає на людей взагалі жодних зобов’язань. Нещодавно трапилося у моєму житті непросте випробування, в якому я розраховувала на допомогу рідних
Якось так повелося, що щороку сама купую донечці подарунок “від бабусі”, щоб вона не відчувала себе обділеною. А свекрусі Таїсії Михайлівні це сподобалося. Про нашу з її сином дитину вона може просто “забути”, а потім похапцем зібрати якийсь пакет із цукерок, що на столі недоїдені. – Дівчинка? Ну, вітаю вас. Ні, на виписку я не приїду, дочка себе не дуже почуває, – кисло промовила свекруха, коли дізналася про народження Злати. Думала, що може у Таїсії Михайлівни совість прокинеться. Та куди там! Вона вдала, що так усе й було задумано
Якось так повелося, що щороку сама купую донечці подарунок “від бабусі”, щоб вона не відчувала себе обділеною. У мами мого чоловіка Таїсії Михайлівни дуже цікаве ставлення до онуків:
Доню, ну звичайно, що ви маєте мені заплатити! Ви відпочивати збираєтесь, на лижах кататися, а я за вас безкоштовно вашу роботу маю робити? Ви дитину собі чи мені народили? – я не знаю, як після цих слів назвати мою любу маму мамою і бабусею. Для моєї мами, виявляється, посидіти з рідною онучкою – це робота. Нашій дочці Ванесі зараз п’ятий рік, не зовсім лялечка, але й одну вдома теж не залишиш. Мама нещодавно зателефонувала дізнатися, як справи, які новини. Я розповіла, що чекаємо на допомогу свекруху. Вигадала таке, це ж треба було
Я не знаю, як після цих слів назвати мою любу маму мамою і бабусею. Для моєї мами, виявляється, посидіти з рідною онучкою – це робота! І вона безкоштовно
Ну ви ж все одно їдете на свята, ось я і здам подобово квартиру, – я, кліпаючи очима, дивилася на господарку квартири, яку ми орендуємо, мою двоюрідну тітка Тамара. Ми з чоловіком Дімою просто випали в осад, інакше не скажеш! Винаймаємо квартиру у, здавалося б, адекватної жінки, родички до того ж. І що робити? – О, то це не проблема! Найцінніше зберете, ми це до мене в гараж перетягнемо. А коли повернетеся, то назад все перенесемо
Ми з чоловіком Дімою просто випали в осад, інакше не скажеш! Винаймаємо квартиру у, здавалося б, адекватної жінки, родички до того ж. На новорічні свята вирішили поїхати до
Тань, та це ж не робота, просто для втіхи в’яжеш. Ось і зв’яжи мені светр безкоштовно, – запропонувала мені двоюрідна сестра. Як ми раділи, що живемо у своїй однодушці! Як уявлю, що ще орендувати довелося б, так недобре стає. Ще дуже допомагали батьки. То продукти привезуть, то грошенят підкинуть. – А ти можеш зв’язати мені светр? Я тобі зараз скину, який хочу. Яка передоплата? – здивувалася Оксана. – Ти з мене ще грошей візьмеш? Але мама моя сказала, що задля добрих стосунків з ріднею я могла б це і зробити
Так дивує, коли близькі люди знецінюють твою працю, вважаючи, що це не робота, а так, пустощі, тому ти маєш для них щось зробити безкоштовно. Я зараз у декреті,
Раю, не знаєш, хто у нас в однокімнатній на першому поверсі? А квартира ж кооперативна! Значить, гроші водяться. І пільги в неї є, мені в домокомі говорили. І пенсія особлива, Валька-листоноша ще дивувалася — ні в кого тут такої немає, якісь усе перекази-виплати приходять! Ну як мені навіщо?! По-перше, знати треба, хто поруч, по-друге, хоч вона й нелюдима така. але потребує турботи. Я ось не бачила, щоб хтось їздив до неї. Значить, сама
Раю, не знаєш, хто у нас в однокімнатній на першому поверсі? Та я знаю, що бабця якась, я конкретно питаю, що про неї відомо. Неприємна, похмура завжди. Буркне
Я їхала у тролейбусі без квитка, коли зайшли контролери. Людей недалеких, не дуже грамотних, які не виїжджали далі свого забутого Богом села, але світяться такою безумовною добротою і мудрістю, що хотілося вклонитися їм у ноги, обійняти за коліна, уткнутися обличчям
Мені було років чотирнадцять. Я їхала у тролейбусі без квитка, коли зайшли контролери. Як чесна і правильна дівчинка, я передбачувано розгубилася і майже готова була розплакатися, коли раптом
Мене везуть до села. Батьки називають це засланням. Початок літа. У мами в сумці варена курка, чорний хліб та огірки. Мене завжди годують перед виходом, але я завжди одразу хочу їсти в поїзді і в коханої хресної Галі. Я і зараз заходжу до неї і відразу хочу їсти. Курка загорнута у газету. Там увечері з бабусею корів зустрічати. Їх видно здалеку, спочатку пилюку, потім стадо. У Зірочки біла пляма на лобі
Мене везуть до села. Батьки називають це засланням. Мені років вісім. Початок літа. Початок пригод. Довгі канікули. У мами в сумці варена курка, чорний хліб та огірки. Мене

You cannot copy content of this page