Головна

alena

– Прошу любити і жалувати, це Ірина. Зайшли привітати вас з наступаючим, тому що свята проведемо далеко від батьківщини, біля океану. Так, сонечко? …Хтось вітав сяючого Германа, хтось «вистрілив» шампанським, а я чомусь думала, що одна ялинкова гілочка поміщена не на своє місце. Через що ялинка похилилась і ось-ось впаде… А потім одяглася і пішла, за трудовою книжкою і розрахунком з’явилася вже в новому році. Звичайно, він знав, що робив. І знав, що я не знаю. На лютневій зустрічі випускників був повний склад
життєві історії 0
… Звичайно, тоді я була королевою. А як інакше? Десятий клас, зеленоока, коса-до-пояса, ніякої вам підліткової незграбності. Та ще й відмінниця, гордість класу. Звичайно, мама намагалася напоумити «королеву»,
І ось – три тижні до весілля. Батьки з обох сторін склалися грошима, замовлено ресторан, фотографа і все інше. Молочна сукня моєї мрії на стадії пошиву. А я розумію, що… не хочу заміж. Мені всього 25 років, я не впевнена, що кохаю свого хлопця. Як про це сказати батькам – не уявляю. Але я вже уявляю, що почую від мами: Макс чудовий хлопець, таких пошукати ще треба, кому ти потім будеш потрібна?
життєві історії 0
Мені 25 років, зустрічалися з Максимом два роки. Відносини були дивними: він подобався мені як друг, багато в чому мені допомагав і якось зізнався в симпатії. Я розуміла,
Все банально: йду від чоловіка через його маму, мою свекруху. Я вийшла заміж майже два роки тому, після заміжжя відразу ж народила доньку. Батьки його вічно ниють, що я не така, все їм не так. Особливо свекрусі. Вона раніше мене сварила, коли чоловік на роботі був, а зараз вже прямо у нього на очах це робить, і найприкріше, що чоловік не захищає мене, а мовчки слухає і погоджується з мамою. Ну добре, якщо я ще я щось неправильно роблю, а вже почала чіплятися і за їжу. Моя вага зараз 47 кілограмів, а раніше було 55. Їй здається, що я дуже багато їм
життєві історії 0
Я вийшла заміж майже два роки тому, після заміжжя відразу ж народила доньку. Чоловіка кохала таким, яким він є, а ось його батьки вічно ниють, що я не
Мені 39 років, я мама двох дітей. Вперше я вийшла заміж у 21 рік. Чоловік носив мене на руках, дуже кохав, тому, хоча виходила заміж не з любові, я полюбила з часом свого чоловіка, та й неможливо було залишитися байдужою до йго турботи і уваги. І ось мене залишили вже два чоловіки, і з третім не виходить, а в чому справа – не знаю. Можливо, почую від вас слушну пораду, дорогі жінки
життєві історії 0
Мені 39 років, я мама двох дітей. Вперше я вийшла заміж у 21 рік. Чоловік носив мене на руках, дуже кохав, тому, хоча виходила заміж не з любові,
Через два місяці після знайомства ми з моєю коханою дівчиною вирішили жити разом. Зараз знімаємо квартиру, обоє працюємо і пристойно заробляємо. Відразу домовилися з Нікою: за оренду і на продукти складаємося, а решта – за мій рахунок: відпочинок, ресторани. Не економили, хоча я пропонував відкладати на весілля. І ось Вероніка заявила, що весілля нам мають оплатити батьки. І це тоді, коли нам по 29 років. Я знаю, що моя мама не зможе сказати сватам, що не дасть гроші і що їх у них просто немає, а просто залізе в борги
життєві історії 0
Через два місяці після знайомства ми з моєю коханою дівчиною Веронікою вирішили жити разом. Зараз знімаємо квартиру, обоє працюємо і пристойно заробляємо. Відразу домовилися з Нікою: за оренду
Ми з Колею будували неймовірні плани. Я уявляла, як наше диво з рожевими щічками сопе в ліжечку, а я, наче мадонна, схиляюся над нею. Я поспішно говорила: «Давай пельменьок зваримо». Чоловік зітхав. Та ще іноді згадував, які я раніше готувала борщі, м’ясні запіканки і сирники. Одного зовсім не прекрасного дня я обурилася: «Чим ти незадоволений? Тобі смакоту подавай?». Коля, не підвищуючи голос, спокійно сказав те, що мене здивувало
життєві історії 0
Ми з чоловіком ми завжди вели активнн, насичене життя, але при цьому мріяли про дитину, тож коли я повідомила радісну новину – я в положенні! –  в нашій
Не можу пробачити мамі своє голодне дитинство. У нас були гроші, але вона не любила готувати і прибирати, витрачати на це свій дорогоцінний час. Не любила їсти з гарного посуду, сама весь час будербродами на ходу перебивалася. Працювала у школі вчителькою фізики. Я росла постійно голодною і була худа, наче жердина, а мама всім говорила, що це у мене така спадковість, а не недолік харчування. Про те, що я постійно недоїдаю, знала тільки наша сусідка, подруга моєї покійної бабусі, бабуся Оксана
життєві історії 0
Не можу пробачити мамі своє голодне дитинство. У нас були гроші, але вона не любила готувати і прибирати, витрачати на це свій дорогоцінний час. Не любила їсти з
Мені 29 років, приваблива, вільна жінка. живу сама, батьки приїздять у гості іноді. Поросила якось сусіда про чоловічу допомогу – кран полагодити у ванній. І стався у нас роман. Випадково дізналася його дружина. Одного вечора до мене зателефонували з його телефону. Дзвонила його дружина і дуже ввічливо  запитала. Зараз я не можу вийти з квартири
життєві історії 0
Мені 29 років, приваблива, вільна жінка. живу сама, батьки приїздять у гості іноді. Навпроти моєї квартири живе чоловік, з яким ми познайомилися. Високий, симпатичний, на 15 років старший
Як це назвати – не знаю. Два роки тому моя 68-річна теща сама виявила бажання переїхати до нас. Ми продаємо свою і її старі двушки. Купуємо дорослому сину однушку новеньку, беремо кредит, додаємо гроші, що залишилися від продажу і купуємо собі трикімнатну. У тещі пенсія 17 тисяч, вона обіцяла допомагати з кредитом. Знаходить діда-друга, з ним подорожує, грошей нам не дає
життєві історії 0
От чесно, як це назвати так, щоб використати лише нормативну лексику – не знаю, бо на думці і на язиці зовсім інше. Зараз зрозумієте, чому. Два роки тому
Після зради чоловіка я з гордості зняла собі квартиру, і це було дуже нерозумно. Почала там жити в надії, що чоловік прийде за мною і буде просити вибачення. Але  мої сподівання виявилися марними. Вся проблема в цій ситуації була в тому, що я не була зареєстрована в тій квартирі, де ми разом жили. Я знала це, але ніколи не надавала цьому значення, була впевнена, що родина наша міцна навіки. Його нова подружка виявилася грамотною жінкою
життєві історії 0
Розлучення – це завжди важко, важко морально, душевно і навіть фізично. А коли розлучення пов’язане ще з розділом майна – це в кілька разів складніше. Після зради чоловіка

You cannot copy content of this page