Мамі було 69, коли я її побачила вперше. Вона останнього сина народила в 47 років. Пізніше дитя. Я за останнього і вийшла. Сільські жінки відцвітають рано. І якось враз. Вчора ще була яблучко наливне, яскравою, густобровою – і ось сива і життям гнута. І все… таємниця. Мама ні в яку не хотіла розповідати про себе
Мамі було 69, коли я її побачила вперше. Вона останнього сина народила в 47 років. Пізніше дитя. Я за останнього і вийшла. Сільські жінки відцвітають рано. І якось
Віра салони не любила, жаліла часу і грошей. Його Віра… Яку на іншу проміняв. Навчився мити посуд. Чекати сенсу немає. Повна раковина, нічого чистого – ні келиха, ні виделки. До тарілок все присохло… Замочив. Доводиться після роботи голодним закатати рукава і спочатку все помити, перш ніж поїсти. Та й що поїсти, це питання
Віра салони не любила, жаліла часу і грошей. Його Віра… Яку на іншу проміняв. Навчився мити посуд. Чекати сенсу немає. Повна раковина, нічого чистого – ні келиха, ні
Були ще різні тітки і дядьки, двоюрідні і не дуже, навіть ті, хто п’ята вода на киселі, і ті примудрилися добре поживитися. Тамара Олексіївна досить швидко залишилася без копійки грошей, а єдиа власність, яку вона примудрилася зберегти – заміський будинок. Там вона стала жити на правах покоївки і кухарки, здаючи власний будинок і живучи на оренду. Тоді чоловік придумав геніальний план. Вже в цей же день в нашій квартирі відбулася епічна битва за тітоньку
Приїхала тітка чоловіка Тамара до нас в Київ, на огляд до певних спеціалістів. Не до матері чоловіка – своєї сестри, не до своєї дочки, яка живе з чоловіком
– Я люблю іншого, тягар мені ні до чого, дитину я забирати її не буду! – написала, народивши здорову дівчинку, Люба. Коли Марина поверталася з університету, вона помітила татову дружину, яка сідала в машину. Марина подумала, що в таксі. Марина потай від тата вирішила зробити аналіз ДНК, результат якого її глибоко здивував
Марина народилася в неповній сім’ї, у неї був тільки тато Віктор, мама покинула крихітку після народження і втекла. Марина дуже пишалася своїм батьком, адже йому було всього 16
Вони кілька років вмовляли мене народити їм дитину. У мене – двоє дітей, іпотека і чоловік, який перебіг до молодшої жінки. Відмовитися від суми, яка якраз погашала борг по іпотеці, я не змогла. Зачали дитину ми без втручання лікарів. Я брехала собі і сестрі, що це в ім’я допомоги бездітній парі, але в глибині душі я знала: це заради грошей. – Я до цих дітей не маю ніякого відношення, всі претензії до мого чоловіка, – заявила мені сестра
У моєї старшої сестри з чоловіком не було дітей, проблема в сестрі. Вони кілька років вмовляли мене народити їм дитину. У мене – двоє дітей, іпотека і чоловік,
– Розумна свекруха до онука душею прив’язуватися не буде! – піднявши палець вгору, констатувала Галина Петрівна. – Галь, твоєму онукові зараз скільки вже? Шість років? Він конструктори любить? А то у нас стільки стільки наборів залишилося від Ромчика, стоять, місце займають. Вони дорогі, імпортні, не викидати ж, шкода. Ох, Ромчик у нас любив в них грати, такі моделі збирав! Я тут подумала – може, твоєму онуку треба? – Та ти просто бабуся року, ха-ха!
Залитою вечірнім сонцем алеєю парку повільно йшли дві жінки похилого віку – мабуть, давні приятельки, і про щось розмовляли. – Галю, а я все тебе запитати хочу, –
Хата, яку відписала мені бабуся, три роки простояла нежила. А минулої весни ми з чоловіком вирішили зробити в ній ремонт і облаштувати в селі дачу. Зривали дошки. Чоловік на вулиці був. Я відкрила той ящичок. 800 тисяч гривень. Почула кроки чоловіка. Сховала. Я про гроші ще нікому не сказала. У чоловіка зарплата 10 тисяч гривень, у мене – 7
Ми з чоловіком живемо в райцентрі, діти у нам підлітки, син і донечка. Живемо не багато, як більшість. У чоловіка зарплата 10 тисяч гривень, у мене – 7.
– Дав Бог невістку, – бідкалася Свекруха, розглядаючи осколки, – Звідки тебе синочок мій привіз? – Із села, – заливалася сльозами Невістка, – Великі Корінці. Свекруха зіщулилася і перехрестилася. Подумала і перехрестила невістку, про всяк випадок, але з тією нічого не сталося. Видихнувши, Свекруха зібрала осколки своєї улюбленої вази і з сумом викинула їх в сміття. – Вибачте, – схлипувала дівчина, – Я більше не буду. Що ви, заради своєї дитини зайву спідницю не виперете?
– Дав Бог невістку, – бідкалася Свекруха, розглядаючи осколки, – Звідки тебе синочок мій привіз? – Із села, – заливалася сльозами Невістка, – Великі Корінці. – Воно й
Орися Володимирівна незаміжньою себе і не пам’ятає – одружилися з Петром мало не після школи, звичайно, по великій любові. Жили добре і дружно. А ще багато – все було і більше. Орися все життя чоловікові присвятила. Дітей своїх не народила, тому що її чоловік не міг.А зараз їм майже по шістдесят уже обом. А днями тітка приголомшила нас з мамою: Петро їй заявив, що йде до молодої! Жінці тій сорок, і у неї двоє дітей-школярів від різних чоловіків. А Орися – в квартирку на околиці
Моя тітка Орися все життя чоловікові присвятила. Дітей своїх не народила, тому що її чоловік не міг. Може бути, зараз би лікарі їм і могли якось допомогти, але
Ірина приїхала, привезла дитину і пообіцяла забрати через кілька годинок. Я дітей обідом погодувала, спати поклала. Вони прокинулися, перекусили, ми погуляли, потім повечеряли. О дев’ятій годині вечора чоловік прийшов з роботи, а сестри його все немає і немає. Трубку Ірина вона не бере – телефон вимкнений, її чоловік теж недоступний. Ми з чоловіком одяглися, дітей зібрали і поїхали на орендовану квартиру до його сестри. Через 2 тижні, коли пропажа з’явилася на порозі нашої квартири, у мене пропав дар мови
Попросила мене сестра чоловіка Ірина з дитиною її посидіти. Я не стала відмовляти – у мене дитина такого ж віку, нехай з однолітком поспілкується. Ірина приїхала, привезла дитину

You cannot copy content of this page