Головна

alena

Нормальні батьки дітей житлом забезпечують, а ти навіть іпотеку на себе оформити не хочеш, – у Вероніки від образи на мене аж сльози виступили. Так, купа моїх знайомих ладні заради дітей на все і не розуміють мене, хитають головами. Мені, як матері трьох дітей, такий варіант не підходить. Я погодилася, квартира трикімнатна, як-небудь та розійдемося. Зажили разом. Молоді то друзів приведуть, то самі прийдуть пізно і шумлять півночі, то сваритися почнуть. – Нам іпотеку не схвалять, оскільки у нас офіційна зарплата маленька
життєві історії 0
Та розповім детально. Дочка моя Вероніка чомусь впевнена, що всі батьки мають дітям купити по квартирі. Не знаю, звідки у неї такі думки, але мені, як матері трьох
Мені 31 рік, і у мене дві дочки: 3,5 і 1,5 років. Дружина працює, а я з ними 24 години на добу, і завжди прийду на допомогу. І я сам зробив цей вибір. І ось вранці я знову побачив те, що мене вже просто вразило наповал. І найприкріше, що це вже стало якоюсь закономірністю з боку людей старшого віку. Раніше, коли чув про бабусь чи бачив їх, одразу в голові виникала асоціація – це добра людина. Вже не раз я помічав негатив з боку пенсіонерів до зовсім маленьких дітей. Щойно вони підійшли, до них кулею і з криком летить бабця з паличкою
життєві історії 0
Мені 31, і у мене дві дочки: 3,5 і 1,5 років. Я з ними 24 години на добу, і завжди прийду на допомогу. І я сам зробив цей
Через кілька хвилин малий раптом зістрибує з місця і каже: – Мамо, бабусю, а це машина тата? – Ні, синку, вона просто схожа, – відповідає мама. – Але я ж бачив тата поруч з машиною! – Синочку, це просто схожий дядько. Я б повірив в її слова, але якось всі дорослі в цій сім’ї напружилися. Хлопчик трохи помовчав, а потім продовжив розпитувати: – Мамочко, а куди подівся тато? – Він на роботі. Йому доводиться багато працювати, щоб у нас були гроші
життєві історії 0
Того дня я їхав я на роботу на тролейбусі, довгий час нікого, крім мене в салоні не було, адже я їду о 4-30 ранку, але потім почали потроху
Ось уже півроку з нами разом живе Лідія Максимівна, мама чоловіка, хоча вона ще нестара жінка і їй є, де жити. Але вона зуміла переконати свого сина, що одна сама ні з чим не справляється, вдома їй самотньо, погано і страшно, тому їй треба жити у нас. І Ігор погодився, щоб його мама переїхала до нас в двушку, в мою. А її трикімнатна – пуста. – Ой, дитино, щось ти себе запустила. Жінка повинна бути красивою! Ось я, наприклад, навіть в своєму віці намагаюся виглядати на всі сто! Мила, ну хто ж так готує м’ясо? Ти його пересушила, тобі варто більше часу приділяти кухні
життєві історії 0
Ось уже півроку з нами разом живе Лідія Максимівна, мама чоловіка, хоча вона ще нестара жінка і їй є, де жити. Але вона зуміла переконати свого сина, що
Одразу після армії брат Сергій одружився і привів молоду дружину в нашу трикімнатну квартиру. Вони нічого не робили і не працювали, але мама хотіла бути доброю свекрухою. – Я тебе годую, між іншим, будь вдячна! – говорив мені брат. Іра, дружина брата, вважала, що може спокійно приходити до мене в кімнату і брати все, що їй заманеться. Вижили мене вони. – Доню, ти маєш можливість купити їм квартиру, от і купи
життєві історії 0
Мій брат Сергій все життя був хитрим і крутив мамою, як йому хотілося. Тому мама закривала очі, коли мене методично виживали з нашої квартири, ні слова не сказала,
Надь, облиш, ти вже давно як та хатня робітниця, а не моя кохана жінка, – хмикнув Микита, а мене наче відром крижаної води облило. Виходила я заміж з великого кохання, принаймні, мені так здавалося. Прожили з Микитою ми більше 7 років, є 3-річний син Сергійко. Останнім часом мого чоловіка як підмінили. Він весь час проводить у сусідів по ділянці, ми за містом живемо. Там живуть молодята. – Ти ще мені скажи під носом дитині витирати
життєві історії 0
Надь, облиш, ти вже давно як та хатня робітниця, а не моя кохана жінка, – хмикнув Микита, а мене наче відром крижаної води облило. Виходила я заміж з
Обслуговувала я у той день банкет, присвячений весіллю батька моєї дитини. За мої послуги мали заплатити 10 тисяч і ще «чайові». Так склалося життя, що я підробляю офіціанткою на виїзних банкетах. Іншого виходу у мене немає, треба утримувати маленьку дочку. Вірочці вже п’ять. У моєму уявленні Вадим мусив десь просити милостиню, а я під’їхати до нього на крутому «джипі». Моя мама була дуже сердита. Вона не розуміла, навіщо я взяла гроші
життєві історії 0
Так склалося життя, що я підробляю офіціанткою на виїзних банкетах. Іншого виходу у мене немає, треба утримувати маленьку дочку. Вірочці вже п’ять. Зростає допитливою веселою дитиною. Шкода, що
Ми живемо в Києві, а Маринка прибула з райцентру. І зі словами: «навіщо мені орендувати житло, адже я можу і у вас пожити трохи» заявилася до нас. Я не дуже раділа, оскільки ми живемо вдвох в однокімнатній квартирі. Але дружба моєї мами з її мамою мені не дала шляхів для відмови. І ось почала Марина ходити у нас по квартирі завжди при параді в блузках і обтягуючих джинсах, з макіяжем. І навіть мій стан, а у мене був вже 7 місяць, не був достатньою причиною, щоб вона робила хоч щось по дому. Якось я випадково побачила те, від чого мене аж підкинуло
життєві історії 0
Якось до нас з чоловіком приїхала в гості моя подруга. Ми живемо в Києві, а Маринка прибула з райцентру. І зі словами: «навіщо мені орендувати житло, адже я
З  чоловіком Владиславом ми 7 років у шлюбі. Спочатку повелося, що у нас спільний бюджет. 1 – комунальні, 2- мильно-побутове, 3 – на машину, 4 – закупка їжі на місяць, 5 – фінанси на життя, куди  входить по дрібниці докуповувати їжу, якісь походи в кафе, кіно, 6 – накопичення. Якщо мені потрібно щось з речей, то я прямо в день зарплати маю сказати і відкласти. Я зараз у декреті, дякувати бабусям, є можливість вирватися раз у тиждень в місто. Так ось, постійно – ні копійки у мене в кишені. Ходжу в тій же шубі, дублянці, шкірянці, що ще до заміжжя купила
життєві історії 0
З  чоловіком Владиславом ми 7 років у шлюбі. Спочатку повелося, що у нас спільний бюджет. Все складали в купу і розподіляли: 1 – комунальні, 2- мильно-побутове, 3 –
Я не їм першого. От від слова зовсім, років з 20-ти. Зараз мені 30, і пів року тому я вийшла заміж. Намагаюся і коханому прищепити свої звички і переконання. Нам необхідна вода, багато клітковини, овочі-фрукти, злаки, молочка, риба-м’ясо, пити можна чай, каву. Супи – не обов’язкова їжа. А свекруха приходить і баняками наварює борщів-солянок, які я потім виливаю
життєві історії 0
Я не їм першого. От від слова зовсім, років з 20-ти. І все у мене добре зі здоров’ям, абсолютно. Я правильно харчуюся, і мій дієтолог теж сказала свого

You cannot copy content of this page